міфопоетичними уявленнями про людську сексуальність та фертильність. Рослинний код має здатність не тільки вступати у сурядні зв*язки з іншими кодами, але й виступати як “підрядна” частина складніших, ієрархічно вищих символічних моделей, зокрема, “еротичного” коду, за допомогою якого уявлення про прокреативний цикл природи оформлюються у термінах і образах статевого життя людини, і навпаки.
Пошук
Рослинна символіка в контексті української календарної обрядовості: проблема семантико-функціонального аспекту
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
22
Мова:
Українська
Поруч із рослинними образами найважливішими складовими еротичного коду є антропоморфні й зооморфні символи. Еротичні імплікації рослинних символів виникають внаслідок дії декількох чинників: а) структури обрядового символу, для якого характерна концентрація значень навколо ідеологічного і сенсорного полюсів; б) ролі моделі світового дерева як породжуючого та інтегруючого начала у міфологіях народів світу; в) еротичних конотацій землеробських робіт (оранки, засіву, боронування тощо) ; г) реальних властивостей рослин-афродізіаків.
Рослини в українській календарній обрядовості часто є знаковими еквівалентами фалоса, ктеїса, а акціональний вимір, у якому вони проявляють себе, дає підстави розглядати їх як символізацію злиття чоловічого та жіночого начал, парування, статевого акту, любовного двобою. Проаналізований на конкретних прикладах зв*язок еротичного і рослинного кодів у контексті традиційної української календарної обрядовості є ще одним виявом фундаментального гомеоморфізму, спорідненості елементів і систем різних рівнів у міфопоетичній картині світу давніх слов*ян.
У висновках дисертаційної роботи наведено підсумки дослідження і намічено перспективи подальшого вивчення традиційної української рослинної символіки. Зокрема, визначено основні функції та загальні особливості семантики рослинних символів в українській календарній обрядовості – символів, які у структурі архаїчних уявлень слов*ян про Мікро- і Макрокосм, про стосунки “того” і “цього” світів були, очевидно, одним з найважливіших елементів. Про наріжне місце рослинних символів у системі традиційних уявлень слов*ян про Всесвіт свідчить також і наявність еротичних імплікацій у багатьох вегетативних символів української календарної обрядовості.
Засадничі теми “первісних” культур – прокреація, відновлення житя, світ як арена боротьби і злиття Танатоса й Ероса – потребували символічного оформування. Оскільки у міфологічних та релігійних системах особливо підкреслюється висхідна лінія життя – від народження до максимальної стадії росту й розвитку, найбільш вдалий, виразний образ єдності прокреації і смерті було знайдено у рослинному світі, у циклічних змінах весняно-літнього буяння і зимового завмирання зелені. Підставою до взаємонакладання уявлень про еротику і рослинність стала, ймовірно, приписувана міфологічному світосприйманню дифузність, яку Л. Леві-Брюль назвав патриципацією – “містичною співпричетністю” людини і природних об*єктів, одиничного і множинного, живого й неживого.
Подальший розгляд рослинної символіки в українській традиційній культурі передбачає з*ясування питання про те, якими фундаментальними поняттями, уявленнями про світ, нарешті, якими вродженими чи набутими структурами і процесами людської психіки зумовлене ключове положення рослинної символіки у міфопоетичній картині світу (хоча, певна річ, не можна применшувати і прагматичну цінність різних рослин для господарських і побутових потреб людини, що також значною мірою зумовило місце і роль рослинного коду в системі духовної культури українців).
Запропонована у представленому дослідженні методика аналізу групи рослинних символів може бути використана при розгляді інших груп символів у контексті календарного та сімейно-побутового обрядових циклів.
У додатку до дисертації представлено паспортизацію використаних у роботі польових записів.
Основні положення і висновки дисертації викладено в таких публікаціях автора:
1. Семантика знака “растение” в обрядовом контексте/ Археотипы в фольклоре и литературе. Сборник научных трудов. – Кемерово, 1994. -С. 4-10;
2. Хаос, Танатос і Ерос в символіці обрядів переходу/ Студії з інтегральної культурології. №1. – Львів, 1996. – С. 63-70;
3. У співавторстві з Т. Казмирович: Інваріантні фольклорно-міфологічні моделі “лісового дому” та “господині лісового дому” і їх подальша трансформація/ Мандрівець. Освітянський журнал. – 1995/6 – 1996/1. – С. 112-119;
4. Еротичні імплікації рослинної символіки в українській календарній обрядовості// Студії з інтегральної культурології. №2. Ритуал. – Львів, 1999. – С. 32-35;
5. Вступне слово/ Там само. – С. 6-11.
Гаврилюк Е.Є. Рослинна символіка в контексті української календарної обрядовості: проблема семантико-функціонального аспекту. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 07. – фольклористика. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 1998.
Дисертацію присвячено аналізу семантики і функцій рослинних символів у традиційній календарній обрядовості українців. Особливістю дисертації є використання при проведенні дослідження структурно-семіотичного, функціонального і порівняльно-співставлювального методів. Встановлено, що рослинний код української календарної обрядовості (у акціональному, реальному і вербальному вимірах) передає певне повідомлення міфологічного характеру. У контексті традиційних календарних свят рослинні обрядові символи могли уявлятися людьми з міфопоетичним світосприйняттям водночас і як “ключі”, що відчиняють двері в “інший” світ, і як породження потойбічного світу. У відповідності з таким семантичним навантаженням рослинні символи виконували в українській календарній обрядовості групу магічних функцій. Результати дисертації можуть бути використані для подальшого вивчення елементів міфопоетичної картини світу українців, а також для розробки питань реконструкції архаїчної слов*янської обрядовості.
Ключові слова: символ, функція, рослинний код, календарна обрядовість, міфопоетичне світосприйняття.
Гаврилюк Э.Е. Растительная символика в контексте украинской календарной обрядности: проблема семантико-функционального аспекта. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 01. 07 – фольклористика. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 1998.
Диссертация посвящена анализу семантики и функций растительных символов в традиционной календарной обрядности украинцев. Особенностью диссертации является использование при проведении исследования структурно-семиотического, функционального и сравнительно-сопоставительного методов.
Установлено, что растительный код украинской календарной обрядности (в акциональном, реальном и вербальном измерениях) передает определенное сообщение мифологического характера. В контексте традиционных календарных праздников растительные обрядовые символы могли представляться людьми с мифопоэтическим мировосприятием одновременно и как “ключи”, открывающие двери в “иной” мир, и как порождения потустороннего мира. В соответствии с таким семантическим наполнением растительные символы выполняют в украинской календарной обрядности группу магических функций, среди которых основными являются карпогоническая (функция обеспечения плодородия), апотропеическая (охранительная), мантическая (функция носителя магической мудрости).
Такой набор функций растительных символов в контексте украинских календарных обрядов обусловлен семантикой вегетативного кода. Растительные символы представлялись людьми мифопоэтической эпохи “порубежными” реалиями, “каналами” сакральной энергии, которые соединяют небо, землю и подземный мир. Эта идея реализуется в модели так называемого “мирового дерева”, крона которого находится на небе, ствол на земле, а корни уходят в глубины подземного царства. В определенные моменты “разрыв” будничного времени (ситуация праздника) позволяет потусторонним силам и существам использовать растения в качестве путей перехода в мир людей и как временное пристанище в нем. Одновременно и люди используют растительность как способ связи с потусторонним миром, как своеобразный “ключ”, открывающий доступ в мир иной с тем, чтобы добывать оттуда символические и реальные блага.
Будучи частью обрядового контекста, календарные символы вступают в синтагматические связи с другими блоками календарно-обрядовых символов. Чаще всего наряду с растительными образами в календарных обрядах фигурируют символы воды и огня. Они функционально тождественны и семантически близки тем, которые составляют растительный код. Это интересное сочетание разнотипных символов в календарной обрядности может рассматриваться как свидетельство существования архаических представлений о фундаментальном родстве всех элементов Космоса, о наличии единой порождающей матрицы, внешне по-разному проявляющей себя в “живых” и “неживых” объектах.
Растительный код может не только вступать в сочинительную связь с иными кодами в контексте календарной обрядности украинцев, но и быть частью более сложных, иерархически высших кодов, в частности, эротического метакода, с помощью которого представления о прокреативном цикле природы оформляются в терминах и образах сексуальной жизни человека, и наоборот. Наряду с растительными образами важными составляющими эротического метакода являются антропоморфные и зооморфные символы.
Эротические импликации растительных символов в календарной обрядности украинцев возникают вследствие влияния нескольких факторов, в частности, роли модели мирового дерева как порождающего и интегрирующего начала в мифологиях многих народов мира (в том числе и славян), эротических коннотаций земледельческих процессов (вспахивания, сеяния, боронования и т. д.) и реальных свойств растений-афродизиаков. Взаимосвязи эротического и растительного кодов в контексте украинской календарной обрядности являются еще одним проявлением всеобъемлющего гомеоморфизма, соотнесенности символических элементов и систем разных уровней в мифопоэтической картине мира наших предков.
Таким образом, анализ конкретного материала позволил определить основные функции и особенности семантики растительных символов в украинской календарной обрядности, которые в системе архаических представлений наших пращуров о микро- и Макрокосме, о связи “этого” и иного миров являлись одним из основополагающих элементов.
Ключевые слова: символ, функция, растительный код, календарная обрядность, мифопоэтическое мировосприятие.
Gavryliuk E.J. Vegetable Symbolics in the Context of the Ukrainian Calendar Rites: a Problem of the Semantic-Functional Aspect. Manuscript. Thesis for a candidate degree by speciality 10. 01/07 folkloristics. – L*viv National University named after Ivan Franko, L*viv, 1998.
The dissertation is devoted to the investigation of peculiarities of semantics and functions of vegetable symbols system in the traditional calendar rites of the Ukrainians. A hallmark of the work is the using of structural-semiotic, functional and comparative methods in the course of the research. There was established that the vegetable code in the Ukrainian calendar rites (in actionable, verbal and real dimensions) conveys the significant mythological information. Vegetable ritual symbols in the context of the traditional calendar feasts were conceived by people possessing in the myth-poetic vision of the Universe simultaneously either as the “keys” opening the doors of the “other” world or as the beyond. According to such semantics vegetable symbols in the Ukrainian calendar rites perform the group of magical functions. The results of the dissertation can be applied for the further investigation of the significant elements of mythological vision of the Universe and for working out of questions concerning to the archaic Slavonic rites reconstruction as well.