Розробка міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

опорної станції РАТС-5 (АТСК-У). Після обміну інформації з ЦУП створюється тракт АКА → БАЛ → ВШК → БЗЛ → ВКЗЛ, який не переключається, а зберігається в пам’яті під час прийому наступних цифр номеру. Оскільки опорна станція типу АТСК-У передача наступних цифр номеру буде проходити після прийому всього номеру також по тракту П-Fбзл – ВКЗЛ. Після передачі адресної інформації на зустрічну станцію тракт П-Fбзл – ВКЗЛ руйнується і проключається збережений в пам’яті тракт. По ЗЛ через РЗЛВх відбувається з’єднання з РАТС-5. Надіслана адресна інформація зберігається в ЕАРБ. Після цього відбувається підключення до блоку І ГП. Маркер І ГП (ІМГП) посилає сигнал запиту в ЕАРБ на першу цифру номеру абонента Б частотним способом. Регістр приймає цей сигнал та передає у відповідь БЧК першу цифру, тобто код зустрічної станції (РАТС-4) «4». Ця адресна інформація приймається кодовим приймачем ІМГП й декодується пірамідою фіксуючих реле. Фіксатор напрямку, отримавши код зустрічної станції, визначає напрямок встановлення з’єднання. Через РЗЛВ по ЗП відбувається підключення до РАТС-4 через РЗЛ Вх. Потім здійснюється підключення до блоку ІІ ГП. Прийнята адресна інформація зберігається в ЕАРБ. ІІ МГП надсилає запит в ЕАРБ на другу цифру номеру абонента Б. Регістр приймає цей запит і передає її. На ступені ІІ ГП відбувається підключення до ПСК-1000К. Через РЗЛВ-3 та РЗЛШВ по ЗЛ з’єднується з ПСК-100К через РЗЛПВх.

На ПСК-1000К при вхідному з’єднанні використовується трьохзначний вхідний регістр (ВхР), який приймає із регістра РАТС-4 декадними імпульсами (батарейним способом) інформацію про останні три цифри абонента Б. Потім здійснюється з’єднання до блоку CD (ступені абонентського пошуку), при цьому маркер MCD посилає сигнал запиту ВхР на третю цифру. Регістр приймає цей сигнал та передає необхідну цифру абонента Б. Згодом здійснюється під’єднання до блоку АВ (ступені абонентського пошуку), при цьому маркер MАВ посилає сигнал запиту ВхР на останні цифри. Регістр приймає цей сигнал та передає необхідну цифри абонента Б. Саме на ступені АП блоку АВ визначається абонент Б.

Якщо АЛ вільна, то в ТА абонента Б надсилається сигнал « Посилка виклику», а абоненту А «КПВ». Після відповіді абонента Б акустичні сигнали відключаються, підключається струм мікрофонів, встановлюється розмовний тракт.

Висновок

Виконавши даний курсовий проект я отримав навички в розробці міської телефонної мережі з використанням аналогових систем комутації. Я навчився синтезувати двокаскадний комутаційний блок на БКЗ з параметрами, спочатку для типу ПВПВ, який працював у режимі вільного пошуку, побудував схему і комутаційний граф двокаскадного комутаційного блоку ПВПВ. Також обчислив параметри для типу ВПВП, який працював у режимі групового пошуку, побудував схему і комутаційний граф двокаскадного комутаційного блоку ВПВП. В наступному розділі я навчився розробляти функціональну схему типу АТСК-У та схему міської телефонної мережі, на якій функціонують аналогові станції. Навчивсяпроектувати МсТМ зп'ятизначною нумерацією, що складається з чотирьох районних АТС: РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4, в яку ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К та проектованої РАТС-5, в яку ввімкнено ВАТС відповідної ємності. Навчився визначати тип з’єднувальних ліній, що з’єднують елементи мережі. Зобразив структурну схему МсТМ, на якій показав усі з’єднувальні лінії, провідність, типи станцій, ємність, нумерацію абонентських ліній, напрямок зв'язку по з’єднувальній лінії та відстані між РАТС. В останньому розділі розробив схему групоутворенняквазіелектронноївідомчої АТС типу «КВАНТ», обрахував наступні параметри: кількість блоків БАЛ, кількість блоків БЗЛ, зв’язність, число входів у каскад. Побудував та проаналізував функціональну схемугрупоутворення ВАТС «Квант» ємністю 1024номерів.

Перелік умовних скорочень

АЛ – абонентська лінія;

АК – абонентський комплект;

АМТС – автоматична міжміська телефонна станція;

АТС – автоматична телефонна станція;

АТСДК – автоматична телефонна станція декадно-крокова;

АТСЕ – автоматична телефонна станція електронна;

АТСК – автоматична телефонна станція координатна;

АТСКЕ – автоматична телефонна станція квазіелектронна;

БАЛ – блок АЛ;

БКЗ – багатократний координатний з’єднувач;

БЗЛ – блок ЗЛ;

ВАТС – відомча автоматична телефоннастанція;

ВЕ -вибираючий електромагніт;

ВК -вузол комутації;

ВП – вільний пошук;

ВР – вибираюча рамка;

ВСС – вузолспецслужби;

ВШК – вихідний шнуровий комплект;

ВхШК- вхідний шнуровий комплект;

ГП – ступінь групового пошуку;

ЗЛ – з’єднувальна лінія;

ЗЛМ – з’єднувальна лінія міжміська;

ІКМ – імпульсно-кодова модуляція;

КБ – комутаційний блок;

КП -комутаційне поле;

КПВ – сигнал “контроль посиланнявиклику”;

МГП – маркер блоку групового пошуку;

МсТМ – міська телефонна мережа;

МТС – міжміська телефонна станція;

ЛП – лінійний (вимушений) пошук;

ПНН – приймач набору номеру;

ПКП- підключаючий комплект підстанції;

ПС – підстанція;

ПСК – підстанція координатного типу;

ПУП – проміжний управляючий пристрій;

ПЩ – промщит;

РАТС – районна автоматична телефоннастанція;

РЗЛ – комплект реле з’єднувальних ліній;

РЗЛВ3 – комплект реле з’єднувальних ліній вихідний трипроводовий;

РЗЛВ4 – комплект реле з’єднувальних ліній вихідний чотирипроводовий;

РЗЛВх3 – комплект реле з’єднувальних ліній вхідний трипроводовий;

РЗЛВх4 – комплект реле з’єднувальних ліній вхідний чотирипроводовий;

РП – ступінь регістрового пошуку;

РПА – ступінь регістрового пошуку абонентського;

РПВх-ступінь регістрового пошуку вхідного;

СП – система передачі;

ТА – телефоннийапарат;

УЕ -утримуючий електромагніт;

ЦУП – центральний управляючий пристрій.

Список використаних джерел

1. Автоматические системы коммутации: Учебник для вузов / О. Н. Иванова, М. Ф. Копп, З. С. Коханова. Г. Б. Метельский; Под ред. О. Н. Ивановой. – М-: Связь, 1978.

2. Автоматическаякоммутация: Учебник для вузов /О. Н. Иванова, М-Ф-Копп, З. С. Коханова, Г. М. Метельский; Под ред. О. Н. Ивановой. М. : Радио и связь, 1988.

3. Костін Ю. С., Різуненко А. О., Козелков О. О. Телефонні апарати. Навчальний посібник. – Полтава: ПВІЗ, 2007.

4. Станционные сооружения городскихтелефонных сетей /Ю. Н. Кор-нышев, А. Л. Маркович, М. Н. Пискер, В. М. Романцов; Под ред. Ю. Н. Корнышева: Учебник для рабочих связи. – М. : Радио и связь, 1987.

5. Станционное оборудование сельской телефонной связи: Учебник для рабочих связи/ Ю. Н. Корнышев, А. Я. Маркович, М. Н. Пискер, В. М. Романцов; Под ред. Ю. Н. Корнышева. 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Радио и связь, 1990.

6. Костін Ю. С. Основи побудови аналогових систем комутації:

Навч. посіб., – Полтава: Видавництво ПВІЗ, 2006.

7. Костін Ю. С., Одарущенко О. М. Методичний посібник з дисципліни «Системи комутації в електрозв'язку» (частина 1) Методичний посібник. – Полтава: ПВІЗ, 2004.

8. Квазиэлектронная АТС «КВАНТ»/ В. О. Жогло, А. А. Иванов, А. П. Иванов и др. ; Под ред. Я. Я. Лочмелиса. – М. : Радио и связь, 1987.

9. Костин Ю. С., Одарущенко О. Н. Квазиэлектронные АТС. Учебноепособие (лекции). -Полтава: ПВИС, 2003.