Регіональна економіка

Однорідний (гомогенний) регіон не має великих внутрішніх різниць за суттєвими критеріями, наприклад, за природними умовами, щільністю населення, доходами на душу населення тощо. Повністю однорідний регіон – це абстракція, в реальності повністю однорідних регіонів не буває.

Вузловий регіон має один чи декілька вузлів (центрів), які зв’язують решту простору. Регіон такого типу називають також центральним, поляризованим.

У просторовій структурі вузлів регіону виділяють ряд типових елементів:

Точка – об’єкт, ділянка, внутрішні розміри якого можна зневажати.

Центр – об’єкт (чи концентрована група об’єктів), який по відношенню до решти простору виконує якусь важливу функцію (адміністративну, фінансову, інформаційну).

Ядро – частина регіону, в якій найбільше (із найбільшою щільністю, інтенсивністю) виражені його суттєві ознаки.

Периферія – решта простору, до доповнює центри, ядро.

В економічному просторі існує велике розмаїття форм організації господарства й розселення (рис. 3. 2).

Рисунок 3. 2 – Форми просторової організації господарства і розселення

Локалітет – елементарний об’єкт простору, місцевість («мала територія») із якимось одним об’єктом (компактний населений пункт, підприємство, комунікація).

Промисловий вузол – це сполучення промислових підприємств, одно чи декількох населених пунктів разом із загальними об’єктами виробничої й соціальної інфраструктури, розташованих на компактній території.

Транспортний вузол – перехрещення транспортних комунікацій, як правило, пов’язаних із концентрацією виробництва й розселення.

Територіально-виробничий комплекс (ТВК) – сполучення різних технологічно пов’язаних виробництв із спільними об’єктами виробничої й соціальної інфраструктури. ТВК мають виробничу спеціалізацію в масштабах міжрегіонального, національного і навіть світового ринків. Останні є типовою формою господарського освоєння нових територій з багатими природними ресурсами. Наприклад, ТВК Донбасу, Придніпров’я.

Агломерація – територіальне утворення, що інтегрує промислові і транспортні вузли, системи комунікацій, міста й інші населені пункти. Агломерації характеризуються особливо високою концентрацією господарства й розселення. Прикладом є Донецько-Макіївська агломерація.

Урбанізація – процес концентрації населення й виробництва у містах, що відбувається протягом декількох віків. Її результатом є утворення систем міст, що поглинають значну частину сільських поселень і сільського населення.

 

 

На формування економічних районів впливають різні фактори: природні, економічні та історичні. Основними серед них є економічні.

Головним районоутворюючим фактором у кожній країні є суспільний територіальний поділ праці, який є результатом просторового прояву дії загального економічного закону суспільного поділу праці.

Територіальний поділ праці проявляється у господарській спеціалізації окремих частин території країни на різних видах виробничої діяльності відповідно до їх природних умов і наявних трудових та інших ресурсів. Його розвиток відкриває шлях до максимального, найбільш ефективного використання сприятливих для виробництва умов кожної території, вигідного географічного положення, значних запасів мінеральних (особливо паливних і енергетичних) ресурсів, комбінування виробництв, що їх використовують, а також використання навичок та виробничого досвіду населення, які здобуті ним протягом певного історичного періоду.

Другим важливим районоутворюючим фактором, який є похідним від територіального поділу праці, є територіальні виробничі комплекси (ТВК). Територіальний поділ праці веде до формування галузей спеціалізації окремих територій, які, в свою чергу, обумовлюють склад галузей, що їх обслуговують і доповнюють. Це приводить до виникнення ТВК.

Як складові частини до ТВК входять елементарні техніко-економічні комплекси (первинні ланки енерговиробничих циклів). В основі цих комплексів знаходяться стійкі сполучення взаємопов’язаних підприємств різних галузей. Їх зв’язки визначені технологією і економікою виробництва. Прикладом таких елементарних комплексів можуть бути молокозаводи, розташовані в сільській місцевості, та цукрові заводи з їх сировинними зонами і взаємопов’язаним з ними тваринництвом, яке використовує відходи цих виробництв. Елементарні комплекси є в різних галузях промисловості.

Сукупність однорідних або тісно зв’язаних між собою різних елементарних техніко-економічних комплексів, розташованих на компактній території, утворює територіально-виробничий комплекс, який охоплює значну частину економічного району. В межах одного великого економічного району може бути один або декілька тісно пов’язаних ТВК.

До основних районоутворюючих факторів належать також і найбільші міста країни – великі регіональні і індустріальні центри із зонами економічного тяжіння до них периферійних територій. Кожне місто як економічний центр впливає на навколишню тяжіючу до нього місцевість, а найбільше місто об’єднує своєю зоною районоформуючого впливу всі менші міста. Так забезпечується зв’язок ядра і периферії економічного району.

Зона районоформуючого впливу великого регіонального центру охоплює цілу групу адміністративних областей. На Україні такими центрами є Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Львів. Найбільшу зону районоформуючого впливу має м. Київ, який, крім потужного регіонального центру, є ще і столицею держави.

Важливе районоутворююче значення мають особливості економіко-географічного положення території району. Вони значною мірою впливають на формування спеціалізації його господарства. Так, наприклад, вихід Південного економічного району України до берегів Чорного моря обумовив значний розвиток у його народногосподарському комплексі морського транспорту, портово-промислових центрів, суднобудування і судноремонту, курортно-туристичного комплексу, риболовства і рибопереробної промисловості.

На утворення економічного району великий вплив мають природні умови і ресурси. Природні умови взагалі, і особливо природні ресурси, – це основа розвитку і спеціалізації сільського господарства та промисловості району. Вони мають значний вплив на формування галузевої структури територіальних виробничих комплексів,