+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
48
Мова:
Українська
мікросистем, особливо зі сленгу та соціальних діалектів, все більш відчутним стає вплив цих мікросистем на семантичні та словотворчі процеси англійської мови взагалі. Зв’язок зближення літературної та розмовної мови із взаємодією британського та американського варіантів проявляється в тому, що британська деонтична норма відчуває вплив більш демократичної американської норми, формування якої проходило в умовах дії певних соціокультурних чинників, під впливом аксіологічної норми. Асиміляція елементів сленгу та соціальних діалектів в системі мовного стандарту супроводжується, як правило, певними змінами в семантиці та прагматиці таких елементів, зумовлює перебудову існуючих лексико-семантичних парадигм та угрупувань, розширює семантичну структуру лексичних одиниць, збагачує фразеологічний фонд мови, його словотворчі ресурси та засоби.
Висунення в центр уваги суспільства певних соціальних, професійних, корпоративних груп, загострення певних соціальних проблем зумовило зростання ролі окремих соціолектів у збагаченні словникового складу. Соціолект афроамериканців являє собою інтерес як з точки зору “внутрішньої лінгвістики”, так і соціолінгвістики. Він концентрує в собі особливості, притаманні соціальним діалектам, і в той же час виявляє специфічні риси та тенденції розвитку, які розповсюджуються в загальному мовленні носіїв не тільки американського, але й британського варіантів.
Нова лексика, яка співвідноситься з економічним життям, становить найбільшу соціофункціональну групу інновацій останніх десятиліть (у попередні періоди на перший план виходили інші сфери соціального життя). Неологізми сфери економіки та бізнесу відображають докорінні зміни, які пов’язані з розповсюдженням та реалізацією економічних теорій, з переходом багатьох країн до ринкової економіки, з удосконаленням управління економікою та її окремими ланками, із впровадженням сучасної інформаційної техніки. Все більш помітною стає роль економічної сфери у постачанні інновацій в загальну мову, в збагаченні фразеологічного фонду. Це свідчить про зростання впливу чинників, пов’занних з економічною базою суспільства.
Неологізми суспільно-політичної сфери відбивають дві сторони цивілізаційного прогресу людства – інтеграційні та диференційні процеси, політичні та громадські рухи, свідчать про зростання впливу на інноваційні процеси таких чинників, як етнос, стать, вік, соціальний статус, цінністні орієнтації носіїв англійської мови. Внаслідок зростання впливу зазначених чинників прагмалінгвістичний параметр “політичної коректності” все більше детермінує не тільки політичний, але й інші дискурси.
Вибух комп’ютерних неологізмів спричинює дію механізмів семантичних змін, необхідних для закріплення існуючих одиниць за новими референтами. Експансія спеціальної лексики, пов’язаної з інформаційною технікою, в загальну мову також супроводжується семантичними зрушеннями та модифікаціями. Наслідки семантичних процесів та змін знаходять своє втілення в нових мовних явищах, які все більше пронизують систему, впливають на існуючі семантичні підсистеми та семантичні угрупування лексики. Актуальність процесів та явищ сучасного етапу науково-технічного прогресу, зумовлює прагнення відбити ці процеси та явища варіативними номінаційними засобами, внаслідок чого спостерігається атракція синонімів до відповідних понять. Інформаційна революція викликала як явище поліномінації її важливих понять, так і зумовила необхідність більш чіткого розмежування певних “докібернетичних” понять за допомогою ретронімів, тобто явище “диференціюючої реномінації”.
Комп’ютеризація породила цілу низку нових продуктивних дериваційних елементів, спричинила переміщення цілої низки префіксів та суфіксів (разом з переміщенням цілих шарів лексики) від периферії системи, де вони обслуговували лише “мови для спеціальних цілей”) до ядра, до загальнонародної мови, стираючи тим самим межу між ядром та периферією мови. Нова лексика та фразеологія, яка виникла у зв’язку з інформаційною революцією, пронизує зараз майже всі сфери соціального буття, вона відбиває як численні блага та вигоди, так і нові соціальні проблеми, негативні наслідки сучасного етапу науково-технічного прогресу.
З теми дисертації опубліковано такі праці:
1. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. – 431 с.
2. Практика лексичних досліджень //Нові підходи до вивчення й викладання філології у вищій школі: Наукова монографія. Том 3. – Запоріжжя: ЗДУ, 1998. – С. 115-129.
3. Неологізми англійської мови 80-90 років ХХ-го століття. – Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1997. – 396с.
4. Новая лексика и фразеология английского языка. – Никополь: Институт управления, бизнеса и права, 1993. – 96 с.
5. Англо-українсько-російський словник неологізмів. -Запоріжжя: ЗДУ, 1993. -109с.
6. Шляхи та тенденції розвитку лексико-семантичної системи сучасної англійської мови: Учбовий посібник. – Запоріжжя: ЗДУ, 1992. – 110 с.
7. Аналогия и некоторые словообразовательные процессы английского языка в 70-80 годы // Иностранные языки в высшей школе. -1991. -Выпуск 24. -С. 93-98.
8. «Юппи» и другие // Иностранные языки в школе. -1991. -№5. -С. 84.
9. Социальные факторы и словарный состав диалекта афроамериканцев // Филологические науки. -1991. -№3. -С. 107-111.
10. Обогащение словарного состава английского языка в 80-е годы: Учебное пособие по лексикологии. -К. : УМК ВО, 1990. -88с.
11. Особенности британского варианта английского языка в области лексики: Методические рекомендации по лексикологии. -Запорожье: ЗГУ, 1990. -28с.
12. Русские заимствования второй половины 80-х годов в английском языке. Методические рекомендации по лексикологии. – Запорожье: ЗГУ, 1989. – 20 с.
13. Русские слова, отражающие перестройку в СССР, в английском языке // Иностранные языки в школе. – 1989. – №4. – С. 85-87.
14. Социально-лингвистические аспекты английских неологизмов. -Сумы: Сумской гос. пед. институт им. А. С. Макаренко, 1989. – 28с. (Співавтор С. О. Швачко).
15. Методические указания по изучению тенденций развития грамматического строя