Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в новому навчальному році (методичний симпозіум)

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Фурман В. К.,
Пишко О. Л.,
Горецька А. А.
 
Рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу
в новому навчальному році (методичний симпозіум)
 
Предмети суспільно-гуманітарного спрямування
Шкільна історична освіта повинна не тільки допомогти учням засвоїти систему наукових знань, а й сформувати здатність творчо мислити, аргументовано захищати власну точку зору.
Головними завданнями навчання історії є розвиток в учнів історичного мислення, формування позитивної історичної самоідентифікації; відпрацювання навичок творчої діяльності та вмінь використовувати отримані знання та навички на практиці, виховання в молодого покоління особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті.
Цьому безпосередньо сприяє продуктивне і творче використання як традиційних, так і інтерактивних технологій навчання.
Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно. Методичні кабінети не уповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.
Учням 5-7 класів важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Також увага має приділятися формуванню первинних уявлень про історичну карту шляхом знайомства з настінною картою, вмінню показувати на карті території держав, міста, напрямки військових походів тощо.
Крім того важливе значення надається вивченню наскрізних історичних понять: історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура.
Практикою доведено, що високоефективними є ті уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання підручника, робота з текстами підручників та посібників, історичними документами, малюнками, дидактичними вправами.
Знання, які здобувають учні, переходячи із класу в клас, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички до історичного пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізовувати під час викладання історії у 8 та 9 класах.
Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10-11 класах – це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, формування цілісної картини суспільного розвитку.
У старшій школі процес навчання необхідно зорієнтувати на активізацію пошукової та пізнавальної діяльності учнів. Проте не слід нехтувати й базовим курсом. Оптимальним є впровадження в навчально-виховний процес на уроках історії таких форм роботи, як лекції, робота з документами, аналіз статистичних матеріалів, що забезпечить підготовку учнів до творчої самостійної роботи. Способами активізації навчального процесу можуть бути рольова гра, індивідуальні та групові форми роботи.
Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерна для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання мультимедійності на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.
Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.
Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є демонстрація взаємозв’язку із сучасністю. До традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти належать предметні олімпіади, історичні турніри.
Важливу роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.
Перевагою належать вивчення місцевої, регіональної історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Зокрема, музична діяльність, дослідницька робота на місцевому матеріалі допоможуть прищепити учням навички та методику ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до «малої Батьківщини», що є важливою основою патріотизму.
Активізації інтересу учнівської молоді до історії, в першу чергу до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, уміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю. При цьому можуть бути широко застосовані такі форми і методи, як інтерв’ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.
З метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Великій Вітчизняній війні. Доля склалася так, що Україна потрапила до епіцентру найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту. Вона сповна відчула на собі гітлерівський «новий порядок», жертвами якого стали мільйони наших співвітчизників: радянських військовополонених, партизан, підпільників, цивільного населення. Підриваючи генофонд народу, керівництво Німеччини не лише здійснювало політику відкритого геноциду, але й проводило лінію на обезлюднення України. На примусові роботи до рейху та окупованих країн було вивезено мільйони громадян республіки, значна частина яких не повернулася на Батьківщину.
У 2011 році громадськість України та інших країн відзначатиме 70-ту річницю нападу Німеччини на СРСР та початку голокосту на території України. 29 вересня 2011 року відзначатиметься 70-та річниця трагедії Бабиного Яру, яка стала одним із жахливих символів нацистського геноциду. Ці річниці є приводом згадати не лише трагедію війни та страждань народів Європи, міжнаціональної ворожнечі, але й героїзм у опорі нацизму, приклади взаємодопомоги між народами, духовного подвигу заради порятунку життя людей.
 
Історія України
У 2011-2012
Фото Капча