Приклади суб’єктів інтелектуальної власності

 

Вступ

Поняття та види суб’єктів інтелектуальної власності

Регламентація прав суб’єктів інтелектуальної власності

Правові обов’язки суб’єктів інтелектуальної власності

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Поняття інтелектуальної власності тісно пов’язано з розумовою діяльністю людини, тому що споконвічно саме людина є власником і розпорядником тих ідей, що народилися в процесі цієї діяльності. Дані результати розумової діяльності можуть реалізовуватися в наступних об’єктах, що перераховані в Міжнародній конвенції про створення Всесвітньої організації інтелектуальної власності:

літературні, художні і наукові твори;

виконавська діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі;

винаходи у всіх областях людської діяльності;

наукові відкриття;

промислові зразки;

товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення;

інші об’єкти, що виникли в процесі розумової діяльності.

Усі ці об’єкти, створені людиною, можуть активно використовуватися в процесі діяльності організацій при виробництві товарів, послуг, у рекламі й в іншій діяльності. Тому інтелектуальною власністю володіють не тільки фізичні особи, але і юридичні.

Відповідно до вищесказаного Цивільний кодекс України дає наступне визначення інтелектуальної власності: «Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом та іншими законами”.

До суб’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

автори творів;

спадкоємці й інші правонаступники;

організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі.

При цьому виключне право означає, що використання результатів інтелектуальної діяльності і засобів індивідуалізації може здійснюватися третіми особами тільки за згодою правовласника.

Інститутом цивільного права, що регулює відносини, пов’язані з використанням результатів розумової діяльності, є право інтелектуальної власності. Норми права інтелектуальної власності містяться в наступних актах: Конституції, Цивільному кодексі, Кримінальному кодексі, Законах України «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг», «Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi», «Про охорону прав на промисловi зразки», «Про охорону прав на зазначення походження товарів» та в інших джерелах.

 

Суб'єктами права інтелектуальної власності е: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать за заповітом або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

Суб'єктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні чи юридичні особи, до яких право авторів перейшло за договором чи заповітом.

Суб'єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні особи, а також фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Суб'єктом права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор раціоналізаторської пропозиції, що створив його своєю творчою працею.

Виходячи з того, що комерційною таємницею відповідно до чинного законодавства визнаються, в основному відомості, що стосуються підприємницької діяльності, суб'єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є особи, що займаються підприємницькою діяльністю, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

До суб'єктів авторського права відносяться:

автори творів;

спадкоємці й інші правонаступники;

організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі.

Авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці оригінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких як: переклади, переробки, копії творів мистецтва тощо.

Поряд з фізичними особами, власниками авторських прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одержали їх за заповітом або в інших випадках.

Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спадкуванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що е законними спадкоємцями. При спадкуванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

Суб'єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням творів.

Організації, що керують майновими правами автора на колективній основі, не є власниками авторських прав. У відносинах із третіми особами вони виступають як представники авторів і діють від їхнього імені в їхніх інтересах. Це порівняно нове явище для України і до кінця законодавче воно не врегульовано.

Відповідно до Закону України «Про власність» суб'єктами права інтелектуальної власності визначаються громадяни, юридичні особи і держава. Держава може стати суб'єктом зазначення прав у чітко визначених законом випадках. Однак у Цивільному кодексі України держава як суб'єкт права не згадується. Найближчим часом це протиріччя повинно бути усунуте.

 

 

Відповідно до Статті 421 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права