Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток мовленнєвої компетентності у дітей молодшого шкільного віку як засіб формування відповідних поведінкових стратегій, адекватних завданням їх соціальної адаптації

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

І. Платонова [7], згідно з якою спільна соціально значуща предметна діяльність є основною причиною соціально-психологічних перетворень, а вплив на розвиток групи здійснюється шляхом зміни зовнішньої практичної діяльності.

Специфіка соціально-психологічного тренінгу як форми психологічного впливу на розвиток мовленнєвої компетентності групи дітей молодшого шкільного віку полягає в тому, що однією із провідних передумов, механізмів, а також і результатом групотворення є якісні зміни процесів спілкування в групі. Психологічні новоутворення, виникаючи як вторинні і похідні, нарешті самі починають впливати на самих себе і сферу діяльності, яка їх спричинила, через складну систему перехідних опосередкувань вторинного рівня. Методи, що відповідають цьому вторинному рівню діяльнісного опосередкування, більш контрольовані нами, ніж методи перетворення предметної діяльності, що й є основною причиною їх швидкого розповсюдження у психологічній практиці. Глибинне продуктивне спілкування, яке базується на суб'єкт-суб'єктних принципах, є й тим середовищем, у якому здійснюється соціально-психологічний тренінг, і основним засобом впливу групи тренінгу на своїх учасників, і найважливішим результатом такого впливу у вигляді відповідних новоутворень.
Розвиток особистості можливий лише через її власну діяльність, в якій дитина виступає активним суб'єктом, а не пасивним виконавцем зовні приписаних функцій і ролей. Ядром такої активності є, по суті, дослідницька установка і позиція учасників. Останнє, зокрема, передбачає інтенсивне включення індивіда до групового процесу з метою активного споглядання, сприйняття, емоційного відгуку щодо самого себе, так і до партнерів по спілкуванню та групи у цілому.
Безумовне дотримання цього принципу забезпечує загальний ефект групового навчання, оскільки саме завдяки цьому створюються умови для самовдосконалення засобів організації мовленнєвої взаємодії в групі. При цьому діагностика перетворюється на самодіагностику, корекція на самокорекцію, а всі інші новоутворення у вигляді відповідних ефектів тренінгу також є результатом активної роботи самих учасників роботи групи соціально-психологічного тренінгу.
Вирішенню цього завдання, у більшості випадків, істотно заважає зосередженість дитини молодшого шкільного віку на власних проблемах та емоційних станах, болюче сприйняття певної інформації про себе тощо.
Зазначене вимагає розвитку в усіх учасників тренінгу такого значущого для майбутньої соціальної діяльності уміння, як активне слухання співрозмовника. Це не просто прислухання до його слів, а зосередження уваги на ньому у процесі спілкування (сприйняття жестів, міміки, інтонації, виразу обличчя, відображення психологічного і семантичного підтексту слів, інтуїтивне відчуття того, чого партнер не може або не хоче сказати тощо). У повсякденному спілкуванні діти молодшого шкільного віку схильні приховувати власну позицію з того чи іншого питання та своє ставлення до партнера по спілкуванню за безособовими мовними формами („Всі вважають, що... «, „Кожен знає... « тощо). На відміну від цього, робота груп тренінгу вимагає операціоналізації висловлювань. Суть його полягає у заміні безособових мовних форм особовими („Я вважаю», „Я так думаю» тощо).
Як наслідок, судження піддаються верифікації та уточненню, що, у свою чергу, послаблює їх дію як джерела тривоги та психологічного дискомфорту.
Соціально-психологічний тренінг на уроках англійської мови являє собою своєрідну модифікацію відомого дослідницького прийому „case study» (вивчення окремого випадку). Суть його полягає у тому, що кожному учаснику групи надається можливість глибокого, всебічного дослідження конкретного „одиничного» випадку свого перебування в групі та тій конкретній психологічній реальності, яка навколо нього розгортається у вигляді дуже. конкретних проявів реально існуючих людей і групових процесів.
Важливу роль відіграють також вимоги довірчого характеру спілкування у групі та акцентуації мови почуттів. Саме довіра у спілкуванні створює ту атмосферу, яка перетворює групу в систему дзеркал, в яких кожен може побачити свій власний образ, зазирнути у внутрішній світ партнера чи процеси групи. Відкритість забезпечує і щирий зворотній зв'язок, і багатий повноцінний матеріал для нього. На забезпечення атмосфери довіри мають бути спрямовані всі механізми тренінгу, її розвиток має послідовно здійснюватися від заняття до заняття. На кожному занятті всі учасники групової роботи реалізують ту міру щирості, до якої вони готові завдяки своїм індивідуальним особливостям та досягнутого у групі загального рівня взаємної довіри.
Не менш важливою є проблема розвитку в дітей молодшого шкільного віку вміння вловити, чітко ідентифікувати та адекватно, по можливості, висловити іншим свої почуття. Зауважимо, що у повсякденному спілкуванні така емоційно акцентована манера є не характерною, і для більшості дітей розвиток відповідних умінь є зовсім не простим завданням.
Окрім того, безпосереднє (вербальне та невербальне) висловлювання почуттів слід широко доповнювати опосередкованим, мовою образів, метафор, асоціацій. Така мова виявляється простішою та зручною, особливо у тих випадках, коли уявлення про себе, про групу чи іншу людину має характер деякого до-знання, важко вловимого на чіткому понятійному рівні.
Підводячи підсумки, вкажемо на необхідність конфіденційності, відповідно до якої зміст спілкування, що відбувається в групі, не виноситься за межі гри. Це один із факторів, що сприяє розвитку взаємної довіри у групових взаєминах, важливий фактор збереження дискусійного потенціалу, і, насамперед, етична умова.
Основним шляхом залучення дітей молодшого шкільного віку до спільної пізнавальної діяльності (а, значить, і шляхом створенням та вирішення проблемних ситуацій) є їх діалогічне спілкування, у ході якого приймаються індивідуальні та групові рішення, досягаються проміжні та кінцеві результати тренінгу. Внаслідок цього, в учасників експериментального навчання формується узагальнений спосіб дій після аналізу ситуацій, окреслення завдань та прийняття певних рішень. Робота у групі сприяє також осмисленню індивідом цілісної структури власних внутрішніх тенденцій й поведінки, їх вплив (у тому числі і деструктивний) на процес взаємодії з іншими людьми, що створює умови для психокорекції психічних якостей особистості, що спрямовані на розвиток мовленнєвої компетентності.
 
ЛІТЕРАТУРА:
  1. Андреева Г. М. Социальная психология. – М., 1989. – 432 с.
  2. Бодалев А. А. Проблемы гуманизации межличностного общения и основные направления их психологического изучения // Вопросы психологии, 1989. – №. 6. – С. 74-81.
  3. Жуков Ю. М., Петровская Л. А., Растенников П. В. Диагностика и развитие компетентности в общении. – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 104 с.
  4. Ляудис В. Я. Структура продуктивного учебного взаимодействия // Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащихся. -М., 1980.
  5. Пассов Е. И. Основы методики обучения иностранным языкам. – М., 1977. – С. 205-206.
  6. Петровская Л. А. Тренинг сензитивности как школа рефлексии// Психологические условия социального взаимодействия / Под ред. Х. Миккина, Ю. Орн. – Таллин: Изд-во ТГУ, 1983. – С. 47-59.
  7. Платонов К. И. Слово как физиологический и лечебный фактор. -М. : Медгиз, 1962.
  8. Рузская А. Г., Абрамова Л. Н. Как относиться к жалобам дошкольников в детском саду. //Вопросы психологии. – 1983. – № 4. – С. 96-103.
  9. Смирнова Е. О. Особенности общения с дошкольниками. – М., 2000. -160 с.
  10. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник публикаций. – М. : Про гресс, 1990. – 368 с. 
  11. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. /Под ред. И. И. Ильясова, В. Я. Ляудис. – Изд. Московского университета, 1981. – 304 с.
  12. Яценко ТС. Проективный рисунок как вспомогательная методика при групповом обучении общению // Вопросы психологи межличностного познания и общения. – Краснодар: Изд-во КГУ, 1983. – С. 26.

 

 
Фото Капча