Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток пізнавальних здібностей під час трудової діяльності

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Л. Венгер, Г. Кравцов, О. Кравцова, О. Усова та ін.) вивчалося питання ролі однолітків у пізнавальному розвитку дошкільника. Загальновідомо, що вже в дошкільному віці закладаються основи для майбутнього шкільного навчання; саме в цей період дорослий допомагає дитині розвинути потребу пізнання оточуючого, активного прилучення до загальнолюдської культури, цінностей.

Зокрема, дослідження Р. Буре, присвячені вивченню можливостей взаємодії дошкільників під час занять, засвідчують позитивний вплив організованого процесу навчання на розвиток морально-вольових якостей дітей.
У роботах О. Кравцової детально розглядається вплив спілкування на взаємодію дітей між собою, на психологічну готовність до шкільного навчання. Дослідження В. Котирло та Т. Дуткевич підтвердили позитивний вплив організації у старших дошкільників взаємообміну способами та мотивами пізнавальної діяльності на розвиток пізнавальної активності.
Отже, цілий ряд психолого-педагогічних досліджень доводять позитивність кооперативної діяльності дітей, її вплив на розвиток їхніх пізнавальних процесів. При цьому варто відмітити, що більшість дослідників пов'язують можливість організації подібної взаємодії лише з старшим дошкільним віком. Але, як було зазначено вище, одноліток починає привертати увагу дитини в більш ранньому віці. Дитячі контакти відбуваються перш за все в спільних іграх, пізніше – в інших, специфічних видах дитячої діяльності.
Варто відмітити, що недостатньо розвивати тільки ігрову взаємодію молодших дошкільників з ровесниками. В умовах сучасного дошкільного навчального закладу досить значна увага приділяється розвивально-пізнавальній діяльності, але взаємодія дошкільника з дорослим та однолітками під час неї ще недостатньо розвинена, що на практиці приводить до монологу дорослого, який подає дітям знання в «готовому» вигляді. Такий спосіб роботи не сприяє розвиткові самостійних дій дітей, гальмує оволодіння ними оточуючого світу.
Досвід роботи з вивчення особливостей трудової діяльності дошкільників в різних життєвих ситуаціях допомогли виокремити такі протиріччя. Як виявилося, у дитини дошкільного віку, з одного боку, виражене прагнення до різноманітної взаємодії з однолітками, з іншого – спостерігається дефіцит відповідних способів та засобів співробітництва, що нерідко приводить до розладу спільних дій. Разом з тим нами було відмічено загальне позитивне відношення дошкільників до кооперації з однолітками, що виявлялося у вираженому інтересі та ініціативності відносно дій партнера.
Дані висновки дозволяють припустити, що можлива педагогічна організація процесу змістовної взаємодії дошкільників один з одним під час організованих форм дитячої діяльності, а її оптимальний розвиток може відбуватися у спеціально організованих педагогічних ситуаціях, пов'язаних з оволодінням дітьми різними способами продуктивної взаємодії.
Для виникнення та розвитку відношень трудового співробітництва у дошкільників необхідні спеціально організовані дорослим педагогічні ситуації, в яких діти набувають досвід взаємодії. Цьому сприяє спільна продуктивна діяльність, під час якої в дитини виникає необхідність вступати у відношення співробітництва – узгоджувати власні дії з діями партнерів.
Виокремлюються два основних види організації співробітництва дітей під час виконання пізнавально-трудових завдань: розподіл діяльності за ролями (розподіл функцій) та підкорення дій певному правилу (розподіл матеріалу). Оволодівши окремо цими видами співробітництва, в подальшому діти застосовують їх одночасно під час виконання більш складних завдань. Дошкільник здатен використовувати новий, незнайомий матеріал при виконанні завдань творчого характеру, а також гнучко змінювати чи поєднувати засвоєні способи виконання, залежно від умов завдання. Цей віковий період можна розглядати як сенситивний для розвитку змістовної взаємодії дошкільників.
Розвиток продуктивної взаємодії дошкільників з однолітками призводить до подолання егоцентричної позиції та підсиленню творчих можливостей дитини в індивідуальній діяльності.
Пізнавальна самостійність і трудова діяльність дошкільників проявляється не тільки у різних видах дитячої діяльності, але й великий потенціал для розкриття дитячої творчості повсякденній роботі. Остання відіграє вагому роль у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів, яка традиційно належить до творчо-продуктивної діяльності, в процесі якої дитина створює корисні та естетично значущі предмети і вироби.
Трудова діяльність – це вид творчо-продуктивної діяльність, в якій творчі дії дитини спрямовані на виготовлення реального предмета (продукта), який можна використати як подарунок, застосувати його в іграх, розвагах, для прикрашання побуту.
Праця дає можливість задовольнити потребу в діяльності, захопити дітей цікавою і змістовною справою. Інтерес дитини викликає все конкретне, видиме. Вона прагне все побачити, все обстежити, спробувати самостійно щось зробити. Дитину захоплюють речі, що оточують її; вона збирає шматочки паперу, картону, клаптики тканини, листя тощо. Дитина прагне працювати з різними матеріалами і предметами, досліджувати і вивчати їх.
Праця дає дитині можливість творити. В дитячих руках різні матеріали та предмети – маленькі шматочки неосяжного, ще не зовсім відомого їм світу, перевтілюються і оживають у оригінальних формах і нових, іноді несподіваних способах з'єднання матеріалів між собою. Працюючи з матеріалами, їй приємними, дитина намагається самостійно зробити те, що її цікавить, те, що їй подобається.
В процесі трудової діяльності дитина ніколи не лишається пасивною, вона вчиться самостійно спостерігати, досліджувати, випробувати, перевіряти, порівнювати, винаходити.
Перевага трудової діяльності у формуванні пізнавальної самостійності та творчості полягає в тому, що цей вид діяльності найбільше збагачений способами самовираження, які найкраще відповідають віковим потребам дітей шостого року життя, з різноманітними опорними елементами для розвитку таких психічних процесів та пізнавальних якостей як:
цілеспрямованість (уміння підпорядковувати свої дії, поведінку поставленій меті) ;
самостійність (уміння самостійно виконувати те чи інше завдання) ;
наполегливість (уміння досягти мети) ;
ініціатива (здатність до активного почину у будь-якому виді діяльності) ;
відповідальність (відчувати й розуміти необхідність виконання завдання, доведення його до завершення).
Отже, цінність дитячої праці, його функції, полягають не тільки в результативній стороні, але й в самому процесі.
Трудова діяльність розвиває уяву, спостережливість, мислення, естетичне відчуття, конструктивні здібності, моторні навички дітей, формує корисні практичні навички, збагачує знаннями про властивості різних матеріалів. її результати, здебільшого, викликають позитивні емоції захоплення дорослих, що посилює ефект самопізнання, самоусвідомлення, самоствердження дитини, пробуджує у неї здорове честолюбство.
У трудовій діяльності дошкільник знаходить найвищу зацікавленість, успішність і, що важливо, низький рівень стомлюваності. Ці фактори позитивно впливають на загальний психічний, розумовий та пізнавальний розвиток дитини.
Пізнавальна самостійність дітей у праці формується на фоні загального розвитку і завдяки різноманітній роботі. При цьому важливо пам'ятати, що можливості дітей диференційовані, а про результати їхнього навчання свідчить не лише те, наскільки вміло вони працюють, а й глибина та сила інтересу, самопізнання, ставлення до якості виконаного завдання, прагнення і намагання вдосконалювати навички трудової діяльності.
У процесі трудової діяльності інтегрально взаємодіють пізнавальна та продуктивна функції, що забезпечує процес від засвоєння знань до їх самостійного застосування на практиці.
Працюючи у різних видах діяльності, діти мають можливість задовольнити потребу щодо створення чогось нового, змінити форму предметів, дослідити їх можливості та властивості. Варіативність різних матеріалів праці, їх легка трансформація, постійна змінність та абстрактність сприяють вільному виявленню ініціативи, спонукають дітей до самостійності і творчого пошуку, сприяють формуванню у них пізнавальних інтересів та самостійності.
На рівень розвитку самостійності впливають як індивідуально-психологічні особливості дитини, так і багатоплановість навчально-виховних заходів, спрямованих на розвиток здібностей та нахилів дитини.
Основною умовою у формуванні пізнавальної самостійності старших дошкільників є забезпечення мислительної діяльності та практичного досвіду дітей. Для сприяння трудовій діяльності старших дошкільників доцільним є створення належних умов: комфортна, тепла, доброзичлива атмосфера в дитячому колективі. Важливо постійно стимулювати дітей до самостійності, проявляти співпереживання до їх невдач, терпляче відноситися навіть до дивних ідей невластивим в реальному житті. Не потрібно вживати зауваження і засудження до дітей, які не справилися із завданням, а постійно заохочувати, підтримувати дитину добрим, лагідним словом.
Розвиток пізнавальних здібностей повинен систематично підтримуватися і розвиватися з боку педагога. Прилучаючи дитину до трудової діяльності, педагог сприяє подальшому психічному розвитку і становленню особистості.
Таким чином, є всі підстави розглядати трудову діяльність як важливий елемент гармонійного і пізнавального розвитку дитини. Працюючи, діти пізнають багато нового, розвивають творчі здібності. Впровадження елементів пізнавальної активності у трудову діяльність дітей дошкільного віку є важливим та цінним заходом, що стимулює загальний особистісно-творчий розвиток дошкільників.
Всі культурні цінності, накопичені людством – результат їх трудової діяльності, і те, наскільки просунеться вперед людське суспільство в майбутньому, визначатиметься пізнавальним потенціалом підростаючого покоління.
 
Список використаних джерел
 
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі”/ Міністерство освіти і науки України, Академія пед. наук України; наук. ред. та упор. О. Л. Кононко. – К. : Світич, 2008. – 430 с.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. № 1. – С. 6-9.
Виховання дошкільника в праці / З. Н. Борисова, Г. В. Бєлєнька, М. А. Машовець та ін. – 2-ге вид., стер. – К., 2002. – 112 с.
Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. – 2-е вид., доп. – Х. : «ОВС», 2000. – 164 с.
Сучасні технології в дошкільній освіті України // Матеріали науково-мето-дичного семінару. К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – С 66-71.
Теоретичні основи формування пізнавальних інтересів у дітей дошкільного віку // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наукових праць Волинського державного педагогічного університету ім. Л. Українки. – Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2002. – Вип. 2. – С. 19-25
Швайка Л. А. Організація трудової діяльності в дитячому садку. – Х. : Вид. група “Основа”, 2008. – 187 с.
Фото Капча