Розробка і вдосконалення геодезичних методів контролю параметрів обертових і коливних об’єктів

-розроблені рекомендації з періодичності геодезичного контролю вагоноперекидача ВРС-93, математичної обробки вимірів, оптимальних способів рихтування устаткування ВРС.

Практичне значення одержаних результатів полягає:

-в розробці і впровадженні оптимальної технології геодезичного контролю геометричних параметрів обертових вагоноперекидачів у процесі профілактичного ремонту або без зупинки агрегату - на ходу;

-в дослідженні деформацій ВРС-93 з урахуванням впливу різних факторів;

-в створенні геодезичної мережі для контролю геометричних параметрів обертових вагоноперекидачів у стиснутих умовах промислового майданчика;

-в розробці автоматизованої системи контролю геометричних параметрів обертових агрегатів;

-в обґрунтуванні точності геодезичних вимірів при контролі геометричних параметрів обертових і коливних агрегатів.

Результати досліджень впроваджені:

-в ВАТ "Родон" на Макіївському коксохімічному заводі при виконанні робіт з дослідження деформацій вагоноперекидача ВРС-93;

-при виконанні інженерного обстеження стану конструкцій вальцевого обертового затвора Краматорської руслової греблі геодезичними методами;

-в лабораторії Донецької філії концерну РРТ при визначенні деформацій і вигинів конструкцій з використанням електронних засобів виміру.

Особистий внесок здобувача. Всі результати, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. У роботах, опублікованих у співавторстві, авторові належать: [1] - розробка методики створення геодезичного обґрунтування, побудова повномасштабної моделі мережі, обґрунтування точності; [2], [7] [8] - виконання експериментальних досліджень, обробка результатів, основні висновки; [3] - розробка насадки, дослідження точності вдосконаленого прилада, обробка результатів досліджень; [4] - виконання експериментальних досліджень, обробка результатів, [6] - ідея пристрою і конструкція; [9] - розробка способу кріплення електронної рулетки, єкспериментальні дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях Донбаської національної академії будівництва і архітектури (2001, 2006 р.), на міжнародних конференціях у Донецькому національному технічному університеті (2003 р.), у Ростовському будівельному університеті (2004р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертації опубліковані у 9-ти наукових працях, серед них 5 статей у фахових виданнях, 4 у збірниках матеріалів конференції.

Структура роботи. Дисертація складаєтья зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 151 найменування та додатків на 10 сторінках. Містить 147 сторінок основного тексту, 52 рисунки, 18 таблиць.

 

 

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначені мета і основні задачі досліджень, наведено основні наукові результати роботи, наукова новизна, теоретична і практична цінність отриманих результатів.

У першому розділі "Існуючі принципи і методи оперативного геодезичного контролю великогабаритних обертових розвантажувальних агрегатів" розглянуті основні умови надійної експлуатації обертового великогабаритного промислового устаткування. Наведені основні вимоги для нормальної працездатності такого устаткування. Питанням розробки і вдосконалення геодезичних методів вимірів при монтажі і експлуатації великогабаритного обертового устаткування присвятили свої дослідження Асташенков Г.Г., Баран П.І., Большаков В.Д., Войтенко С.П., Ганьшин В.Н., Гіршберг М.А., Зацаринний А.В., Клюшин Е.Б., Кузьо І.В., Лебедєв Н.Н., Левчук Г.П., Лобов М.І., Островський А.Л., Шевченко Т.Г., Ямбаєв Х.К. і ін.

Це свідчить про актуальність даної проблеми: по-перше, це найбільші обертові агрегати, параметри яких визначаються геодезичними методами; по-друге, потрібна висока точність визначення деформацій, що відбуваються у короткий період, від величини яких і своєчасності вжитих заходів залежить надійність роботи агрегату; по-третє, такий геодезичний контроль вимагає високої точності вимірів, незважаючи на малі розміри і несприятливі умови проммайданчика, складність математичної обробки і визначеного моніторингу в міжремонтний період.

Серед великогабаритних обертових агрегатів вагоноперекидачі (рис. 1) практично до цього часу не досліджувались, відсутня оптимальна методика визначення зсувів і деформацій основних вузлів таких агрегатів, які на відміну від обертових печей, сушильних барабанів працюють у більш важких умовах і, особливо, піддаються постійно ударно-вібраційним впливам. Тому в дисертації в якості об'єкта дослідження обрані обертові вагоноперекидачі, що широко застосовуються в багатьох галузях промисловості і особливо на коксохімічних, металургійних, агломераційних, будівельних та інших підприємствах.

 

У процесі експлуатації вагоноперекидачів повинен здійснюватися періодичний контроль їх геометричних параметрів, необхідний для забезпечення нормальної роботи агрегатів і зберігання вагонів при розвантаженні. Нормальна робота вагоноперекидача залежить від стану опорних вузлів, деформацій платформи і рами агрегату.

Нерівномірне осідання фундаментів викликає поздовжній нахил платформи, перекіс рами, що позначається на загальному положенні ротора, зазорів в опорних вузлах і роботі шестерен приводу. Підвищене зношення роликів або бандажів приводить до нерівномірного обпирання в різних перетинах вагоноперекидача і викликає підвищений перекіс і прогин рами. Відхилення ширини колії на платформі агрегату, що перевищують допуск, зсув її щодо під'їзних колій, призводить до бокових ударних впливів при подачі вагонів на розвантаження і порушення загальної роботи вагоноперекидача.

Для забезпечення експлуатаційних допусків вагоноперекидача необхідно забезпечити геометричні параметри основних механічних вузлів: розміри і форму ротора, опорних роликів, бандажів, приводів і інш.; розміри деталей, що повинні бути витримані при монтажі і дотримуватися при наступній експлуатації: співвісність ротора, приводів, опорних роликів. Допуски на їх виготовлення, монтаж, контроль при експлуатації дуже жорсткі і вимагають спеціальних вимірювальних засобів та геодезичних технологій, які дуже важко забезпечити в процесі експлуатації, особливо без зупинки агрегату.

Аналізу машинобудівних допусків і їх зв'язку з точністю геодезичних вимірів приділена значна увага Г.Г. Асташенковим, П.І. Бараном, І.В. Кузьо, М.І. Лобовим, Т.Г. Шевченко та іншими вченими. Але у більшості випадків для великогабаритних агрегатів точність геодезичних вимірів, як правило, не регламентується і вимагає визначеного вдосконалення в їх обґрунтуванні.