Науковий вісник «Асканія-Нова»

 

Ключові слова: велика рогата худоба, еритроцитарні антигени, алелі, генетична структура, імуногенетичний аналіз.

 

Сучасна ситуація вимагає різкого збільшення виробництва продукції тваринництва у господарствах різних форм власності, що може бути забезпечене на основі впровадження ефективних методів селекції, прискорення темпів удосконалення існуючих та створення і консолідації нових порід і типів сільськогосподарських тварин.

Необхідно підкреслити, що поліпшення існуючих та виведення нових високопродуктивних порід і типів сільськогосподарських тварин на основі залучення кращих світових генофондів пов’язане із застосуванням сучасних методів генетики і біотехнології, серед яких важливе місце займають імуногенетичні дослідження [1], оскільки групи крові є поки що єдиними генетичними маркерами, які широко використовуються і будуть ще довгі роки застосовуватись в більшості країн світу з розвиненим тваринництвом для вирішення комплексу теоретичних і практичних селекційних питань [2].

На сучасному етапі набуває також особливого значення розробка ефективних методів збереження, покращання та раціонального використання генофондів локальних, високопродуктивних комерційних та новостворених порід і типів молочної худоби на основі довгострокового імуногенетичного моніторингу [3]. Саме в цьому плані останнім часом імуногенетичні методи результативно застосовуються для оцінки генетичних процесів у популяціях, для аналізу генетичної структури типів і порід, які створюються, та для визначення мікроеволюційних змін в ряду суміжних поколінь при їх удосконаленні.

У південному регіоні України проводяться довгострокові багатопланові імуногенетичні дослідження з метою покращання племінних та продуктивних якостей сільськогосподарських тварин [4]. При цьому на всіх етапах виведення та удосконалення української червоної молочної породи великої рогатої худоби здійснювався імуногенетичний контроль селекційних процесів, визначено алелофонд і структуру новоствореної та покращувальних голштинської, англерської та червоної датської порід [5], а також заводських ліній голштинізованого і жирномолочного типів [6,7], але недостатньо вивчено в статиці та динаміці генетичну структуру внутріпородних і зональних типів.

З огляду на зазначене, в основу досліджень поставлено завдання вивчити антигенофонд і алелофонд, імуногенетичну структуру і особливості внутріпородних голштинізованого, жирномолочного і "синтетичного" типів, а також зонального заводського таврійського типу української червоної молочної породи та визначити рівень їхньої диференціації і консолідації за молекулярно-генетичними маркерами.

Матеріал і методика досліджень. Імуногенетичний аналіз генофонду жирномолочного (ЖЧМ) і голштинізованого (ГЧМ), а також "синтетичного" (СЧМ) внутріпородних типів апробованої і затвердженої у 2005 році української червоної молочної породи проведено в стаді племзаводу приватно-орендного кооперативу "Зоря" Білозерського району Херсонської області. Відносно небагаточисельний з умовною назвою "синтетичний" тип у структурі породи створено селекціонерами в останні роки шляхом схрещування між собою жирномолочного і голштинізованого типів, що відповідає задекларованому і рекомендованому програмою селекції української червоної молочної породи напрямку розширеного відтворення останнього [8].  Проведено також аналіз геноструктури високоцінної в племінному відношенні помісної групи тварин від схрещування чистопородних англерів і голштинів (анг х гл) та таврійського зонального заводського типу в цілому. Імуногенетичне типування тварин здійснювали за загальноприйнятою методикою [9] з використанням стандартних монодіагностикумів 53 еритроцитарних антигенів 9 систем груп крові. Оцінку диференціації та схожості типів проводили шляхом визначення генетичних параметрів [10], індексів імуногенетичної подібності [11] та генетичних дистанцій [12].  

Результати досліджень. Аналіз порід та популяцій за антигенами груп крові дозволяє вивчати їх генетичні особливості в різні періоди селекції [13], тому на першому етапі проведено дослідження з визначення структурних відмінностей типів за частотою комплексу кровогрупових факторів. В обстежених групах тварин виявлені майже всі антигени (окрім Z') з концентрацією від 0,0007 до 0,8933 (табл. 1)

 

Таблиця 1. Спектр і частота антигенів типів червоної                       

                     молочної породи

 

Групи крові Жирно-молоч-ний 

тип Голшти-нізова-ний 

тип "Синте-тичний" тип Англер-ська х голштин-ська Таврій-ський тип

сис-тема анти-ген

1 2 3 4 5 6 7

 

A A1 0,6100 0,5839 0,5818 0,7036 0,6020

A2 0,6100 0,5839 0,5818 0,7115 0,6029

Z' 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0

B B2 0,5700 0,4622 0,5818 0,4783 0,4826

G2 0,1700 0,2977 0,3091 0,2332 0,2720

G3 0,2133 0,3251 0,3273 0,2451 0,2996

K 0,1200 0,0983 0,1454 0,1146 0,1046

I1 0,0233 0,0268 0,0364 0,0 0,0233

I2 0,1400 0,1124 0,1273 0,0988 0,1151

O1 0,2633 0,3358 0,4000 0,2925 0,3219

O2 0,3333 0,4120 0,4727 0,3636 0,3965

P2 0,2167 0,1579 0,0909 0,1616 0,1650

Q 0,0833 0,0515 0,0545 0,0474 0,0556

T1 0,0467 0,0241 0,0545 0,0079 0,0262

T2 0,0467 0,0247 0,0545 0,0079 0,0266

Y2 0,5667 0,5973 0,5636 0,5771 0,5896

A'1 0,1733 0,2595 0,2727 0,3241 0,2553

A'2 0,1800 0,3324 0,2727 0,3636 0,3126

B' 0,0033 0,0047 0,0 0,0 0,0038

D' 0,0567 0,1090 0,0727 0,1107 0,1008

1 2 3 4 5 6 7

B E'2 0,2567 0,3291 0,3273 0,2332 0,3072

G' 0,3367 0,2702 0,1818 0,3123 0,2824

I' 0,0700 0,0535 0,1273 0,0435 0,0566

K' 0,0967 0,1023 0,1091 0,0988 0,1013

J'2 0,0767 0,0990 0,0545 0,1067 0,0956

O' 0,2200 0,2542 0,2545 0,2609 0,2501

P' 0,2800 0,1826 0,2364 0,1739 0,1968

Q' 0,3467 0,3625 0,3454 0,3399 0,3571

Y' 0,1133 0,1057 0,0909 0,1028