Питання для підготовки до іспиту

 

73мм гармата 2А28 призначена для знищення танків, самохідних артилерійських установок, ін. Броньованої техніки, живої сили, вогн. засобів противника, які розташовані відкрито або в легких укриттях. Для стрільби використовують активно-реактивний постріл ПГ-15В і осколковий ОГ-15В.

Бойові властивості: калібр – 73мм; дальність прям. пострілу по висоті 2 м – 765м; найб. приц. дальність: кумулятивна граната – 1300 м. осколкова – 1600 м. вага гармати – 115кг; тип запірного мех. -му – затвор – клиновий; найб. кут підйому – +30о; найм. кут опускання – -5о; довжина відкату – до 150мм; довжина викоту – до 5мм; посилення пода-чі при відкаті – 13т; посилення викоту – до 5т; гальмівна рідина – тип ПЕС-3; кількість рідини в гідро відкатнику – 1300см. куб; швидкострільність – 4-5постр/хв., в автомат. режимі – 8

Загальна будова гармати: ствол з казенником; лафет з двома копірами; гідро відкатник; затвор; передня гайка з розрізаним кільцем.

 

- відєднати магазин, перевірити наявність патрона в патроннику; – вийняти пенал з приладдям із гнізда приклада;

– відєднати шомпол; – відєднати у автомата дулове гальмо-компенсатор; – відєднати кришку ствольної коробки;

– відєднати зворотний механізм; – відєднати затворну раму з затвором; – відділити затвор від затворної рами

– відєднати газову трубку зі ствольною накладкою.

 

Основною системою запуску двигуна на машині є запуск стисненим повітря. У необхідних випадках двигун можна і електростартером. Основними елементами системи пов. запуску є електропневмоклапан, повітророзподільник, пуско-ві клапани і трубопроводи.

Електропневмоклапан Ж-48 служить для подачі стисненого повітря в повітророзподільник двигуна при його запуску. Пневмоклапан приводиться в дію кнопкою електоровключення, а при його відмові – важелем ручного включення.

Повітророзподільник кріпиться 4-ма шпилькам на торці лівого боку і являє собою золотниковий пристрій синхронно зв’язаний з колінчатим валом.

При запуску двигуна стиснене повітря з балону надходить в порожнину між ковпаком і розподільним диском повіт-рерозпольником і притискає останній до корпуса потре розподільника.

Пусковий клапан. Клапани вертаються в різьбові втулки головок циліндрів. У середині сталевого корпуса знаходить-ся сталевий клапан, на стержні його якого нарізана різьба і навернута гайка, що є упором пружини.

Пружина забезпечує приляганя головки клапана до сідла.

Повітряні трубопроводи виготовлені зі сталевих суцільно стягнених трубок, на кінцях приварені поворотні кутники. Трубки об’єднані у 2 групи – по 3 трубки в кожній. Кожна група стягнена хомутами, якими кріпиться до верхньої частини блок картера.

Робота системи повітряного запуску. Стиснене повітря з балона пневмосистеми через електропневмоклапан надхо-дить до повітророзподільника. З нього по черзі відповідно до порядку роботи циліндрів двигуна, повітря на початку такту розширення надходить до пускових клапанів і через них – до циліндрів двигуна. Діючи на поршні, стиснене повітря проводить обертання колінчатий вал. Його пускові обороти – 110-120 обертів/хв.

 

Хім.. зброя – це зброя масового ураження, яка ґрунтується на токсичних властивостях сучасних хімічних речовин. До неї належать бойові отруйні речовини, засоби їх застосування і добавки до цієї отруйної речовини. Існує така класи-фікація отруйних речовин за характероми токсичної дії: нервово-паралітичної дії – зарин, зонан, ві-екс. Шкірно-на-ривні – іприт Загально отруйної дії – синильна кислота, хлоритан Задушливі – фосген Психохімічні – бі-зет

Подразнювальні – хлорацетофенон, одансит.

В залежності від тривалості збереження уражальної здатності отр. речовини поділяються на: – стійкі – зберігають ура жальну дію до кількох діб і навіть тижнів (ві-екс, зонан, іприт) – нестійкі – швидко випаровуються, при бойовому застосуванні та відкритій місцевості вони зберігають ура жальну дію протягом кількох десятків хв. (синильна кислота).

В залежності від швидкості дії на організмі появи ознак ураження отруйні речовини ділять на: – швидкодію-чі – не мають періоду прихованої дії, уражають вже через кілька хв. (зарин, синильна кислота, хлорці он, сі-ес, сі-ар);

– повільнодіючі – мають період прихованої дії і призводять до ураження через певний час (ві-екс, іприт, фосген, бізет).

Застосовуються отруйні речовини у краплинному стані у вигляді пари аерозолю (туману). Засоби доставки отр. речовин: ракети, авіабомби, артилерійські снаряди, важливі авіаційні прилади (ВАП).

 

Командир взводу при проведенні роботи з організації бою проводить наступні дії:

1. Зясування отриманого завдання 2. Оцінка обстановки 3. Прийняття рішення 4. Проведення рекогносцировки

5. Віддання бойового наказу 6. Організація взаємодії бойового забезпечення та управління 7. Перевірка підготовки особового складу, озброєння та бойової техніки 8. Доповідає командиру роти про готовність взводу до виконання бойового завдання

Командир взводу оцінюючи обстановку повинен вивчити: 1. Склад положення і можливий характер дій противника, місце розташування його вогневих засобів 2. Стан, забезпеченість і можливості взводу і приданих підрозділів

3. Склад положення та характер дій сусідів і умови взаємодії з ними 4. Характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості перевірка встановлення загороджень і