Приклади суб’єктів інтелектуальної власності

Закони України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» передбачають право автора (винахідника) передати право на одержання патенту будь-якій фізичній чи юридичній особі. Дана можливість може бути реалізована автором (винахідником) шляхом простої вказівки в заявці на видачу патенту імені майбутнього власника патенту (свідоцтва). Зрозуміло, що особа, яка буде зазначена як власник майнових прав інтелектуальної власності, має погодитись з тим, що йому передано таке право. Звичайно така передача права здійснюється на основі спеціального договору, укладеного між автором і майбутнім власником майнових прав інтелектуальної власності. Даний договір укладається за загальними правилами, установленими цивільним законодавством, і не потребує спеціальної реєстрації. Законами встановлена процедура зміни заявника. Автор (винахідник) винаходу, корисної моделі промислового зразка, компонування ІМС, що одержав патент на своє ім'я, може в будь-який момент передати на підставі договору права інтелектуальної власності будь-якій юридичній чи фізичній особі. Порядок і умови укладання таких договорів і їхньої реєстрації встановлений Законом. Правонаступник автора (винахідника) стає повноправним власником прав і може здійснювати всі права, що засвідчуються патентом (свідоцтвом), включаючи право на подальшу передачу прав інтелектуальної власності.

Особливої уваги заслуговує питання про власника майнових прав інтелектуальної по відношенню до об’єктів, що створені у зв’язку із виконанням трудового договору та на замовлення.

Чинним законодавством України передбачено, що особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт.

Що стосується майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, то відповідно до статті 429 ЦК України ці права належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові. (Стаття 430 ЦК України).

Зазначене свідчить, що питання щодо власника права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку із виконанням службового завдання або на замовлення має бути більш чітко визначено спеціальними законами. Саме законами може бути передбачено порядок укладання зазначених договорів, істотні умови такого договору та наслідки його невиконання. Але у будь-якому разі автор (винахідник) має право на винагороду, що визначається відповідно до економічної цінності створеного ним об‘єкту і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана працедавцем.

Як було зазначено вище майнові права інтелектуальної власності можуть належати кільком особам, як фізичним, так і фізичним і юридичним чи тільки юридичним. Відносини щодо здійснення майнових прав інтелектуальної власності, що належать кільком особам регулюються договором між ними. У разі, якщо такого договору немає, право інтелектуальної власності здійснюється на праві спільної власності. Особливістю такої власності є те, що, кожний зі співвласників має право використовувати об'єкт за своїм розсудом, але передавати права чи давати дозвіл на використання (тобто видавати ліцензію) жоден зі співвласників не має право без згоди на це інших.

У випадку смерті автора (винахідника) чи власника майнових прав інтелектуальної власності, суб'єктами майнових прав інтелектуальної власності стають спадкоємці. Спадкування цих прав здійснюється в загальному порядку і відбувається як за законом, так і за заповітом. Як вже було зазначено вище до спадкоємців переходять тільки майнові права інтелектуальної власності автора (винахідника). До них відносяться права на подачу заявки, на одержання охоронного документу, одержання винагороди чи компенсації, якщо майнові права інтелектуальної власності належать працедавцю. Особисті немайнові права творця розробки, зокрема право авторства, право на авторське ім'я, у спадщину не переходять і припиняються зі смертю автора. Це, звичайно, не означає, що авторство й інші особисті немайнові права померлого винахідника не охороняються після його смерті. Навпаки, вони охороняються безстроково, але вже не як суб'єктивні права. З позовом у захист прав автора можуть виступати спадкоємці творця розробки, хоча в самому законі дане право пряме не закріплено. Такий висновок можна зробити виходячи з загальних положень цивільного права, а також спираючи на аналогічне правило, що міститься в авторському праві. При спадкуванні майнових прав інтелектуальної власності до спадкоємців переходять ці права в повному обсязі. Однак період їхньої дії обмежений терміном дії, що залишився.

Якщо спадкоємців декілька, вони реалізують майнові права інтелектуальної власності, що перейшли до них, за взаємною згодою. Вони це можуть робити спільно, можуть наділити відповідними повноваженнями одного зі спадкоємців, можуть передати здійснення прав третій особі, наприклад, патентному повіреному, і т. д. Суперечки між спадкоємцями з цього приводу вирішуються в судовому порядку.

Оформлення спадкових прав в порівнянні з загальним порядком має деякі особливості. Звичайно, спадкоємці в підтвердження свого права, представляють свідчення про право на спадщину, видаване нотаріусом. Однак до винесення рішення про