Роль націоналізму Донцова у становленні Української Держави

Та все ж, “інтегральний націоналізм” став тією ідеєю, що змогла підняти людей на супротив окупантам і загарбникам, вона була викликана потребами часу, і змогла створити організацію, яка ще чверть століття боролася за українську незалежну державу.

 

 

“Чинний” націоналізм Донцова зіграв важливу роль у становленні української держави. Донцов своїм гнівом у статтях та книжках стимулював розвиток українського націоналістичного руху на західній Україні, що в процесі власної еволюції перетворився в Організацію Українських Націоналістів. ОУН у свою чергу створила Українську Повстанську Армію (УПА) – одну з найсильніших партизанських силу у Європі, що майже протягом 10 років після закінчення Другої світової війни залишалася реальною бойовою силою.

У першому розділі ми охарактеризували головні положення концепції “чинного” націоналізму Д. Донцова, які зводяться до базових характеристик представлених в кінці першого розділу, а саме:

1) Форма державного правління – народна держава (республіка) на чолі якої має стояти вождь з необмеженою владою.

2) Тип політичного режиму – національна диктатура як перехідна форма державного будівництва.

3) Національна ідея – нація (етнічна) – це об’єднувальний і єдиний чинник суспільного та державного буття.

4) Політична еліта – провідна верства українських патріотів, котрі покликані будувати свою державу і керувати нею.

5) Ієрархія цінностей – нація (етнічна) – держава – суспільство.

У другому розділі ми визначили, що витоками “інтегрального націоналізму” Д. Донцова є французький “інтегральний націоналізм”, італійський фашизм та німецький нацизм, а методи впливу (націоналістична організація) більш схожі на відповідні організації в східній Європі: хорватські усташі, румунська залізна гвардія, словацькі глінківці, польський ОНР і т.д.

Ми висвітлили позитивні і негативні аспекти, що були наслідком розвитку концепції “інтегрального націоналізму” – до позитивних можна віднести: розвиток національної самосвідомості, популяризація патріотичних погляді в Україні, поява ОУН, що стала провідником (найвпливовішим) незалежності української нації, створення української держави; до негативних можна віднести: тоталітаризм, яким була “прошита” концепція – це і тип політичного режиму майбутньої держави (національна диктатура) і форма державного правління (народна держава на чолі якої має стояти вождь з необмеженою владою), і постійні заклики Д. Донцова про те, що потрібно “…сіяти ненависть до своїх! Ширити розбрат і взаємне недовір’я! В рідну хату вносити роздор! Так, якраз це! Бо без цього – нема ніякого об’єднання, ніякої збірності… ”, з чим раціонально мислячі люди аж ніяк не можуть погодитися і прийняти, як практичну діяльність.

“Чинний” націоналізм Дмитра Донцова, або як його ще називають “інтегральним” (щоб показати спільність з європейськими рухами 20-30-х років ХХ століття) є однією з тих концепцій, що зрештою призвели до появи нашої держави. Специфічна войовнича ідеологія, сформована Д. Донцовим, стала головним джерелом для ідеології УПА (що сама по собі є наслідком діяльності ОУН, яка приймала своєю ідеологією “чинний націоналізм”, звісно у більш ліберальному вигляді ніж її описував автор). Світогляд діячів української революції здебільшого був сформований у часи популярності М. Драгоманова, з його культурним федералізмом, який заперечував потрібність суверенізації України, чи будь-якого зі слов’янських народів (що знаходилися у залежності від Російської імперії). Цей світогляд є одним з тих чинників, що заважав утвердженню України, як незалежної держави (спочатку за часів існування Центральної ради, потім Гетьманату а згодом і дерикторії УНР). Першим, хто обґрунтував необхідність заснування суверенної держави і боротьби за неї був саме Д. Донцов, стверджуючи, що це є вища воля нації..

Зміни в світогляді, спричинені ідеологією “чинного” націоналізму – залишилися у традиціях західної України, як частина історичної спадщини, що зараз знайшла своє відображення у багатьох організаціях і рухах націоналістичного спрямування.

 

 

1. Булгак П. Интегральныйнационалист [Електронний ресурс] : аналітичний портал “Актуально”. http://www.aktualno.at.ua/publ/11-1-0-28

2. Горєлов М. Українська державність у ХХ столітті (Історико-політологічний аналіз) [Електронний ресурс] : Електронна бібліотека “Ізборник” / Київ – Політична думка 1996. Розділ І, глава 2, §2 Головні ідеї чинного націоналізму Дмитра Донцова. – Режим доступу до сторінки: http://izbornyk.org.ua/ukrxx/r02.htm

3. Донцов Д. Націоналізм. – Лондон: Українська видавнича спілка; Торонто: Ліга визволення України, 1966. – 363 с.

4. Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму [Електронний ресурс] : Електронна бібліотека “Ізборник” / Нарис №9. – Український націоналізм. – Режим доступу до сторінки: http://litopys.org.ua/kasian/kas14.htm

5. Кирилюк Ф, Хвилько М. Політологія. – К.: Здоров’я, 2004. – 776 с.

6. Кононенко П. Національна ідея, нація, націоналізм. – К.: МАУП; Міленіум, 2006. – 358 с.

7. Кулагін Ю, Полуріза В. Політологія. – К.: Альтерпрес, 2002. – 612 с.

8. Ленкавський С. Філософічні підставки “Націоналізму” Донцова [Електронний ресурс] : сайт Всеукраїнської організації “Тризуб”. – розділ “Книгозбірня”, підрозділ “Націоналізм”. – Режим доступу до сторінки: http://www.banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmist8/zmist814

9. Лисий І. Філософська думка в Україні. Біобібліографічний словник [Електронний ресурс] : Електронна бібліотека “Ізборник” / Дмитро Донцов. – Режим доступу до сторінки: http://izbornyk.org.ua/fdm/fdm11.htm

10. Мандрик М. Дмитро Донцов та український націоналізм [Електронний ресурс] : Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик “Українське слово” / Київ – 2005. Дмитро Донцов та український націоналізм. – Режим доступу до сторінки: http://ukrslovo.com.ua/work/archive/2005/30/10.html

11. Масловський В. З ким і проти кого воювали українські націоналісти в роди Другої світової війни [Електронний ресурс] : Украинскиестраницы. ИсториянациональногодвиженияУкраины 1800-1920гг / Розділи: 2.2 “Хто був творцем “інтегрального” націоналізму фашистського типу”, 2.3 “Як в 30-ті роки реагували на інтегральний націоналізм Д. Донцова”). – Режими доступу до сторінок: http://ukrstor.com/ukrstor/maslovskij-2.2.html [11, 1] http://ukrstor.com/ukrstor/maslovskij-2.3.html [11, 2]

12.Поліщук В. Український інтегральний націоналізм як різновид фашизму [Електронний ресурс] : Праці В.В. Поліщука. – Режим доступу до сторінки: http://poliszczuk.narod.ru/fashizm.htm#_ftn1

13. Поспеловский Д. Тоталитаризм и вероисповедание [Електронний ресурс] : Библиотека Якова Кротова / Главы: № 11 “Муссолини и еговласть”, № 12 “Нацизм у власти”, № 16 “ЗападнаяЕвропа”). – Режими доступу до сторінок: http://www.krotov.info/history/20/pospelovs/page12.htm [13, 1]

14. Семків О. Політологія, хрестоматія кінець ХІХ – перша половина ХХ століття. – Львів: Світ. – 800 с.

15. Сосновський М. Дмитро Донцов. Політичний портрет. З історії розвитку українського націоналізму М. Сосновський. – Нью-Йорк. – Торонто: НТШ Сучасність, 1974. – 419 с.

16. Субтельний О. Революційний рух [Електронний ресурс] : Електронна інтернетонлайн “Бібліотека Студента UaRus”. – Режим доступу до сторінки: http://studentbooks.com.ua/content/view/451/49/1/3/

17. Шляхтун П. Політологія. – К.: Либідь, 2002 р. – 574 с. [1] http://poliszczuk.narod.ru/fashizm.htm#_ftn1