Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологічні методи по роботі з конфліктами груп

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вступ
 
Проблема малої групи є найбільш традиційною і добре розробленою проблемою соціальної психології. Інтерес до дослідження малих груп виник дуже давно, власне кажучи слідом за тим, як почали обговорюватися проблеми взаємин суспільства й особистості і, зокрема, питання про взаємовідносини особистості і середовища її формування.
Інтуїтивно будь-яким дослідником, який приступає до аналізу цієї проблеми, мала група визначається як те первинне середовище, у якому особистість робить свої перші кроки і продовжує далі свій шлях розвитку. Очевидним є той простий факт, що з перших днів свого життя людина пов'язана з визначеними малими групами, причому вона не просто випробує на собі їхй вплив, але тільки в них і через них одержує першу інформацію про зовнішній світ і надалі організує свою діяльність.
Основним завдання психолога, який працює з малою групою, є недопущення або вирішення виниклих конфліктів між членами групи.
Чим точніше дослідник може дати визначення істотних елементів конфлікту, тим легше знайти засоби для ефективного його вирішення. Дуже бажано, щоб партнери зуміли погодити свої уявлення про те, як визначити ситуацію конфлікту. Послідовна поведінка, спрямована на подолання конфлікту в цілому, вимагає кілька етапів.
1. Визначення основної конфліктної проблеми.
Бажано з'ясувати: як члени групи розуміють проблему; які дії і які вчинки партнерів привели до виникнення і закріплення конфлікту; чи відповідає поведінка кожного члена групи сформованій ситуації; як можна найбільш лаконічно і повно викласти загальну проблему; у яких питаннях члени групи розходяться; у яких питаннях вони солідарні і розуміють один одного.
Р. Фішер і У. Юрі відзначають, що багато конфліктів відбуваються тому, що люди займають визначені позиції, а потім фокуують усі зусилля на захисті цих позицій, замість того, щоб визначити приховані вади й інтереси, які змусили їх ці позиції зайняти. Таким чином, їх помилкова орієнтація стає перешкодою для пошуку рішення, яке б враховувало приховані інтереси сторін, які беруть участь у конфлікті.
На жаль, по займаній у конфлікті позиції або за манерою поведінки і дій людини не завжди простовстановити, які бажання чи побоювання нею рухають. Люди часто приховують свої почуття. Буває також, що люди самі не знають власних істинних намірів: вони просто хочуть чогось, а чому вони цього хочуть, не знають.
Примирення інтересів може дати кращі результати в порівнянні з примиренням позицій, тому що за протилежними позиціями знаходяться як протилежні, так і співпадаючі інтереси. Отже, рішення можна знайти, відшукавши спільні інтереси, або такі з них, які перекриваються.
Регулювання конфлікту ще не є його вирішенням, оскільки зберігаються основні структурні компоненти конфлікту. Однак усі дії по регулюванню складають або передумови вирішення, або моменти цього процесу. Вирішення конфлікту – заключний його етап. Розрізняють повне і неповне вирішення. Якщо має місце перетворення або усунення основи конфлікту (причин, предмета), те конфлікт вирішується цілком. Неповне вирішення має місце тоді, коли усуваються або перетворюються лише деякі структурні елементи конфлікту. Зокрема, зміст протиборства, його поле, мотиваційна база конфліктної поведінки учасників і т. д.
Ситуація неповного вирішення конфлікту породжує його поновлення на тій же або новій основі. Неповне вирішення конфлікту не можна розглядати в будь-якому випадку як негативну дію. У більшості випадків воно об'єктивно обумовлене, тому що не всякий конфлікт вирішується раз і назавжди. Навпаки, життя повне конфліктів, які вирішуються тимчасово або частково. Вирішення конфлікту варто відрізняти від його придушення, тобто насильницького усунення однієї або обох сторін без ліквідації причин і предмета протиборства. Не веде до вирішення і скасування конфлікту – це спроба позбутися конфлікту шляхом примирення або затушовування, а не подолання протилежностей, які лежать у його основі.
 
 
Конфлікту у малій групі притаманні свої передумови, специфічні етапи, стратегія і технологія. Передумови вирішення конфлікту: достатня зрілість конфлікту, яка виражається у видимих формах прояву, ідентифікації суб'єктів, маніфестації ними своїх позицій, в організації конфліктних груп і більш-менш сформованих способів протиборства; потреба суб'єктів розв'язати конфлікт і здатність це здійснити; наявність необхідних засобів і ресурсів для вирішення конфлікту. Досвід вирішення конфліктів показує, що велику допомогу в цьому надає володіння формулами конфлікту. Формула конфлікту:
конфліктна ситуація + інцидент = конфлікт
З формули видно, що конфліктна ситуація й інцидент – незалежні один від одного, тобто жодне з них не є наслідком або проявом іншого.
У багатьох конфліктах можна знайти не одну конфліктну ситуацію або кілька варіантів її формулювання. Ключову роль у вирішенні конфліктів відіграє правильне формулювання конфліктної ситуації. Конфліктна ситуація завжди виникає раніше конфлікту. Конфлікт виникає одночасно з інцидентом.
Процес вирішення будь-якого конфлікту складається з трьох етапів. Перший – підготовчий – це діагностика конфлікту. Другий – розробка стратегії вирішення і технології. Третій – реалізація комплексу методів і засобів. Діагностика конфлікту включає: опис його видимих проявів, визначення рівня розвитку конфлікту, виявлення причин конфлікту і його природи, вимірювання інтенсивності, визначення сфери поширеності.
Ефективне вирішення конфлікту, тобто вирішення його при найменших втратах ресурсів і збереженні життєво важливих суспільних структур, можливе за наявності деяких необхідних умов і реалізації принципів управління конфліктом. До числа перших відносяться: наявність організаційно-правового механізму вирішення конфлікту; наявність досвіду конструктивного рішення конфліктів; розвиток
Фото Капча