+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
23
Мова:
Українська
justify;">6. Емульсія анальбену 2% 57, 8±4, 9* 35, 0
Примітка: * – відхилення статистично достовірне по відношенню до контролю. Р Ј 0, 05.
Збільшення концентрації діючої речовини до 2% не приводить до значного підвищення ефективності емульсії, що зіставляється з ефектом 1% геля диклофенаку натрію – 34, 6%.
Враховуючи дані фармакологічного дослідження та техніко-економічні аспекти виготовлення емульсії, для подальших досліджень обрана емульсія зі вмістом 1% анальбену.
Як олійна фаза у складі емульсії використано масло вазелінове, що обумовлено його інертністю у хімічному відношенні та стійкістю у процесі зберігання.
З метою одержання стабільної емульсії з високою дисперсністю і необхідними консистентними властивостями, до складу носія введено емульгатор №1 з концентрацією 8%, що обґрунтовано результатами вивчення фізико-хімічної стабільності модельних емульсій, а також реологічними дослідженнями (рис. 2).
Вибрані концентрації масла вазелінового (15%), та емульгатору №1 (8%) забезпечують необхідну консистенцію та стабільність емульсії.
До складу емульсії для підвищення її фізичної стабільності, як гідрофільний компонент та антифризна домішка введено ПЕО 400 в концентрації 10%, що обґрунтовано в результаті дослідження в'язко-пластичних та осмотичних властивостей.
Важливою проблемою, яка постає при використанні емульсійних систем у технології ліків та косметичних засобів є необхідність запобігання їх мікробного забруднення. І вирішується це у більшості випадків шляхом хімічного консервування таких систем.
Для вирішення цієї задачі були проведені мікробіологічні дослідження з вивчення супутніх антимікробних властивостей субстанції анальбену, його сполучень з рядом хімічних консервантів, а також ефективності вибраного консерванту у складі готової емульсії. Дослідження були проведені на кафедрі мікробіології НФАУ під керівництвом проф. І. Л. Дикого.
У підтвердження теоретичного прогнозу, проведені мікробіологічні дослідження показали (табл. 3), що субстанція анальбену виявляє антимікробні властивості переважно у відношенні грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі піогенних коків, але не активна у означеній концентрації (1%) у відношенні грамнегативних мікроорганізмів та грибків.
У зв'язку з цим у подальших мікробіологічних дослідженнях було здійснено диференційований підбір консервантів за принципом їх синергідної антимікробної взаємодії з анальбеном. Серед консервантів у дослідженні були використані ніпагін, ніпазол, сорбінова і саліцилова кислоти.
Результати проведених досліджень показали (табл. 3), що потенційний вплив субактивних концентрацій анальбену на вихідну антисептичну дію досліджуваних консервантів закономірно демонструється лише для сполучення анальбену з сорбіновою кислотою.
Так, не впливаючи на вихідну антикандидозну активність сорбінової кислоти (6, 8±1, 1мг/мл), субактивні концентрації анальбену сприяли 3-4 кратному підвищенню антисептичної активності цього консерванту у відношенні грампозитивних мікроорганізмів та більше ніж у 2 рази у відношенні до грамнегативних мікроорганізмів.
Таблиця 3
Порівняльна характеристика антимікробних властивостей консервантів та їх комбінацій з анальбеном
Препарати та їх комбінації Мінімальна інгібуюча концентрація, мг/мл
S. aureus B. subtilis E. coli Ps. aeruginosa C. albicans
Анальбен 0, 31±0, 05 2, 8±0, 35 11, 5±1, 22 – -
Ніпазол 0, 56±0, 14 0, 51±0, 10 1, 0±0, 18 2, 2±0, 22 7, 4±1, 26
Ніпагін 2, 0±0, 26 1, 9±0, 35 1, 1±0, 10 1, 0±0, 18 7, 0±1, 20
Сорбінова к-та 1, 8±0, 30 2, 2±0, 16 1, 1±0, 22 1, 1±0, 16 6, 8±1, 10
Саліцилова к-та 1, 1±0, 15 2, 0±0, 36 1, 0±0, 21 2, 0±0, 30 7, 2±1, 16
Анальбен + ніпазол 0, 58±0, 11 (0) 0, 48±0, 12 (0) 1, 0±0, 10 (0) 1, 9±0, 10 (0) 7, 4±1, 23 (0)
Анальбен + ніпагін 1, 8±0, 25 (0) 2, 0±0, 15 (0) 1, 0±0, 14 (0) 1, 0± 0, 17 (0) 7, 0±0, 55 (0)
Анальбен + сорбінова к-та 0, 48±0, 10 (4) 0, 65±0, 15 (3, 4) 0, 45±0, 10 (2, 4) 0, 48±0, 08 (2, 3) 7, 0±1, 20 (0)
Анальбен + саліцилова к-та 1, 0±0, 20 (0) 1, 9±0, 22 (0) 1, 1±0, 11 (0) 1, 8±0, 19 (0) 7, 2±1, 16 (0)
На підставі цих даних для консервування емульсії анальбену була обрана сорбінова кислота.
Визначення концентрації сорбінової кислоти, необхідної для запобігання мікробного забруднення емульсії анальбену було розраховано за формулою
,
де – мінімальна інгібуюча концентрація консерванту (МІК), мг/мл;
– коефіцієнт розподілу консерванту між олійною та водною фазами;
– співвідношення фаз (О/В).
Використані для розрахунку дані, а також одержані відповідні концентрації сорбінової кислоти наведені в табл. 4.
Таблиця 4
Параметри, використані для розрахунку концентрації сорбінової кислоти для консервування емульсії анальбену.
№ п/п МІК сорбінової кислоти, мг/мл (Са) Коефіцієнт розподілу сорбінової кислоти О/В (К) Співвідношення фаз О/В (Ф) Розрахована концентрація сорбінової к-ти, мг/мл (С)
1. 2, 2 0, 32 0, 30 1, 9
2. 0, 65 0, 32 0, 30 0, 55
Примітки: При визначені співвідношення фаз О/В (Ф) емульгатор №1 враховувався в олійній фазі.
Таким чином, в результаті проведених розрахунків було одержано дві концентрації сорбінової кислоти: 0, 19% і 0, 055%. Перша (0, 19%) розрахована за результатами визначення МІК сорбінової кислоти у відношенні культури