Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток пізнавальних здібностей під час трудової діяльності

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

в дитини інтерес до якогось (або декількох) видів діяльності, вона сама захоплюється процесом творчості.

Н. А. Ветлугіна вважала, що, відкриваючи щось нове для себе, дитина одночасно відкриває дорослим нове про себе, і тому відношення до дитячої творчості повинно бути педагогічним. При цьому в оцінюванні дитячої творчості акцент потрібно робити не стільки на результат, скільки на сам процес діяльності. Саме тому Н. П. Сакуліна формування таких якостей особистості, як самостійність, активність, ініціатива, які проявляються в процесі діяльності, розглядала як неодмінні складові розвитку творчості.
Для розвитку пізнавальних здібностей у трудовій діяльності необхідно створи-ти відповідні умови, що вплинуть на позитивний емоційний стан та спричинять прояв у дошкільників розумової активності, витримки, саморегуляції. Насамперед, це стосується належного психологічного оточення, наявність необхідних для творчої діяльності матеріалів, що завжди мають бути доступними для дитини.
У філософській та психолого-педагогічній літературі існують різні трактування феномена творчої праці, висловлюються різні думки про природу і структуру творчого процесу, про форми творчого синтезу і формування творчих здібностей. Слід відмітити багатоплановість вживання поняття «творчість»: його тлумачать як «діяльність», «процес», «пізнання», «засіб довершеності життя», «самореалізацію» та інше.
Поняття «трудова діяльність» широко використовується у повсякденному житті та науковій літературі. Проте, існують труднощі щодо його визначення. До основних визначень поняття «трудової діяльності» належать такі:
трудова діяльність – це діяльність людини, в якій вона створює об'єкти та якості, схеми поведінки й спілкування;
трудова діяльність є формою активності та самодіяльності людини;
трудова діяльність – це суто людська діяльність, це не лише створення суспільного значущого продукту.
Таким чином, наведені визначення, дають можливість зробити висновок, що пізнавальна трудова діяльність – це людська діяльність, у процесі якої особистість, задовольняючи потреби в реалізації своїх здібностей, створює знання, об'єкти, робить нові власні «відкриття». Слід зауважити, що нове стосується тільки конкретно взятої людини, захопленої творчим процесом, оскільки не все нове для певної людини є таким для людської культури, накопиченої в результаті суспільно-історичного розвитку людства. Отже, йдеться про відносний характер нового, оскільки воно може мати елементи вже відомого у незвичному поєднанні чи способі виконання.
У психолого-педагогічній літературі вказується, що трудова діяльність як складна інтегрована діяльність має свою структуру й включає в себе:
процеси власне діяльності (постановка задачі; формулювання задуму; реалізація задуму) ;
продукт діяльності.
Для дитини-дошкільника пізнання довколишнього світу складає сенс її життя, трудова ж діяльність є ніби побічним продуктом цього пізнання. Зважаючи на психологію особистості дитина-дошкільника, не можемо не зупинитися на особливостях дитячої праці. Аналіз праць науковців дозволяє стверджувати, що:
прояви трудової діяльності у дитини спостерігаються досить рано. Але, на жаль, наука не має достатньо повної характеристики цих проявів дитини раннього віку;
для дитячої праці характерними є непередбачуваність, спонтанність;
в будь-якій діяльності дитині властиві всеохоплююча допитливість, дослідження світу: від «Що це таке?» до «Хочу все знати!». Пізнавальна активність дитини спрямована не тільки на пізнання окремого предмета чи явища, а й на розпізнання його устрою, причини, мети, призначення, способу використання тощо;
трудова діяльність вимагає створення певних умов, за яких дитина почуватиметься вільною від впливу дорослого. Коли діти захоплені, вільні, безтурботні, творче рішення приходить ніби саме собою. Дитина дивується, радіє результатові. Творчі прояви наявні там, де відсутні заборона, стримування, певні знання, моральні принципи тощо.
Отже, цінність дитячої творчої праці, її функції, полягають не тільки в результативній стороні, але й в самому процесі трудової діяльності.
Трудова діяльність є специфічною формою взаємодії, а в якості критерію творчості є механізм розвитку, під яким мається на увазі організація специфічних, збагачених форм взаємодії дитини з дорослим в процесі різних видів дитячої діяльності. А. М. Матюшин вважав, що найбільш загальною характеристикою та розвиваючим механізмом особистості є яскраво виражена пізнавальна потреба дитини, яка складає основу трудової мотивації.
Трудова діяльність одна з найбільш дійових форм опанування світу дітьми. В створених образах у художній праці, живописі, повсякденній праці вони виражають своє ставлення до побаченого і почутого, виявляють думки і почуття.
Отже, процес розвитку пізнавальної особистості включає в себе не тільки психологічні та соціально-естетичні проблеми трудової діяльності, але й становлення особистості дитини, джерел і стимулів його активності. Праця дає змогу дитині пізнавати й перетворювати дійсність. В процесі трудової діяльності діяльності змінюється й сама дитина: вона стає творчою особистістю.
У дошкільній педагогіці особлива увага приділяється трудовій діяльності дітей, зокрема, її обопільному характеру (Р. Буре, Г. Годіна, Л. Куцакова та ін.). Перш за все підкреслюється своєрідність дитячої праці, що виявляється, з одного боку, в малій об'єктивній значущості її продуктів, проте, з іншого – має суб'єктивне значення для розвитку особистості дитини, вияву її волі та наполегливості. Аналіз концепцій трудового виховання дозволяє зробити висновок про можливість організації змістовної взаємодії дітей в процесі спільної трудової діяльності. Традиційний підхід орієнтує дорослого, перш за все, на формування моральних, колективістських якостей дитини; сучасні ж дослідники більше уваги приділяють розвитку дитячої індивідуальності, активного творчого начала в праці. Таким чином, визнається важлива роль сумісних дій дітей з однолітками в процесі трудової діяльності як для соціального, так і для індивідуального розвитку.
Багатьма науковцями (Р. Буре,
Фото Капча