Психоаналітичний, гуманістичний та соціально-когнітивний напрямок

Резюме

Особистість, як і інтелект, - це абстрактне поняття, яке не можна побачити, поторкати або безпосередньо виміряти. Для психологів особистість - це відносно відмітний і стійкий спосіб мислення, відчуття й дії якоїсь людини. Спочатку ми розглянули історично важливий психоаналітичний напрямок Фрейда.

Досліджуючи несвідоме. Лікування Зиґмундом Фрейдом емоційних порушень привело його до думки, що вони є результатом підсвідомої динаміки, що він намагався проаналізувати шляхом власних вільних асоціацій,  а також вільних асоціацій і снів їхніх пацієнтів. Фрейд розглядав характер як такий що складається із шукаючих задоволення психічних імпульсів (Ід), що спирається на реальність виконавця (Его і засвоєний набір ідеалів (Супер-Его).

Він вважав, що розвиток дітей проходить через психосексуальні стадії й класифікував їх як оральную, анальну, фалічну, латентну й генітальну, а ж висунув припущення, що на розвиток нашої особистості впливає те, як ми вирішили конфлікти, пов'язані із цими стадіями, і чи не залишилися ми зафіксованими на якійсь-небудь із них.

Боротьба між потребами Ід і Супер-Его викликає почуття занепокоєння. Его справляється з ним, використовуючи захисний механізми, серед яких самим головним є придушення або витіснення.

Такі неофрейдисти, як Альфред Адлер і Карен Хорні, так само, як і Карл Юнг, прийняли багато ідей Фрейда. Але вони також заперечують Фрейду, затверджуючи, що ми маємо й інші мотиви, крім тільки статевих і агресивних, і що функція свідомого керування Его значно більша, ніж це припускав Фрейд.

Вимірюючи несвідоме. Психоаналітичний метод має своєю метою розкрити підсвідомість. Незважаючи на те, що проективні тести, такі як плями Роршаха, мають сумнівну надійність і валідність багато клініцистів продовжують використати їх.

Значення психоаналітичного напрямку. Окремі специфічні ідеї Фрейда не є малоймовірними або суперечливим новим дослідженням, а його теорія пропонує пояснення тільки минулим подіям. Багато дослідників зараз уважають, що якщо витиснення й має місце, те вкрай рідко. Проте Фрейд привернув увагу психології до підсвідомості, до зусиль по подоланню почуття тривоги й сексуальності, а також до конфлікту між біологічними імпульсами й соціальними заборонами. У культурному плані його внесок величезний.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ Й ПОНЯТТЯ: особистість, вільні асоціації, психоаналіз, несвідоме, передсвідоме, Ід, Его, Супер-Его, стадії психосексуального розвитку, Едіпів комплекс, ідентифікація, статева (гендерна) ідентичність, фіксація, захисні механізми, витіснення, регресія, реактивне утворення, проекція, раціоналізація, заміщення, колективне несвідоме, проективний тест, Тематичний апперцептивний тест (ТАТ), тест чорнильних плям Роршаха.

Теорія рис

Дослідники рис характеру не намагаються пояснити сховану динаміку особистості, а скоріше направляють свої зусилля на пошук  помітних моделей поводження або свідомих мотивів, що описують основної грані характеру. Чи існують стабільні стійкі риси, які лежать в основі наших дій? Якщо це так, то чи можемо ми на їхній основі розробити валидні й надійні тести для оцінки характеру?

Психоаналітична теорія намагається пояснити характер у категоріях динаміки, що лежить в основі поводження. Вона намагається заглянути під поверхню в пошуках схованих мотивів. В 1919р. Гордон Олпорт, допитливий 22-літній студент, що вивчає психологію, взяв інтерв'ю у Фрейда у Відні й зрозумів, наскільки засновник психоаналізу був поглинений пошуками схованих мотивів.

"Незабаром після того, як я ввійшов у знамениту червону джутову кімнату з картинами сновидінь на стіні, він запросив мене у внутрішній кабінет. Він сидів мовчки, даючи мені можливість сформулювати свою місію. Я не був підготовлений до мовчання й постарався швидше придумати який-небудь підходящий початок для бесіди. Потім розповів йому про один епізод, що трапився із мною по шляху до нього. Маленький хлопчик приблизно 4-літнього віку проявляв явні ознаки брудофобії. Він постійно повторював своїй мамі: "Не хочу сидіти там... нехай цей брудний дядько не сидить біля мене". Для нього риса особистості все було schmutzig (брудним). Його мати була hausfrau (домогосподаркою) у добре накрохмаленому одязі й виглядала настільки домінуючої й рішучої, що, на мій погляд, причина й наслідок були очевидними.

риса особистості

характерний для особистості патерні поводження (схильність виявити певні емоції й дії), оцінений за допомогою особистістю опитувачів, самоопису або опису з боку.

Коли я закінчив свою розповідь, Фрейд направив на мене свій по-доброму терапевтичний погляд і сказав: "А не ви чи цей маленький хлопчик?" Здивований і злегка збентежений, я перевів розмову на іншу тему. Крім того, що мене здивувало нерозуміння Фрейдом моєї мотивації, цей випадок також викликав у мене довгий шлейф думок". (Gordon Allport, 1967).

Ці думки в остаточному підсумку змусили Олпорта зробити те, чого не зробив Фрейд, - описати особистість у категоріях основних рис - характерного поводження й свідомих мотивів людей (як професійна цікавість, що лежало в основі мотивації Олпорта побачити Фрейда). Зустріч