Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток пізнавальних здібностей під час трудової діяльності

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Сучасна система дошкільної освіти спрямована на підготовку особистості, яка самостійно мислить; створення умов, що відкривають перед дитиною можливість самостійних дій у пізнанні навколишнього. Тому формування у старших дошкільників пізнавальної самостійності, розвиток їх творчості у трудовій діяльності є сьогодні актуальною проблемою. Виховання працелюбної, активної особистості – одне з головних завдань, яке покликане розв'язувати усі ланки народної освіти.
Концепція дошкільного виховання в Україні передбачає широкі можливості для створення дошкільних закладів, які б розв'язували низку завдань. Одним із них має бути формування пізнавально активної індивідуальності, яка буде жити активно, цікаво, відповідно до вікових потреб.
Концепція безперервної системи національного виховання передбачає в одному із своїх розділів: розумовий розвиток дітей, розвиток пам'яті, уваги, мислення, уяви, допитливості, захоплень; започаткування основ трудового виховання; залучення дітей до культури, мистецтва; психологічну підготовку дітей до навчання у школі, забезпечення пізнавальної активності, розвиток пізнавальних здібностей у різних видах дитячої діяльності.
Доцільно звернути увагу на те, що у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні закладено підхід до особистості як до суб'єкта власної діяльності. Дитина розглядається як цінність, як активна творча особистість.
Впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти зумовлює необхідність розвитку дітей у різних сферах їхнього життя. Зокрема, у сфері «Я сам», що виокремлено у Базовому компоненті дошкільної освіти, йдеться про те, що дитина повинна «мати уявлення про пізнавальну активність у власному розвитку, цікавитися особливостями свого сприймання, пам'яті, уяви, мислення; володіти початковими формами дослідництва, експериментувати, елементарно вивчати навколишній світ».
Тож ставиться завдання: виховання гармонійної, всебічно розвиненої особистості, а пізнавальна самостійність розглядається як одна з рис особистості у процесі трудового виховання.
Першими завдання пізнавального характеру розв'язують працівники дошкільних навчальних закладів, створюючи умови самореалізації особистості дитини, формуючи у неї вміння пізнавати навколишній світ, себе, інших людей і практично застосовувати набуті знання. Відповідно до цього необхідно акцентувати увагу на тому, який ступінь самостійності виявляє дитина при оволодіванні знаннями, вміннями і навичками, як часто звертається до власного досвіду, чи використовує раціональні засоби досягнення мети, яке ставлення вона виявляє до запропонованих пізнавальних та практичних завдань.
Формування пізнавальної активності і самостійності дошкільнят є актуальним у дитячій психології, оскільки самостійність є неодмінною передумовою формування розумових якостей, активності, ініціативи, розвитку творчості особистості.
Вищі прояви пізнавальної активності – прагнення дитини самостійно пізнати нове, з інтересом ставитися до навколишнього, проявляти ініціативність у пізнанні невідомого. Тобто оте саме «Чому?», яке за вмілого керівництва дорослим пізнавальною діяльністю дітей розв'язується самостійно.
Наукові дослідження психологів: Л. В. Виготського, О. Л. Кононко, В. К. Котирло, С. О. Ладивір з вивчення особливостей процесу навчання старших дошкільників свідчать про те, що пізнавальна самостійність трактується як якість особистості, що виявляється у готовності та вмінні здобувати нові знання з різних джерел, оволодівати засобами пізнавальної діяльності.
Пізнавальну діяльність педагоги-науковці: Н. О. Ветлугіна, Н. М. Голота, В. Ф. Ждан, Т. С. Комарова, Н. П. Сакуліна, визначали як один із впливових засобів всебічного становлення та розвитку пізнавальної активності і творчій діяльності дошкільника.
Під пізнавальною активністю розуміють самостійну, ініціативну діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості) й зумовлену необхідність розв'язати завдання, що постають перед нею у конкретних життєвих ситуаціях. Пізнавальна активність і є реалізацією потреби у вигляді пошукової діяльності – пізнання і засвоєння нової інформації, де дитина бере активну участь у всьому, показує себе в діяльності.
Пізнавальна активність відіграє важливу роль у будь-якому пізнавальному процесі, вона завжди є вирішальною умовою успішної діяльності дитини та її розвитку в цілому. Як правило, пізнавальну активність розглядають разом у тісному зв'язку з таким поняттям, як самостійність. Тож умовою розвитку пізнавальної активності, піднесення її на вищий щабель є самостійні практичні дослідницькі дії самої дитини.
Феномен пізнавальної самостійності – один із найважливіших чинників навчання. Ця якість не є вродженою. Вона формується протягом усього свідомого життя. Рівень розвитку пізнавальної самостійності зумовлюється індивідуально-психологічними особливостями дитини та умовами виховання.
Пізнавальна самостійність є природним проявом інтересу дитини до навколишнього світу. Про інтереси дитини інтенсивність її прагнення ознайомитися з певним предметом чи явище свідчать: увага й особлива зацікавленість; емоційне ставлення (подив, стурбованість, сміх тощо) ; дії спрямовані на з'ясування будови та призначення предмета (тут особливо притаманна якість та різноманітність обстежувальних дій, розмірковувальних пауз) ; постійний потяг до якогось об'єкта.
Дослідник Г. Г. Григор'єва, зазначала, що дошкільний вік сензитивний і найбільш сприятливий для розвитку не тільки образного мислення, але й уяви, психічного процесу, який становить основу творчої діяльності. Одним з основних вимог розвитку творчої особистості дошкільника є широкий підхід до вирішення проблеми (творчість, стиль життя). Дорослий повинен створювати всі умови для того, щоб дитина сама могла вести пошуково – дослідницьку діяльність, вирішувати різні питання по-своєму.
Розвиток самостійного пізнання дитини у трудовій діяльності, який теж є невід'ємною частиною дитячої творчості – справа, складна й вимагає насамперед знання дитячої індивідуальності. Щоб сформувати творчі здібності, дитині необхідно накопичити якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності. Пізніше дитина зацікавиться процесом пізнання спочатку в тому виді діяльності, який їй подобається найбільше, а потім – в усіх притаманних дошкільникам видах діяльності. Сформувавши
Фото Капча