Роль фінансового менеджменту в системі управління організацією

На кошторисно-бюджетному фінансуванні перебувають вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування (код 0111). Враховуючи те, що згідно з Конституцією України (ст. 118) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, на яких покладається здійснення загальнодержавних функцій та завдань на місцях, держава бере на себе фінансування видатків на утримання зазначених місцевих адміністрацій.

Діяльність органів місцевого самоврядування та їх виконавчих комітетів фінансується за рахунок місцевих бюджетів, крім виконання тих функцій, які делегуються їм із загальнодержавного рівня: органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади (ст. 143 Конституції України). У цьому разі держава фінансує здійснення таких повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету в установленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, також компенсуються державою.

Органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень затверджують плани й програми економічного та соціального розвитку відповідної території, місцеві екологічні програми, плани приватизації об'єктів комунальної власності. Витрати на утримання апарату органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів також визначаються кошторисами витрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ФУНКЦІЙ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ 

 

3.1 Комплекс заходів щодо вдосконалення фінансового управління та їх оцінка

 

  Формування державного бюджету має відбуватися з низу до гори, тобто розпочинатися цей процес повинен із наповнення місцевих кошторисів. Наповнення місцевих бюджетів є завданням номер один для можливості надання населенню якісних адміністративних і громадських послуг, встановлення законодавчого статусу права комунальної власності, житлово-комунальної реформи та реформ у галузі освіти, охорони здоров’я, пенсійного забезпечення тощо.

За такого принципу розподілу бюджету, що існує впродовж сімнадцяти років незалежності України, просто неможливо забезпечити фінансування бюджетних установ, у першу чергу соціального спрямування, таким чином, аби вони мали змогу повністю виконувати покладені на них функції. Це не лише заробітна плата та енергоносії, а й проведення капітальних ремонтів, оснащення сучасними технічними засобами, високотехнологічним обладнанням. При формуванні  бюджету з низу до гори, влада на місцях вирішуватиме, як саме, яким коштом утримувати соціальні заклади, а заодно замислиться над їх кількістю та доцільністю існування. Якщо буде запропоновано новий принцип формування бюджету, з’явиться зацікавленість місцевої влади, бо діяти їй доведеться в межах зібраних бюджетних коштів: чим більше збере, тим більше цих коштів піде для розвитку її території. Це основний принцип. Забезпечення місцевих бюджетів реальними фінансовими ресурсами має лише одну мету – ефективне здійснення повноважень органів місцевого самоврядування, і потребує створення інституційних і правових засад місцевого соціально-економічного розвитку.

Основними напрямами роботи в плані управління територіальним розвитком мають стати:

– зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів;

– посилення стимулюючих чинників у роботі органів місцевого самоврядування щодо наповнюваності дохідної частини бюджету;

– упорядкування основних видаткових повноважень між рівнями бюджетів на основі принципу субсидіарності (наближення фінансування до рівня, де надаються ті чи інші послуги).

Пропонується модель децентралізації фінансового забезпечення управління розвитком територій за принципом «чотирьох С» – самостійності, самодостатності, самобутності та самодіяльності. Реалізація такої моделі сприятиме фінансовій незалежності місцевого самоврядування, прискоренню розвитку окремої території.

На базі матеріалів Черкащини, даних фінансового управління обласної державної  адміністрації, можна побачити, що можуть дати в частині реалізації принципу самодостатності такі зміни у бюджетній політиці:

1. Спрямування 10 відсотків податку на прибуток від підприємств недержавної форми власності до місцевих бюджетів на виконання інвестиційних проектів дозволить планувати відповідні. В абсолютному вираженні ці відрахування дадуть змогу місцевим бюджетам додатково отримати 36 млн. гривень.

2. Зарахування плати за землю до переліку доходів, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, призведе до того, що місцеві бюджети на виконання власних повноважень отримають додатково близько 40 млн. гривень.

3. Вилучення надходжень від адмінштрафів із переліку доходів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, і внесення до переліку тих, що не враховуються, дасть додатковий фінансовий ресурс у 0,2 млн. гривень.

4. Зарахування до місцевих бюджетів плати за державну реєстрацію, ліцензії й сертифікати, яка надходить до держбюджету, дасть їм додатково 6,9 млн. гривень.

5. Зарахування до місцевих бюджетів збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення дасть додатковий фінансовий ресурс – 18,5 млн. гривень.

Збільшити можливості розвитку території цілком логічно за рахунок розширення повноважень місцевих органів у формуванні фінансових ресурсів, котрі й забезпечують самостійність територіальних громад у здійсненні їхньої життєдіяльності. Отож особливої актуальності набуває пошук шляхів зміцнення власних доходів бюджетів органів місцевого самоврядування. Посилити їхню зацікавленість у нарощуванні дохідної бази місцевих бюджетів пропонується за рахунок таких заходів:

– запровадження податку на нерухоме майно забезпечить істотне збільшення фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Водночас треба врахувати