Проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на службу в ОВС

 

 

1. Наказ МВС України № 423 від 28. 06. 1997 року.
2. Інструкція МВС України “Про відбір кандидатів на службу в ОВС України”
3. наказ МВС України №456 від 10. 06. 1999 року.
4. Методичні рекомендації для психологів УРОС УМВС України в Полтавській області.
5. Професійна мотивація працівників ОВС: вивчення та корекція. -Харків, 1999.
6. Васильев В. Л. Юридическая психология. -М, 1991.
7. Яновский А. Отбор персонала: собеседование с кандидатами при приеме на работу. //Персонал, 1997. -№1.

 

 

Здійснення професійно-психологічного відбору кандидатів на службу в ОВС як один із провідних напрямків роботи психолога.

Вивчення мотивації як етап визначення професійної придатності кандидата на службу в ОВС.

Методики вивчення професійної мотивації кандидата на службу в ОВС.

Характеристика основних типів професійної мотивації кандидата на службу в ОВС.

 

Згідно з Положенням про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності (Наказ МВС України № 423-97р.), одним з провідних напрямків роботи психолога є здійснення професійного психологічного добору кандидатів на службу в ОВС.

Відбір кандидатів на службу в ОВС України повинен здійснюватись на підставі всебічного та повного вивчення їх психологічних, психофізичних, ділових та моральних якостей.

Ключовим етапом у роботі з відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ є професійно-психологічний відбір, який являє собою комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на встановлення відповідності психологічних якостей особистості кандидата вимогам професійної діяльності (спеціальності).

Професійно-психологічний відбір здійснюється працівниками служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України за вказівкою заступника начальника органу (підрозділу) по роботі з особовим складом.

Професійно-психологічний відбір включає такі етапи:

• попереднє профорієнтаційне консультування;
• соціально-психологічне вивчення;
• професійна психодіагностика кандидатів;
• прийняття рішення про професійно-психологічну придатність та найбільш раціональне використання їх на службу за спеціальністю.

Попереднє профорієнтаційне консультування здійснюється під час попереднього вивчення кандидата і передбачає отримання початкової психологічної інформації про особистість кандидата з метою планування психологічного відбору та надання кандидату рекомендацій про доцільність подальшого відбору відповідно до вимог обраної спеціальності.

Соціально-психологічне вивчення передбачає оцінку моральних якостей особи, її трудової активності, професійної спрямованості, умов виховання і розвитку, особливостей спілкування і поведінки.

Професійна психодіагностика здійснюється з метою структурного аналізу особистості кандидата відповідно до вимог обраної професії (за допомогою спеціальних методик-тестування).

Попереднє профорієнтаційне консультування, соціально-психологічне вивчення, професійна психодіагностика здійснюються до проходження військово-лікарської комісії та проведення спецперевірок. За результатами здійснення цих перших трьох етапів професійно-психологічного відбору керівництву органу чи підрозділу надаються пропозиції про доцільність подальшого здійснення відбору кандидата.

Прийняття рішення про професійно-психологічну придатність кандидата та найбільш раціональне використання його на службі здійснюється на основі узагальнення матеріалів профконсультації, соціально-психологічного вивчення, професійної психодіагностики з урахуванням психологічних аспектів результатів спеціальної перевірки та військово-лікарської комісії.

Оскільки професійна діяльність людини визначається системою життєвих цілей, цінностей та провідних мотивів, під час спілкування перш за все необхідно з’ясувати:

• мотиви, якими керується кандидат, обираючи роботу в пожежній охороні (інтерес до професії, відповідність майбутньої спеціальності природним схильностям та освіті, чи відсутність можливості влаштуватись на іншу роботу, поліпшення матеріального становища, зручний режим);
• головні життєві цінності;
• характер спрямованості особистості (діловий, особистий або комунікаційний;
• провідні критерії самооцінки.

Аналіз результатів діяльності, анкета “Вивчення професійної мотивації кандидатів на службу”, спостереження, бесіда, метод незалежних характеристик.

З метою попередньої оцінки працездатності, стомленності, прогнозування оптимального режиму роботи та роду діяльності майбутнього співробітника визначаються властивості його нервової системи.

Опитувальник “Властивостей нервової системи”, тепінг-тест, “Рефлекс”.

Як відомо, особистісна тривога призводить до виникнення у людини стійкої схильності сприймати широке коло ситуацій як загрозливі, що може спровокувати неадекватну поведінку співробітника в екстремальних умовах, перевищення ним службових повноважень. Тому під час співбесіди звертається увага на наявність у кандидата підвищенного рівня особистісної тривожності.

“Самооцінка 4-х характеристик особистості”, методика Розенцвейга.

Враховуючи те, що комунікативні вміння належать до професійних вмінь працівника пожежної охорони (особливо інспекторського складу), в ході вивчення кандидата визначається рівень розвитку соціального інтелекту, комунікативних здібностей.

Тест-опитувач Русалова В. М., “Комунікативні та організаторські здібності”.

Обов’язковим елементом соціально-психологічним вивченням кандидата на службу в ОВС є сімейний анамнез, зокрема випадки алкоголізму, самогубств, психічних захворювань, девіантної поведінки серед родичів кандидата.

Анкета “Фактори суїцидального ризику”.

Особлива увага приділяється виявленню таких негативних рис характеру кандидата, як злопам’ятність, недоброзичливість, агресивність, недисциплінованість, непередбачуваність та непослідовність дій і вчинків, безвідповідальність.

Крім того звертається увага на наявність таких рис, як:

• імпульсивність, неврівноваженість;
• боягузливість, замкненість, байдужість;
• підвищена емоційна чутливість, вразливість;
• безініціативність, несамостійність, нерішучість;
• споживацьке ставлення до себе і роботи;
• підвищені агресивні нахили.

У визначенні професійної придатності до служби в ОВС важливе значення має сфера інтересів особистості, її обов’язків, намірів та планів. Відомо, що досвід та здібності людини є стійкими психічними утвореннями, їх розвиток та вдосконалення вимагає значних зусиль, витрат часу, й тому якісні та кількісні зміни тут відбуваються повільно. Але використання здібностей та досвіду суттєво залежить від мотивації професійної активності. Усвідомленість вибору професії, самої діяльності пов”язана з тим, якого особистісного сенсу набувають для людини професійні цілі, зміст діяльності, вимоги професійного та етичного характеру.

При аналізі стану кадрового забезпечення підрозділів