Поняття та види форм держави

управління державою в послідовності з воєнним чи державним переворотом, авторитарний режим встановлює владу. Це режим воєнної диктатури. В середині керівництва виділяється лідер, думка якого дуже важлива і впливова. Але сам він не може приймати рішення. Поради, рекомендації, рішення інших, обговорення того чи іншого питання зі всією командою стає для нього необхідним. І якщо навіть загальне рішення не задовольняє лідера, не називає його вождем, але він орієнтується на цю сильну особу. При режимі воєнної диктатури до влади, як правило, в ході державного перевороту приходять військові – представники армійських угрупувань, тих чи інших племен, національних структур. Цей режим являється, як показало ХХ століття, носієм прогресивних і реакційних тенденцій і традицій. Часто авторитарні режими в відносно «м’якій» формі здійснюються для проведення реформи, зміцнення держави, її цілісності, єдності, перешкоди економічного розпаду. В авторитарній державі управління здійснюється, як правило, централізовано. Використання насилля стає суттєвим для авторитарного режиму. Ось чому авторитарна держава не може існувати без опори на поліцейський чи воєнний апарат. Суд в такій державі – доповнюючий інструмент, оскільки широко використовується позасудовими методами насилля людей. Опозиція при авторитаризмі недопустима. Опозиціонери, як організації, так і громадяни, жорстоко караються. Влада використовує до опозиції законні і незаконні методи розправи. На сьогодні авторитаризм досить не рідкісний і зустрічається в багатьох країнах. Одним із видів авторитарного режиму являється деспотичний режим. Деспотичний режим був характерним для монархічної форми правління, а саме для абсолютної монархії, коли безмежна влада зосереджується в руках одного представника, визначеного як деспот. Деспотія як особлива форма держави була виділена ще давньогрецьким філософом Платоном. Цей режим характеризується крайніми мірами керівництва, повним беззаконням, відсутністю правових і моральних основ в управлінні. В деспотичному режимі домінує каральна, жорстока податкова політика по відношенню до народу. Психологічні основи деспотії також своєрідні: страх проходить через усі отвори в державі. Деспотія тримається на страху. Характеризуючи деспотію, Монтеск’є пише про те, що всі повинні відчувати щохвилинно, вічно підняту могутність державовладця. «Якщо цар хоча б на секунду опустить руки, якщо він не може негайно ліквідувати осіб, які знищують перше місце в державі, тоді все пропало, так як страх – єдиний початок цього образу правління – зник, і у народу немає більше захисника». Деспотичний режим зустрічається в основному в країнах Середземномор’я, Близького Сходу, в країнах Африки, Азії, Південної Америки словом, в країнах «азіатського способу існування», зустрічався в рабовласницьких утвореннях, деяких феодальних країнах. Він характерний для ранніх етапів розвитку людського суспільства. Тиранічний режим – також заснований на правлінні однієї особи. Однак на відміну деспотії, влада тирана встановлюється насильно, захоплення, часто зміщення законодавчої влади за допомогою державного перевороту. Тиранічний режим можна було спостерігати в полісах Стародавньої Греції, в деяких середньовічних містах-державах.