Проведення професійно-психологічного відбору кандидатів на службу в ОВС

Практика показує, що при відборі кандидатів на службу частіше враховується тільки сам факт бажання працювати в системі ОВС, недостатньо вивчаються внутрішні механізми, які мотивують людину до такого вибору.

Таким чином, визначення професійної мотивації є необхідним для вирішення практичного питання професійного відбору кандидатів.

Уся робота щодо вивчення особливостей мотиваційної сфери людини проходить трьома етапами:

• на 1-му етапі вивчається сама проблема, її стан, складається програма та технологія вивчення;
• на 2-му етапі проводиться робота безпосередньо з людиною, яка вивчається (бесіда, спостерігання, тестування і інш.) для отримання необхідних даних про неї, її особливості;
• на 3-му, заключному, етапі відбувається вивчення та обробка отриманих даних, проводиться їх інтерпретація та складається висновок.

При діагностиці вибору професії виявляється зміст мотивації кандидата, її структура та стійкість. Відповідно до цього підбираються такі методи, як біографічний аналіз, методики: анкета вивчення кандидата на службу в ОВС, твір на тему “Чому я вибрав саме цю професію?”, за результатами цих методик проводиться індивідуальна співбесіда.

У межах професійного відбору задача дослідження мотиваційної сфери кандидатів на службу полягає не тільки у виявленні неадекватних професійних мотивів, а і у сприянні усвідомленому вибору професії працівника Державної пожежної охорони, яка вимагає відповідальності.

Враховуючи, що вивчення особистих якостей людей передбачає високу відповідальність, у певному розумінні пов”язане з їх подальшою долею та репутацією, займається цим психолог або працівники груп по роботі з особовим складом, які до цього підготовлені, розуміють та особисто самі мають певні якості, що необхідні при спілкуванні з людьми.

Особливо необхідно підкреслити те, що працівник, який проводить вивчення кандидатів на службу, повинен бути витриманим, мати почуття такту, поважно ставитися до людей, уміти привернути їх до себе. Важливо, щоб вивчення особистих якостей окремих людей не перетворювалось на якесь “розслідування” або “допит”. Треба слідкувати за тим, щоб зміст методик або анкет був відомий лише обмеженому колу осіб.

Проведення психологічного дослідження проводиться тільки при добровільній згоді кандидата. Психолог забезпечує конфеденційність психодіагностичної інформації, отриманої від випробуваного на підставі “особистої довіри”. Обов’язково попереджує кандидата на службу про те, хто й для чого може використовувати його результати.

 

 

Співбесіда з кандидатами на службу – отримання інформації про потенційні можливості кандидата “з перших рук”, тобто при особистому контакті з ним.

Співбесіда допомагає значною мірою оцінити особливості професійної мотивації кандидата, а також його компетентність, заповзятість, самоорганізованість, корисність йогодля підрозділу.

Метою співбесіди є збір відомостей про кандидатів, щоб потім на основі аналізу отриманої інформації зробити правильний вибір претендента.

Умови проведення співбесіди.

Інтерв’юер та кандидат на посаду повинні прагнути досягти взаєморозуміння. Інтерв’юеру не слід перебивати співрозмовника. Він повинен проводити бесіду, а не допитувати, а також не робити під час бесіди докладних записів того, що він побачив або почув, це відволікає та насторожує претендента.

Психологу необхідно бути об’єктивним, він не повинен піддаватися впливу “першого враження”, власних емоцій, співчуттям; приймати передчасні рішення на основі інформації “з боку”.

Інтерв’юер обов’язково повинен бути уважним і точним при формулюванні питань, бажано дотримуватися найкращої для кандидата послідовності питань за принципом “від простого до складного”. Справа в тому, що питання про фактичні дані (про освіту, кваліфікацію та інш.) дозволяють отримати конкретні, точні відповіді, які не важко оцінити об’єктивно. Але стосовно професійних можливостей чи розумових здібностей можна судити за такими непрямими ознаками, як кругозір, широта інтересів, хобі, вміння орієнтуватися в процесі співбесіди.

Питання, які стосуються особливостей мотивів вибору професії та професійної мотивації взагалі:

Чому Ви бажаєте працювати саме тут?

Як Ви приймали рішення про майбутню професію?

Що мало вплив на вибір професії?

Як Ви сподіваєтесь, що особисто Вам дасть ця професія?

Чим вибрана Вами професія є кращою за інші?

Якщо уявити, що такої професії (яку Ви вибрали) немає, тоді яку іншу Ви б вибрали? Чому?

Які умови роботи за цією професією є для Вас ідеальними?

Чому Ви вважаєте, що ця професія Вам підходить?

Яких особистісних якостей, на Вашу думку, вимагає ця професія?

Як Ви вперше зацікавилися цією професією?

Отримання достовірної інформації під час співбесіди цілком залежить від психолога, який її проводить, та пов”язане з деякими умовами. По-перше, це здатність психолога створити атмосферу довіри, відвертості, що буває важко, особливо, коли кандидат усвідомлює, що від результатів співбесіди певною мірою залежить його майбутнє.

Щоб досягти відвертості від співрозмовника, існують дава шляхи. Перший – це переконання, логічні аргументи, коли довіра до співрозмовникк виникає на свідомому рівні. При цьому свідома довіра ніколи не виникає з першої зустрічі, а тільки на основі певного досвіду спілкування з людиною. Другий шлях – навіювання, коли виникає так звана підсвідома довіра і співрозмовник з першої зустрічі проявляє відвертість.

При визначення рішення про прийняття кандидата на службу в ОВС формулюються відповіді на такі питання:

• чи може кандидат виконувати дану роботу;
• чи буде він її виконувати, чи