Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток навичок самостійної роботи студентів з дисципліни «Теорія та методика класичного танцю»

Предмет: 
Тип роботи: 
Магістерська робота
К-сть сторінок: 
106
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. САМОСТІЙНА ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ-ХОРЕОГРАФІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1Самостійна пізнавальна діяльність студентів як предмет психолого-педагогічних досліджень
1.2Особливості формування професійної майстерності майбутнього педагога-хореографа в процесі самостійної роботи
1.3Класичний танець як основа професійної майстерності майбутнього вчителя хореографії
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ-ХОРЕОГРАФІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ»
2.1 Вивчення рівня розвитку навичок самостійної роботи студентів з дисципліни «Теорія та методика класичного танцю»
2.2 Педагогічні умови формування навичок самостійної роботи майбутнього педагога-хореографа під час вивчення дисципліни «Теорія та методика класичного танцю»
Висновки до другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
 
ВСТУП
 
Модернізація системи вищої освіти України потребує розробки ефективних засобів формування всебічно розвиненої особистості, здатної не лише використовувати здобуті знання у професійній діяльності, а й постійно їх поповнювати. Об’єм інформації, необхідної для плідної праці та життя освіченої людини, постійно зростає. Це вимагає від майбутніх фахівців умінь самостійно орієнтуватися у всезростаючих інформаційних потоках, сприймати їх системно, здійснюючи критичний аналіз.
У зв’язку з цим до рівня сформованості самостійності фахівців сьогодні ставляться особливі вимоги. У «Національній доктрині розвитку освіти» [64] одним із вагомих завдань визначається формування в дітей та молоді сучасного світогляду, розвитку творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості. Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти. Зазначені соціальні завдання актуалізують проблему формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів засобами інформаційних технологій.
У дослідженні проблеми розвитку самостійної пізнавальної діяльності суб’єктів учіння можна виділити кілька напрямів.
Сутність самостійної пізнавальної діяльності, технологію та методику її організації вивчали Ю. Бабанський [5], В. Буряк [12], М. Гарунов [17], М. Дайрі [23], М. Данилов [24], Б. Єсіпов [30], Л. Жарова [31], І. Зимня [36], І. Лернер [49], В. Майборода [53], В. Манько [54], О. Савченко [80], М. Скаткін [81], Н. Тализіна, О. Усова, Г. Щукіна та інші науковці.
Психологічний аспект самостійної пізнавальної діяльності висвітлено в працях Д. Богоявленської, П. Гальперіна, О. Леонтьєва [48], Н. Менчинської, А. Петровского, К. Платонова [74], Г. Костюка, С. Рубінштейна [78], І. Смирнова [85] та ін. Організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності самостійної пізнавальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах відображено в дослідженнях А. Алексюка [1; 2], В. Козакова [39; 40], В. Мороза [61], О. Нільсона, П. Підкасистого [73] та ін.
Формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів частково висвітлено в працях В. Бондаря, О. Мороза [61], В. Орлова та інших науковців.
Деякі аспекти проблеми розкрито в дисертаційних дослідженнях Г. Адамів, Я. Галети, С. Каяліної, В. Логвіненко (формування пізнавальної самостійності), В. Качурівського, С. Кустовського, З. Кучер, Т. Пащенко, Ю. Приходька, М. Сичової, М. Смирнової, А. Цюприк, І. Шайдур, І. Шимко, Н. Шишкіної (організація та методика управління самостійною роботою), Л. Головко, В. Мичковської, М. Солдатенка (формування самостійної навчально-пізнавальної діяльності) Л. Савенкової, О. Снігур, О. Хом’юк, С. Яшанова (формування вмінь і навичок самостійної роботи) та ін.
Широке впровадження самостійної роботи у практику вищих навчальних закладів гальмується й тим, що методика її організації є нелегкою і копіткою справою. До такої роботи студентів слід готувати поступово. На жаль, сьогодні у багатьох викладачів відсутня система, спрямована на те, щоб привчити студентів виконувати самостійні розумові вправляння. Внаслідок цього не завжди усвідомлюється і засвоюється навчальний матеріал без допомоги викладача. Ось чому питання організації самостійної роботи студентів у процесі навчання повинні бути актуальними як для педагогів-дослідників, так і педагогів-практиків.
Наше дослідження спрямоване на вивчення проблеми організації самостійної навчальної роботи студентів-хореографів.
Об'єкт дослідження - процес організації самостійної навчальної роботи студентів-хореографів.
Предмет дослідження – педагогічні умови ефективної організації самостійної роботи педагогів-хореографів у процесі формування професійної майстерності.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити педагогічні умови організації самостійної навчальної діяльності майбутніх педагогів-хореографів під час вивчення дисципліни «Теорія та методика класичного танцю»
Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:
1.Провести теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень з питань організації самостійної навчальної роботи студентів ВНЗ.
2.Проаналізувати особливості формування професійної майстерності майбутніх педагогів-хореографів, визначити місце у цьому процесі дисципліни «Теорія і методика класичного танцю». 
3.З’ясувати відношення майбутніх педагогів-хореографів до самостійної навчальної діяльності, виявити рівень розвитку навичок самостійної роботи з дисципліни «Теорія та методика класичного танцю». 
4.Визначити та обґрунтувати педагогічні умови організації самостійної роботи студентів-хореографів під час вивчення дисципліни «Теорія та методика класичного танцю».
Гіпотеза дослідження: якщо в процесі вивчення дисципліни «Теорія та методика класичного танцю» ефективно поєднувати аудиторні та позааудиторні форми та методи самостійної роботи студентів, систематично керувати самостійною роботою студентів на основі методичних інструкцій і дидактичних матеріалів (тексти лекцій, підручники, посібники, відео та аудіо матеріали), самостійна навчальна робота буде відповідати індивідуальним особливостям студентів та рівню їх хореографічної підготовки; завдання для самостійної роботи будуть мати проблемно-пошуковий та творчий характер; пізнавальна активність і самостійність сприятиме підвищенню професійної майстерності майбутнього педагога-хореографа.
Методологічною і теоретичною основою дослідження
Фото Капча