Науковий вісник «Асканія-Нова»

Специфічність та оригінальність генофонду таврійського типу обумовлена насамперед тим, що при його створенні використана значна кількість порід в складному відтворному схрещуванні: червона степова, санта-гертруда, сіра українська, шароле, герефордська і кіанська, а в подальшому широко застосована гібридизація з зебу. До того ж, в якості материнської породи в більшості випадків були використані не чистопорідні тварини червоної степової породи, а корови і телиці асканійського заводського типу цієї породи, який в свою чергу виведений шляхом відтворного схрещування червоної степової, курганської порід та молочних шортгорнів і на ранніх етапах теж мала місце гібридизація червоної степової худоби із зебу. Генотипова специфіка зазначеної великої кількості порід і зебу в комплексі обумовили оригінальність генофонду і імуногенетичного профілю створеного таврійського типу південної м’ясної породи.

 

                                                            ІІІ

 Популяція у типі                  Популяція у типі                   Таврійський               

 санта-гертруда                             зебу                                       тип

 

                                       

Рисунок 2. Імуногенетичні профілі таврійського типу південної м’ясної породи та його підтипів.

– система EAB; II – системи EAC та EAS; III – системи EAA, EAF, EAJ, EAL, EAM і EAZ.

 

Для оцінки генетичних процесів у типі проведено також аналіз на популяційно-статистичному рівні взаємозв’язків генотипів тварин статево-вікових груп двох популяцій (у типі санта-гертруда та у типі зебу) за сукупністю усіх визначених кровогрупових факторів (таблиця 2).

Імуногенетична схожість статево-вікових груп тварин у типі зебу практично в усіх випадках є дещо вищою у порівнянні з відповідними генетичними зв’язками статево-вікових пар стада у типі санта-гертруда. Виявлена тенденція взаємовідносин свідчить про те, що останнім часом в  селекції     популяцій    застосовується     інтенсивніший відбір тварин з більш високими «частками» крові зебу.  

 

Таблиця 2. Імуногенетична схожість статево-вікових груп

двох популяцій тварин таврійського типу

 

Групи Плідники Бугайці Корови Телиці Популяція

Плідники х 0,830±0,104 0,852±0,098 0,848±0,097 0,865±0,090

Бугайці 0,814±0,147 х 0,880±0,040 0,919±0,031 0,946±0,022

Корови 0,830±0,117 0,820±0,091 х 0,884±0,037 0,922±0,026

Телиці 0,821±0,122 0,835±0,090 0,885±0,039 х 0,945±0,020

Популя-ція 0,850±0,110 0,848±0,082 0,921±0,022 0,926±0,029 х

 

Примітка: у верхній частині таблиці – популяція тварин у типі зебу

у нижній частині таблиці – популяція у типі санта-гертруда

 

        Паралельно показники індексів імуногенетичної схожості вказують на достатньо високий ступінь генетичної однорідності як сформованих підтипів, так і створеного таврійського типу. Одночасно дані таблиць 1 і 2 підтверджують наявність значного резерву спадкової мінливості для реалізації ефективного індивідуально-групового підбору та відбору як в окремих популяціях, так і в таврійському типі в цілому.

З метою всесторонньої оцінки генотипових особливостей виведеного типу на антигенному рівні проведено порівняльний аналіз порід, типів і видів тварин, які розводяться на півдні України (таблиця 3).

Порівняльний аналіз наведених експериментальних даних вказує на те, що характерною відмінністю тварин таврійського типу від інших груп є наявність в їх генотипах найбільшої чисельності визначених антигенів – 21,79±0,20, що складає 41,9% від загальної кількості досліджених. В цьому ж плані найвище значення індексу антигенонасиченості 0,3974 є також важливою імуногенетичною особливістю таврійського типу.

 

Таблиця 3. Характеристика порід, типів і видів тварин

за кількістю виявлених антигенів

 

Групи тварин

Го-лів Виявлено антигенів Індекс антигено-насиче-ності

 

М±m

Cv у % від загаль-ної кількості

Таврійський тип південної м’ясної породи 412 21,79±0,20 18,63 41,90 0,3974

Сіра українська порода 192 20,42±0,25 16,96 39,26 0,3723

Родичі ВРХ та їх гібриди зі свійською худобою 481 14,87±0,23 33,92 28,60 0,2625

Українська червона молочна порода 383 13,12±0,15 22,37 25,23 0,2379

Українська чорно-ряба молочна порода 836 14,75±0,09 17,64 28,36 0,2651

 

Бантенги, зубри, бізони, зебу, їх гібриди зі свійською худобою, а також комерційні породи південного регіону характеризуються невеликою кількістю встановлених антигенів (13,12 – 14,87) і невисокими значеннями коефіцієнтів антигенонасиченості (0,2379 – 0,2651). Таврійський тип вірогідно перевищує вказані групи тварин за кількістю кровогрупових факторів на 46,5-66,1%, а за показниками антигенонасиченості – на 49,9 – 67,0%. При цьому у типі має місце