Розвиток дверних систем в Україні

Предмет:

Виробництво та технології

Тип роботи:

Дипломна робота

К-сть сторінок:

126

Мова:

Українська

Оцінка:

Окремі частини і деталі дверей носять наступні назви: частина дверей, що відчиняється, називається дверним полотном; рама, що встановлюється в дверному отворі, на яку навішуються дверні полотна, називається дверною коробкою; для оформлення отвору і прикриття щілини між коробкою і перегородкою або стіною, по периметру коробки, встановлюють наличники; перехід від наличників до плінтусів і підлоги може оформлятися тумбочками; для поліпшення теплоізоляції, звукоізоляції і вогнестійкості дверей, влаштовують дверний поріг, який є спеціальним бруском в підлозі, в нижній частині дверного отвору; для оберігання нижньої частини дверного полотна від забруднення і пошкоджень може застосовуватися плінтус (головним чином, біля зовнішніх дверей) ; дверними нащельникамі називаються бруски з фасонним профілем, призначені для прикриття притвору двопільних дверей; дверними горбилькамі називаються бруски з фасонним профілем, призначеним для розчленовування заскленої частини дверей і зміцнення скла; обв'язуваннями дверного полотна, при каркасному (фільонці) рішенні дверей, називаються основні бруски, средниками – бруски, що ділять дверне полотно на частини і службовці зв'язком між обв'язуваннями; фільонками називаються окремі щити, що заповнюють простір між обв'язуваннями і средниками; дверні полотна прикріплюють до коробки (навішують) на петлях; до полотен кріплять дверні прилади: замки, ручки, шпінгалети (засувки), запобіжні ланцюжки і т. д. ; для збільшення звуко- і теплозахисних властивостей дверей, застосовують спеціальні ущільнювачі.

Далі проведемо визначимо класифікацію дверних систем, що існують на ринку України.

Двері, залежно від їх положення в будівлі, числа полотен, способу відкриття і т. д. можна розділити на основні типи.

Рис. 1.1. Класифікація дверних систем

По розташуванню в будівлі дверей бувають: зовнішні: вхідні і балконні; внутрішні: вхідні в квартиру або в інші приміщення зі сходових кліток і коридорів, міжкімнатні і шафові.

За способом відкриття розрізняють двері: орні; розсувні; доладні; що обертаються.

За матеріалом, з якого виготовляються двері, їх можна розділити на: дерев'яні; профільні; на основі профілю з ПВХ; на основі профілю з алюмінію; сталеві; скляні.

Двері можуть бути комбінованими, виготовленими із застосуванням різних матеріалів, що збільшує можливості додання ним необхідних технічних характеристик і зовнішніх форм.

Залежно від числа полотен, двері можуть бути: однопільні; двопільні; полуторні (з двома полотнами нерівної ширини).

По заповненню дверного полотна дверей можуть бути: заскленими; глухими. Балконні двері завжди роблять заскленими, такими, що енергозберігають. Внутрішні двері також часто роблять заскленими, наприклад, для освітлення другим світлом допоміжних приміщень. З цією ж метою, над дверима влаштовують фрамуги. Стекла або склопакети можуть бути прозорими, матовими, або з рельєфним узором, різних квітів, із застосуванням вітражів. Форма скління може бути сама різна, як традиційна: прямокутна і арочна, так і кругла або навіть трикутна. Для растекловки дверей використовуються горбильки (помилкові і справжні).

По функціональному призначенню дверям бувають: для житлових будівель, для громадських будівель, спеціальні.

Матеріали для виготовлення дверей

Двері з деревини

Деревина є традиційним матеріалом, вживаним для виготовлення дверей.

Достоїнствами натуральної деревини є: висока міцність, не дивлячись на невелику об'ємну масу; низька теплопровідність; низька звукопровідність; висока морозостійкість; легкість в обробці; простота утилізації; низький коефіцієнт температурного лінійного розширення.

До недоліків натуральної деревини можна віднести: наявність пороків (суки, тріщини, смоляні кишені і ін.) ; гігроскопічність (присутність надмірної вологи в деревині викликає різке погіршення всіх її физико-механічних властивостей) ; горючість.

Внутрішність дверних полотен заповнена різноманітними матеріалами. Найчастіше двері виготовляють або з цілісної деревини, або з каркаса (часто з деревини хвойних порід дерев), фанерованого панелями. Зазвичай порожнину між панелями каркасно-клеєних дверей заповнюють картоном, складеним зигзагом (сотами). Також в дверній порожнині можуть знаходитися плити ДВП або МДФ. Такі двері називають комбінованими.

Окрім цих типів дверей досить широко поширені пластикові або металопластикові двері.

Двері ділять на «глухі» (з суцільним дверним полотном) і засклених (з вмонтованими тонованими, прозорими стеклами або вітражами). Ці двері, у свою чергу, можуть бути гладкими або фільончастими (рельєфними).

У Україні цілісно-дерев’яні двері представлені, в основному, вітчизняними виробниками (близько 85%) з традиційних порід деревини (сосна, бук, ясен, дуб).

Ціліснодерев'яні двері користуються особливою популярністю у зв'язку з турботою споживача про екологічну чистоту житла. Істотним недоліком цих дверей виступає їх велика ціна. Пояснюється вона складністю технології сушки деревини. З дерев'яного масиву найчастіше виготовляють внутрішні двері, хоча добротно зроблені полотна можна застосовувати і як вхідні.

Ціліснодерев'яні двері відрізняються можливістю виконання різноманітних дизайнерських рішень і варіантів.

Каркасно – клеєні двері: вони набули широкого поширення завдяки тому, що на них, на відміну від ціліснодерев'яних не позначається зміна вологості в приміщенні. Двері з «стільниковим» наповнювачем набагато поступаються в міцності дверям на основі МДФ. Каркасно – клеєні двері використовують як внутрішні, а двері з наповнювачем з ДСП і МДФ зі вставленим алюмінієвим листом, як вхідні.

Двері з металопластика: широко використовуються при будівництві і реконструкції офісів, магазинів, ресторанів. Такі двері служать, як правило, багато років, не втрачають первинного кольору, надійні і зручні в експлуатації.

Металопластикові дверей безпечні для здоров'я, володіють прекрасними звуко- і теплоізоляційними властивостями. За ними легко доглядати: профілі з ПВХ не вимагають забарвлення. Завдяки гладкій поверхні, скошеному фальцу і додатковій обробці антистатиком, забруднення майже не скупчуються на поверхні профілю.