Розробка елементів системи автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах

Запропоновано залежності для визначення ширини одинарного трикотажу неповних переплетень. 

Четвертий розділ присвячено теоретичним дослідженням розтяжності панчішно-шкарпеткових виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах жаккардовими, пресовими, перекидними, платированими, а також неповними переплетеннями. 

Зважаючи на те, що візерунковий трикотаж характеризується величезною різно-манітністю за рахунок різної кількості, видів та поєднання елементів структури у рапорті переплетення, його розтяжність може змінюватися у широких межах. Тому важливо ще на етапі проектування визначити, чи буде забезпечено найважливіший показник якості – розтяжність панчішно-шкарпеткового виробу. Для виробів, що виробляються візерун-ковими переплетеннями, котрі мають знижену розтяж-ність по ширині, перевірку умови забезпечення розтяжності необхідно здійснювати по ряду, що складається з максимальної кількості елементів структури, обмежуючих розтяжність виробу. У випадку невідповід-ності розтяжності ділянки виробу вимогам необхідно змінити структуру переплетення на ділянці. Тому доцільно проектувати розтяжність панчішно-шкарпеткового виробу як показник, інтегрований на базі розтяжності первинних елементів, які складають його структуру. У зв’язку з цим вперше розроблено різноманітні первинні елементи, що складають структуру трикотажу жаккардових і пресових переплетень. 

Емпіричні коефіцієнти, що входять до формули, являють собою відношення коефіцієнта розтяжності трикотажу, який містить первинні елементи одного виду, до розтяжності трикотажу базового переплетення. Використання відносних величин, а не самих коефіцієнтів розтяжності пояснюється тим, що розтяжність первинних елементів залежить не тільки від поєднання в них індексних та базових петель, але й від параметрів режиму в’язання, виду і лінійної щільності використовуваної сировини, застосованого устаткування. 

В панчішно-шкарпеткових виробах, що виготовляються перекидними платиро-ваними переплетеннями, елементами, котрі обмежують розтяжність, є протяжки платировочної нитки у місцях, де петлі складаються тільки з нитки грунта. Тому їх кількість слід враховувати при проектуванні розтяжності ділянок виробу. 

Представляє інтерес і зворотня задача – визначення максимально можливої кількості протяжок платировочної нитки в одному петельному ряді панчішно-шкарпеткового виробу, коли відоме значення потрібного коефіцієнту розтяжності. 

Дослідження структури трикотажу одинарних та подвійних неповних переплетень показало, що на відміну від трикотажу жаккардових, пресових і перекидних платированих переплетень, в його структурі від-сутні елементи, котрі обмежують його розтяжність, однак вона буде залежати від кількості та порядку чередування пропущених петельних стовпчиків. 

Для характеристики розтяжності панчішно-шкарпеткових виробів, що виробляються неповними переплетеннями пропонується використовувати приведений коефіцієнт розтяжності, що не враховує змін ширини трикотажу внаслідок заходу петель чи закручуваності вздовж петельних стовпчиків, та дійсний коефіцієнт розтяжності, що враховує ці зміни. 

При порівнянні розтяжності трикотажу подвійного неповного переплетення з розтяжністю трикотажу, виробленого ластиком з рапортом 1+1 і одинарного з розтяжністю гладі рекомендується використовувати приведені коефіцієнти розтяжності, котрі визначаються без урахування закручуваності (для подвійних) чи без урахування зміни ширини (для одинарних). 

У п’ятому розділі дисертаційної роботи описані результати експе-римериментальних досліджень розтяжності трикотажу жаккардових, пресових, перекидних платированих, а також одинарних та подвійних неповних переплетень. 

Для трикотажу жаккардових і пресових переплетень проводились дослідницькі експерименти, мета яких була визначення емпіричних коефіцієнтів для розроблених раніше первинних елементів. Встановлені значення емпіричних коефіцієнтів, котрі являють собою відношення коефіцієнтів розтяжності трикотажу, що містить первинні елементи різного виду до коефіцієнту розтяжності трикотажу базового переплетення, дозволяють застосовувати виведені формули для визначення кое-фіцієнтів розтяжності одинарного та подвійного трикотажу жаккардових і пресових переплетень. 

З метою підтвердження достовірності виведених залежностей для визначення коефіцієнта розтяжності трикотажу жаккардових, пресових, перекидних платированих, одинарних та подвійних неповних переплетень було проведено цілий ряд перевірочних експериментів, що базуються на вимірювальній процедурі. По даним експериментальних до-сліджень і теоретичних розрахунків встановлено, що відхилення значень коефіцієнтів розтяжності, отриманих теоретичним шляхом і на основі експериментальних даних не перевищують 5%, що є припустимим. 

У результаті експериментальних досліджень отримані залежності (у вигляді графіків) дійсного і приведеного коефіцієнтів розтяжності та ширини виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах одинарними і подвійними неповними переплетеннями, від кількості пропущених петельних стовпчиків і їх поєднання. 

Аналіз графічних залежностей показав, що превалюючий вплив на величину дійсного коефіцієнту розтяжності по ширині панчішно-шкарпеткових виробів, що виробляються неповними переплетеннями, чинить як кількість так і чередування пропущених петельних стовпчиків, на ве-личину приведеного – тільки їх кількість. 

Шостий розділ присвячено розрахунку економічної ефективності від впровадження результатів роботи. Впровадження автоматизованої процедури проектування параметрів петельної структури і витрат сировини на в’язання виробу дозволить скоротити термін розробки нового виробу, зменшити кількість працюючих, що зайняті у розробці нового асортименту, виключити необхідність вироблення партії пробних зраз-ків для проведення випробувань. 

 

 

1.Широке використання круглопанчішних автоматів з електронним управлінням та відбиранням голок, підсилення акценту у костюмі на панчішно-шкарпеткові вироби, вимоги ринку до одночасного забезпечення високої якості, низької ціни і швидкого оновлення асортименту ставлять в центр уваги проведення глибоких досліджень, присвячених розробці систем автоматизованого проектування. 

2.На основі аналізу науково-технічної літератури і вимог, котрі ставляться до якості виробів, що виготовляються на круглопанчішних авто-матах, зроблено висновок про необхідність їх проектування з урахуванням розтяжності на основі синтезу методу геометричних моделей і емпі-ричного. 

3.У результаті аналізу асортименту, конструкцій і переплетень на ділянках панчішно-шкарпеткових виробів та розгляду загальних принципів автоматизованого проектування розроблено послідовність етапів автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах. 

4.Розроблені процедури автоматизованого проектування бортів і мисків різних конструкцій та видів переплетень і відповідні програмні продукти для їх