Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Рослинна символіка в контексті української календарної обрядовості: проблема семантико-функціонального аспекту

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
22
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
 
УДК 398. 841 (4774)
398. 332 (4774)
 
ГАВРИЛЮК Елеонора Євгенівна
 
Рослинна символіка в контексті української календарної обрядовості: проблема семантико-функціонального аспекту
 
10. 01. 07 – фольклористика
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Київ – 1999
 
Дисертація є рукопис. 
Робота виконана на кафедрі української фольклористики Львівського національного університету імені Івана Франка. 
Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент ОСТАПИК Іван Дмитрович.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова ПОГРЕБЕННИК Володимир Федорович; Кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу мистецтвознавства та народної творчості зарубіжних країн Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України ПАЗЯК Надія Михайлівна.
Провідна установа – Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, кафедра філології, м. Київ. 
 
Актуальність теми. Незважаючи на те, що календарна обрядовість зазнає загалом руйнації, стабільне відтворення у складі архаїчних структурних елементів є вдячним об*єктом для історико-генетичних і функціонально-семантичних досліджень. 
Заангажованість цим раритетним об*єктом детермінована різними чинниками: з одного боку – різнотлумаченням, а, з другого – високим художнім рівнем багатьох творів цього підрозділу традиційної духовної культури та великим обсягом інформації, яку достарчає календарна обрядовість. Без її осмислення неможливе дослідження побуту, світогляду, історії наших предків, витоків їх національного самоозначення1. У нашому баченні календарна обрядовість постає своєрідним виявом адаптації людської діяльності до космічного ритму природи. Зрозуміло, у зв*язку з цим виникає ряд проблем. Серед них – визначення структури, семантики, функцій складових календарної обрядовості, зокрема, її “мови” – календарно-обрядової символіки. 
Інтенсивні пошуки у цьому напрямку дають можливість глибше зрозуміти закономірності фольклорно-обрядової поетики і з*ясувати основоположні принципи так званої “містичної психофізіології”2 носіїв народної духовної культури, для яких календарні обряди були одним з найважливіших інструментів підтримання і актуалізації міфопоетичної моделі світу. Факт ритмічності, закономірності появи певних груп символів у календарній обрядовості дає всі підстави припустити, що саме з цими символами було пов*язане цілісне, розгорнуте, особливим чином “записане” повідомлення міфологічного (космологічного) змісту. Одною з таких груп є вегетативні (рослинні) символи. 
Семантика і функції рослинних символів у контексті традиційної календарної обрядовості українського народу стали об*єктом зацікавлення багатьох дослідників – І. Беньковського, Г. Булашева, Н. Велецької, Л. Виноградової, Х. Грабовича, М. Грушевського, М. Дикарєва, М. Драгоманова, О. Курочкіна, З. Моравського, М. Сумцова, П. Чубинського, Ю. Яворського та інших. Однак, і до цього часу багато аспектів цієї теми залишаються або недостатньо вивченими, або ж їх вирішення не можна вважати задовільним з огляду на здобутки сучасної етнології. Окрім того, існують і такі напрямки цієї проблеми, яким сучасна українська фольклористика не приділяє належної уваги (наприклад, питання про еротичні імплікації рослинної символіки у календарній обрядовості українців.
2. Элиаде М. Космос и история. – М., 1987. -С. 333. 
Специфіка об*єкта дослідження, ступінь вивченості обраної теми, а також актуальні завдання сучасної фольклористики визначили мету дисертаційної роботи – з*ясувати семантику і функції рослинної символіки у контексті української календарної обрядовості. 
Відповідно до поставленої мети у роботі передбачено вирішити конкретні завдання: 
1)з*ясувати загальну специфіку обрядової символіки; 
2)дослідити особливості семантики і функцій рослинних символів у контексті української календарної обрядовості; 
3)визначити роль і зміст еротичного підтексту рослинної символіки в українських календарних обрядах, продемонструвати його зумовленість реліктами міфопоетичної моделі світу носіїв традиційної української культури. 
Джерелами фактичного (фольклорного і етнографічного) матеріалу стали перераховані у бібліографії численні публікації, експедиційні записи, здійснені автором, а також матеріали студентських експедицій і практик 1983 – 1996 рр., що проводилися у Волинській, Рівненській, Львівській, Київській областях (зберігаються на кафедрі української фольклористики Львівського національного університету імені Івана Франка). 
Дослідження рослинної символіки в українській календарній обрядовості виконане за допомогою структурно-семіотичного та порівняльно-співставлювального методів, а також елементів функціонального методу. Певний еклектизм у доборі методів дослідження зумовлений кількома причинами: 
1)складністю, багатовимірністю досліджуваного об*єкта – української календарної обрядовості; 
2)комплексним характером пропонованої роботи, яка не обмежується сферою суто фольклорних (у вузькому розумінні) чи етнографічних матеріалів, до сфери яких належить обраний об*єкт дослідження. Вербальні тексти та описи обрядів розглядаються у їх нерозривному зв*язку; 
3)зміною загальних методологічних настанов сучасних гуманітарних наук, яка відбувається у зв*язку з дедалі глибшим “вростанням” у науку нової концепції світобачення – так званої синергетики, яка, визнаючи множинність шляхів розвитку складних системних об*єктів, що мають здатність самоорганізовуватися, стверджує гнучкість і комплексність у способах і методах дослідження. 
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у характері відбору матеріалу, методиці його вивчення і в основних висновках дослідження. У дисертації вперше зроблено спробу з*ясувати семантику і функції рослинної символіки на тлі календарно-обрядового контексту української традиційної культури, а також проінтерпретувати еротичні імплікації вегетативної символіки української землеробської календарної обрядовості. 
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її основні положення можуть бути використані спеціалістами різних галузей гуманітарних знань (культурологами, істориками, етнографами, фольклористами) для подальшого вивчення елементів традиційної міфопоетичної картини світу українського народу і слов*ян взагалі, а також для реконструкції архаїчної
Фото Капча