Роль фінансового менеджменту в системі управління організацією

- аналіз та оцінка стану підприємства; 

- функція стимулювання; 

- функція контролю за грошовим обігом, формуванням і використанням фінансових ресурсів. 

Завданням фінансового менеджменту є вироблення і практичне застосування методів, засобів та інструментів для досягнення цілей діяльності фірми в цілому або її окремих виробничо-господарських ланок - центрів прибутку. Подібними цілями можуть бути:

максимізація прибутку;

досягнення стійкої норми прибутку в плановому періоді;

збільшення доходів керівного складу і вкладників (або власників) фірми;

підвищення курсової вартості акцій фірми та ін.

В остаточному підсумку всі ці цілі орієнтовані на підвищення доходів вкладників (акціонерів) або власників (власників капіталу) фірми.

У завдання фінансового менеджменту входить знаходження оптимального співвідношення між короткостроковими і довгостроковими цілями розвитку фірми і прийнятими рішеннями в рамках фінансового управління. У короткостроковому фінансовому управлінні, наприклад, приймаються рішення про поєднання таких цілей, як збільшення прибутку і підвищення курсової вартості акцій, оскільки ці цілі можуть протидіяти один одному. Така ситуація виникає у випадку, коли фірма, що інвестує капітал у розвиток виробництва, несе поточні збитки, розраховуючи на отримання високого прибутку в майбутньому, яка забезпечить зростання вартості її акцій. З іншого боку, фірма може утримуватися від інвестицій в оновлення основного капіталу заради одержання високих поточних прибутків, що згодом позначиться на конкурентоспроможності її продукції і призведе до зниження рентабельності виробництва, а потім до падіння курсової вартості її акцій і, отже, до погіршення становища на фінансовому ринку. Завданням фінансового менеджменту є визначення пріоритетів і пошук компромісів для оптимального поєднання інтересів різних господарських підрозділів у прийнятті інвестиційних проектів і виборі джерел їх фінансування. 

Зрештою головне у фінансовому менеджменті - прийняття рішень щодо забезпечення найбільш ефективного руху фінансових ресурсів між фірмою і джерелами її фінансування, як зовнішніми, так і внутріфірмовими. Управління потоком фінансових ресурсів, виражених в грошових коштах, є центральним питанням у фінансовому менеджменті. Потік фінансових ресурсів становлять грошові кошти:

-отримані в результаті фінансово-господарської діяльності фірми;

-придбані на фінансових ринках за допомогою продажу акцій, облігацій, отримання кредитів;

-повернуті суб'єктам фінансового ринку як плата за капітал у вигляді відсотків і дивідендів;

-інвестовані і реінвестовані у розвиток виробничо-господарської діяльності фірми;

-спрямовані на сплату податкових платежів. 

 Функції та економічні методи фінансового менеджменту можна поділити на два блоки: блок з управління зовнішніми фінансами і блок з внутрішнього обліку і фінансового контролю. Блок з управління зовнішніми фінансами передбачає реалізацію відносин фірми з самостійними суб'єктами ринку, включаючи власні дочірні компанії, які виступають в якості клієнтів, позикодавців, постачальників і покупців продукції фірми, а також з акціонерами і фінансовими ринками. 

 

1.2 Базові концепції фінансового менеджменту

 

Фінансовий менеджмент базується на ряді взаємопов'язаних фундаментальних концепцій, розвинених в рамках теорії фінансів. Концепція (від лат. Conceptio - розуміння, система) являє собою певний спосіб розуміння і трактування якогось явища. За допомогою концепції або системи концепцій виражається основна точка зору на дане явище, задається його сутність і напрямки розвитку. 

  Фінансовий менеджмент базується на наступних взаємопов'язаних основних концепціях: 

1). Концепція грошового потоку. 

2). Концепція тимчасової цінності грошових ресурсів. 

3). Концепція компромісу між ризиком і прибутковістю. 

4). Концепція ціни капіталу. 

5). Концепція ефективності ринку капіталу. 

6). Концепція асиметричності інформації 

7). Концепція агентських відносин. 

8). Концепції альтернативних витрат. 

1). Концепція грошового потоку передбачає 

- ідентифікацію грошового потоку, його тривалість і вид (короткостроковий, довгостроковий, з відсотками або без); 

- оцінка факторів, що визначають величину елементів грошового потоку; 

- вибір коефіцієнта дисконтування, що дозволяє зіставити елементи потоку, що генеруються в різні моменти часу; 

- оцінка ризику, пов'язаного з даним потоком, і способи його обліку 

2). Концепція тимчасової цінності грошових ресурсів. 

Тимчасова цінність - об'єктивно існуюча характеристика грошових ресурсів. Вона визначається трьома основними причинами: 

-  інфляцією 

-  ризиком недоотримання, або неотриманням очікуваної суми 

-  оборотність. 

3). Концепція компромісу між ризиком і прибутковістю. 

Сенс концепції: отримання будь-якого доходу в бізнесі практично завжди пов'язане з ризиком, і залежність між ними прямо пропорційна. У той же час можливі ситуації, коли максимізація доходу повинна бути пов'язана з мінімізацією ризику. 

4). Концепція ціни капіталу - обслуговування того чи іншого джерела фінансування обходиться для фірми неоднаково, отже, ціна капіталу показує мінімальний рівень доходу, необхідний для покриття витрат по підтримці кожного джерела і який дозволяє виявитися в збитку. 

Кількісна оцінка ціни капіталу має ключове значення в аналізі  інвестиційних проектів і виборі альтернативних варіантів фінансування підприємства. 

5). Концепція ефективності ринку капіталу - операції на фінансовому ринку (з цінними паперами) та їх обсяг залежить від того, наскільки поточні ціни відповідають внутрішнім вартостям цінних паперів. Ринкова ціна залежить від багатьох факторів, і в тому числі від інформації. Інформація розглядається як основний фактор, і наскільки швидко інформація відображається на цінах, настільки змінюється рівень ефективності ринку. 

Термін «ефективність» в даному випадку розглядається не в економічному, а в інформаційному плані, тобто ступінь ефективності ринку