Розробка конструкторської документації виготовлення жіночої святкової сукні

 

Матеріали, які застосовуються для виготовлення виробів, повинні відповідати естетичним, технічним, фізичним вимогам матеріалів верху, підкладки, прикладу та фурнітури за своїми властивостями, кольоровому рішенню за зовнішнім виглядом тим виробам, які будуть з них виготовлятися, а також відповідності одне одному. Враховуючи вид виробу (дитячий одяг, білизна, вечірні сукні), необхідно розкрити особливості, пов’язані з даним видом виробу, які впливають на вибір матеріалу (наприклад, максимальна гігієнічність, естетичність або економічність.

Сучасний одяг – комплексний багатошаровий виріб, в якому вигляд та експлуатаційні властивості залежать від матеріалів (основних, підкладкових та прокладкових), швацьких ниток, фурнітури. Щоб одяг відповідав ергономічним, естетичним вимогам та був надійним, потрібно правильно підібрати матеріали, з яких виріб буде виготовлятися.

При комплектуванні основних і допоміжних матеріалів в пакетах швейних виробів необхідно:

1) забезпечити єдність властивостей комплектуючих матеріалів та позитивний внесок кожного шару;

2) створити необхідну формостійкість готового виробу під час його експлуатації;

3) забезпечити безперебійну та продуктивну працю технологічного обладнання.

При оцінці зовнішнього вигляду тканини слід враховувати не тільки первинний стан малюнка, але і його стабільність при експлуатації. Волокнистий склад, структурні особливості будови і особливості оздоблення тканини надзвичайно важливі для зовнішнього оформлення матеріалу, що визначає фактуру тканини.

Основні різновиди тканин за фактурою: з відкритим ткацьким малюнком (гладка, шорстка, узорно-гладка і узорно-рельєфна), із закритим і напівзакритих ткацьким малюнком. По колірному оформленню тканини можуть бути вибілені, гладко фарбовані, меланжеві, яскраво тканими, набивні (друковані), відварені. [11]

Гігієнічні властивості одягу залежать не тільки від властивостей тканин і матеріалів, які застосовуються для виготовлення одягу, а й від конструкції одягу і кількості шарів одягу, тобто пакету одягу. На показники естетичних властивостей тканин впливають ефекти, одержувані при заключній обробці: блискуча чи матова обробки, ефекти гофре і клоке, муарова оздоблення, ажурні узори, металізована поверхню. Обробку таких видів отримують на шовкових тканинах при виробленні їх з хімічними волокнами.

Блиск і матовість залежать від фактури тканини і зовнішніх умов (джерела світла, освітленості та ін.) Світло від гладкої поверхні тканини відбивається в одному напрямку (дзеркально), і матеріал здається більш блискучим. Якщо падає світло від шорсткої поверхні відбивається у різних напрямках, тобто розсіюється, то поверхня тканини буде здаватися матовою. У більшості випадків бажано, щоб тканини мали легкий, нерізкий блиск.

У відповідності з найменуванням і призначенням виробу виділено важливі вимоги до матеріалу. Від товщини тканини залежать вибір моделі та розробка конструкції. Товщина тканини впливає на величину припусків, на ширину і конструкцію швів. Від товщини тканини залежать також вибір швейних голок, вибір і витрата швейних ниток. Тканина повинна захищати людину, від шкідливих впливів зовнішнього середовища, забезпечувати нормальні для життєдіяльності та працездатності при взаємодії з середовищем умови, бути нешкідливими (волокна і нанесені на тканину препарати не повинні виділяти шкідливих домішок) і створювати максимальні зручності при носінні. Створення максимальних зручностей (комфортності) при носінні.

Драпірування – здатність тканин під дією власної маси утворювати складки і лінії одягу. Тканини з хорошою драпіруються здатністю утворюють симетрично спадаючі складки з малим малюнком кривизни. Той чи інший характер складок і ліній при вигині тканини, а також їх стійкість у часі залежать від природних властивостей волокон, структури тканини та її механічних властивостей, що впливають на такі показники тканини, як товщина, м'якість, гнучкість, розтяжність. Чим тонше і легше матеріал, тим простіше отримати дрібні спадаючі складки.

М'якість у свою чергу залежить від багатьох факторів: властивостей волокон, крутки пряжі, щільності і переплетення, обробки. Обсипальність тканини по краях зрізів виникає внаслідок недостатньо міцного закріплення ниток в тканині. У тканин з великою обсипальність зменшується міцність закріплення швів, що відбивається на термінах служби і на зовнішньому вигляді виробу. Тому для зміцнення шва збільшують його ширину або обметують краю деталей одягу.

Зминаючись – це здатність тканини утворювати при перегинах і тиску зморшки і складки, які усуваються тільки при СОТ. Залежить від волокнистого складу тканини, товщини і крутки пряжі, переплетення, щільності та оздоблення тканини.

Великий вплив тканині надає обробка. Показник незминаючих текстильних матеріалів має важливе значення, як при виготовленні, так і при експлуатації швейних виробів. Для зниження електрезуємості рекомендується обробка виробів з ацетатних, триацетат і синтетичних волокон.

Гігроскопічність характеризує здатність тканини вбирати вологу з навколишнього середовища. Вона залежить від здатності складових їх волокон і ниток змочуватися водою, від будови тканин і від їх обробки. Найбільшою гігроскопічністю володіють чистововняні тканини, найменшою – тканини з синтетичних волокон. Обробка може істотно впливати на гігроскопічність тканини.

Колорит – співвідношення всіх кольорів, беруть участь в забарвленні тканини. Колорит тканин може бути сонячним, життєрадісним, весняним, теплим, холодним, похмурим і т. д. Він залежить від тональності, насиченості, світлини малюнка і викликає різноманітні асоціації. Малюнки на тканинах поділяють за їх змістом, розмірами, формою. За своїм складом і розвитку асортиментна група платтяних тканин дуже динамічна, часто оновлюється і схильна до впливу моди. Це шовкові тканини, креп -шифон, синтетичні тканини, атлас.

За сировинного складу асортимент шовкових тканин діляться на групи: - Із шовкових (натуральних) ниток,