Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розробка міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">БКЗА10х10х4, nA=10 – кількість входів у комутатор ланки А.

БКЗB20х10х4, nB=10- кількість входів у комутатор ланки В.
Визначаю кількість комутаторів ланки А:
 
Визначаю кількість виходів з комутатора ланки А:
 
Визначаю кількість комутаторів ланки В:
 
Визначаю кількість виходів з комутатора ланки В:
 
Визначаю зв’язність (число ліній, що з’єднують один комутатор ланки А з одним комутатором ланки В) :
  
Рис 1. 2. Схема двокаскадного КБ типу ПВПВ
 
Рис 1. 3. Комутаційний граф двокаскадного КБ типу ПВПВ
 - максимальна доступність в цьому напрямку.
 
2) ВПВП із параметрами (згідно мого варіанту на курсовий проект) : 60х40х100
N=60, VAB=40, M=100, N<M
БКЗА10х10х4, mA=10 – кількість виходів із комутатора ланки А.
БКЗB20х10х4, mB=10- кількість виходів із комутатора ланки В.
Визначаю кількість комутаторів ланки А:
 
Визначаю кількість входів в комутатор ланки А:
 
Визначаюкількість комутаторів ланки В:
 
Визначаюкількість входів в комутатор ланки В:
 
Визначимо зв’язність:
 
Рис 1.4 Схема двокаскадного КБ типу ВПВП
 
Рис 1. 5. Комутаційний граф двокаскадного КБ типу ВПВП
 - максимальна доступність в цьому напрямку.
 
2. Розділ 2
 
Дані стосовно міської телефонної мережі (МсТМ).
МсТМ зп’ятизначною нумерацією складається з трьох районних АТС (РАТС) :
РАТС-2. Декадно-крокової системи типу АТС-54 ємністю N2=10000номерів;
РАТС-3, квазіелектронної системи, типу «Квант» ємністю N3=2048 номерів;
РАТС-4, координатної системи типу АТСК-У ємністю N4=6000 номерів.
У РАТС-4 ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К. Зазначені станції обслуговують центральну частину міста. Обладнання вузла спецслужб (ВСС) розташовано в приміщенні РАТС-2.
На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС) за допомогою міжміських з’єднувальних ліній (МЗЛ) при вхідному міжміському зв’язку та замовно-з’єднувальних ліній (ЗЗЛ) при вихідному міжміському зв’язку.
Дані стосовно проектованої РАТС.
Проектовану РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністюN5=6000 номерів призначено для обслуговування віддаленого мікрорайону. Внутрішньостанційне з’єднання має здійснюватися через одну ступінь групового пошуку. Відстані до існуючих РАТС становлять
L5-2=8, L5-3 =9, L5-4 =8, 5 км. У проектовану РАТС-5 необхідно ввімкнути:
абонентські лінії від індивідуальних телефонних апаратів;
лінії від таксофонів, частка яких становить 0, 015 від ємності проектованої РАТС;
з’єднувальні лінії від виробничої АТС (ВАТС) квазіелектронноїсистеми типу «Квант» ємністю NВАТС=1024номерів, з яких 50% абонентів не мають права виходу на МсТМ. Відстань поміж РАТС-5 та ВАТС-LВАТС=2, 4 км.
 
Таблиця 2.1
Ємності та діапазони номерів АТС
АТСЄмністьДіапазон номерів
РАТС-2N2 =1000020000   29999
 
РАТС-3N3 =204830000  32047
 
РАТС-4N4=600040000   45999
 
РАТС-5N5 =600040000  45999
 
ВАТСNВАТС=1024
(512вн +512міських) 57000  58023
 
ПСК-1000КN=100047000   47999
 
Тип з’єднувальних ліній (ЗЛ) між РАТС даної МсТМ.
Тип ЗЛ, використовуваних для місцевого зв’язку для з’єднань РАТС з МсТМ та ВАТС, може бути визначено у два способи:
виходячи з розподілу норм затухання на телефонній мережі;
залежно від відстані.
В даному курсовому проектові тип з’єднувальних ліній між РАТС залежить від їхніх відстаней одна від одної. При відстанях менше 10 км використовуються фізичні ЗЛ. При цьому, якщо відстань більше 1, 5 км, то ЗЛ-двопроводові, при відстані менше 1, 5 км- трипроводові. Якщо відстань більше 8 км, доцільним є застосовування з’єднувальних ліній, ущільнених системою передавання ІКМ (СП ІКМ).
Відстані від РАТС-5 до існуючих РАТС та ВАТС становлять: від РАТС-5 до РАТС-2L5-2 =8 км, від РАТС-5 до РАТС-3L5-3 =9 км, від
РАТС-5 до РАТС-4L5-4=8, 5км, від РАТС-5 до ВАТС-2 LВАТС=2, 4км, тому буду використовувати двопроводові ЗЛ. На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС), яка буде з’єднуватися з існуючими РАТС з’єднувальними лініями, ущільненими системою передавання ІКМ (СП ІКМ).
Зв’язок з ПСК-1000Корганізується по трьом пучкам ЗЛ: два пучка двопроводових вихідних (від ПСК) і вхідних (на ПСК) ЗЛ місцевого зв’язку і пучок трипроводових для вхідного міжміського зв’язку. Аналогічно три пучка організуються для зв’язку з ВАТС, але використовуються тільки трипроводові лінії.
Розглянута МсТМ- мережа з п’ятизначною нумерацією. Міські телефонні мережі (МсТМ) забезпечують телефонний зв’язок на території міста і його приміської зони. До складу технічного устаткування МсТМвходять як станційні, так і лінійні споруди й устаткування абонентських пунктів.
Усі РАТС на мережі з’єднуються за принципом «кожна з кожною» двома пучками однобічних з’єднувальних ліній, провідність яких визначено. Спосіб «кожний з кожним»є найдорожчим і використовується тоді, коли необхідно забезпечити високу надійність мережі. При виході з ладу будь-якого вузла комутації (ВК) або магістралі, для каналів, які проходять через нього, завжди є обхідні шляхи, завдяки яким мережа функціонуватиме.
Місце розташовування РАТС та АМТС обираємо довільно, ВССрозташовуємо поруч зРАТС-2, де він знаходиться відповідно до умови. Провідність 3JIдо ВСС – така сама, як до РАТС, на якій його розміщено.
Номери АЛ ВАТС, які мають право виходу на МсТМ та ПС, входять
Фото Капча