Регіональна економіка

У галузях сфери послуг корисна діяльність виражається не у виробництві матеріальних благ, а у виробництві послуг населенню чи суспільству в цілому. Послуги, що зорієнтовані на індивідуальні запити людини, включено до підсфери обслуговування населення, а ті галузі, що обслуговують суспільство в цілому, утворюють підсферу обслуговування суспільства.

Як було уже сказано, у промисловості використовується дуже велика кількість галузей і окремих видів виробництв. Тому галузі народного господарства прийнято поділяти на укрупнені (комплексні галузі). За кваліфікацією Держкомстату України, до промисловості належать 17 укрупнених (комплексних) галузей, які складаються з простих галузей. Наприклад, машинобудування і металообробка включає близько 60 галузей, хімічна і нафтохімічна – 15, будівельних матеріалів – 15 тощо. В більшості, галузі поділяють на підгалузі. У машинобудуванні і металообробці розрізняють понад 100 підгалузей виробництва. У вугільній промисловості розрізняють кам’яновугільну і буровугільну. Найдрібнішою одиницею галузевої структури господарства виступає вид виробництва.

В Україні на загальнодержавному рівні введена «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009-96 (КВЕД) відповідно до класифікації видів економічної діяльності, прийнятої статистичною комісією Європейського Союзу (КАСЕ).

За цією класифікацією економічна діяльність – це процес поєднання дій, які дають змогу одержати відповідний набір продукції чи послуг. Вид економічної діяльності встановлюється таким чином, щоб об’єднати ресурси (устаткування та обладнання, наявність технології, робочу силу, сировину та матеріали) для створення виробництва певної продукції та надання послуг. Види економічної діяльності за своїм складом дуже неоднорідні. Серед них є прості види, які представлені одним видом виробництва (рибне господарство) і, в той же час, є дуже складні види, що об’єднують десятки й сотні виробництв (автомобільна промисловість).

Промисловість України історично орієнтована на розвиток чорної металургії (на базі родовищ кам’яного вугілля і залізної руди в Донбасі і Придніпров’ї), яка і сьогодні має дуже велику питому вагу. Сьогодні вона формує значну частину експорту, одночасно є великим споживачем дорогих паливно-енергетичних ресурсів та основним джерелом забруднення навколишнього середовища.

Значні структурні зміни відбулися у промисловості України за галузями. Порівняно з 1990 р. значно зросла питома ваги електроенергетики, чорної металургії, паливної промисловості.

За останній період знизилась частка машинобудування і металообробки, легкої промисловості, борошномельно-круп’яної і комбікормової промисловості. У решті галузей промисловості незначні відхилення.

Галузева структура виробництва країни має свої певні регіональні особливості. В кінці минулого століття у ряді регіонів (Одеській, Львівській, Херсонській областях, А. Р. Крим, Києві, Севастополі) на послуги припадає більше половини виробництва валової доданої вартості, що свідчить про те, що постіндустріальний розвиток в Україні значно посилився.

В окремих регіонах у структурі валової доданої вартості питома вага промисловості становить більше половини. Це такі індустріальні області, як Донецька, Дніпропетровська, Запорізька. У восьми областях (Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська) у сільському господарстві виробляється більше валової доданої вартості, ніж у промисловості. У видобувних галузях промисловості вирізняються Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська, Сумська області, де найбільше сконцентрована частка видобувного виробництва. У структурі видобувної промисловості домінує частка видобування енергоносіїв (вугільна, нафтогазова промисловість).

 

1. Що являє собою єдиний народногосподарський комплекс (ЄНГК)?

2. Надати визначення поняттю народногосподарський комплекс (НГК).

3. Надати визначення поняттю Економічний простір

4. Якими характеристиками та параметрами визначається економічний простір

5. Які сфери відносять до компонентів ЄНГК?

6. Що відносять до складу матеріального виробництва?

7. Що відносять до складу виробництва послуг?

 

Яке явище надає характеристику економіки України XX ст.? Що таке структурна криза та стагнація?

Надати визначення поняттю реструктуризація.

Надати визначення поняттю синенергетичний ефект

 

 

11. 1 Економічна характеристика регіонів України

11. 2 Предметна економіка регіонів України

 

 

На основі дослідження природи, населення і господарства України можна виділити п’ять макрорегіонів: Центральноукраїнський, Донецько-Придніпровський, Північно-Східний, Причорноморський, Західноукраїнський (табл. 11. 1).

Таблиця 11. 1 – Соціально-економічні макрорегіони України

МакрорегіонОбласті, що входять до складу макрорегіону

ЦентральноукраїнськийЖитомирська, Київська, Черкаська, Чернігівська, Кіровоградська

Донецько-ПридніпровськийДонецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька 

Північно-СхіднийПолтавська, Сумська, Харківська 

ПричорноморськийМиколаївська, Одеська, Херсонська, Автономна Республіка Крим

ЗахідноукраїнськийРівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Вінницька, Хмельницька, Закарпатська, Чернівецька

 

Природні передумови.

Мінеральні ресурси району:

• буре вугілля (головні родовища – Олександрійське, Ватутінське, Коростишевське);
• нафта (Леляківське, Гнідинцівське) та газ (Талалаївське) в Чернігівській області;
• поклади торфу (Бучманське, Замглайське тощо);
• уранові руди, нікель (Побузьке родовище), титанова руда – ільменіт (Іршанське родовище);
• нерудні копалини – графіт (Завалля), каоліни, будівельна сировина (граніт, пісок, глина тощо).

Демографічні передумови. Щільність населення – 70 чол. /км2, що трохи менше загальноукраїнського показника (80чол. /км2).

Демографічна ситуація складна – природний приріст населення тут знижується; зараз він від’ємний в усіх без винятку областях.

Економічні передумови. Головні галузі спеціалізації: середнє і точне машинобудування; агропромисловий комплекс (зернове господарство, скотарство, виробництво цукру, льону, картоплі); хімічна