Сальмонельозна інфекція у дітей клініко-генетична та морфологічна характеристика, сучасні підходи до лікування

Покищо немає відповіді на питання про причину різноманітності клінічних варіантів сальмонельозної інфекції у дітей, виникнення ускладнень у них, хоч клінічна практика потребує нагального їх вирішення.

Широкий спектр клінічних варіантів сальмонельозу від транзиторного бактеріоносійства до клінічно-виражених гастроінтестинальних та септичних форм захворювання визначається також адаптаційним потенціалом макроорганізму, його генетичними особливостями. Проте питання про вплив генотипу людини на ці процеси тільки ставиться на обговорення [Robinson M., 1997; Stebbins C., Galan J., 2000]. Важливо знайти підходи до вияснення конкретних механізмів реалізації генетичної інформації при даному захворюванні, визначити об’єктивні ознаки – маркери ризику і маркери відносної резистентності, в залежності від них вивчити особливості перебігу різноманітних клінічних форм сальмонельозу. Встановлення залежності між хворобою, її виникненням, клінічними особливостями з гено – і фенотипом допоможе не тільки адекватно і своєчасно лікувати захворювання, але й більш диференційовано підходити до вивчення надійних критеріїв для виділення групи “ризику” відносно сальмонельозної інфекції, допоможе створити наукову основу для прогнозування і профілактики даного захворювання.

Тенденція зростання кількості септичних форм сальмонельозу з летальними наслідками, що спостерігається останнім часом, потребує перегляду існуючих методів лікування і пошуку таких антибактеріальних препаратів, які ефективно покращували б результати лікування та попереджали летальні випадки сальмонельозу [Падейская У. М., Яковлев В. П., 1998; Андрейчин М. А., 2000; Unmack M. et al., 2001].

Вищенаведені міркування визначили вибір теми дисертації, її мету, завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової праці кафедри дитячих інфекційних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова “Визначення генетичних маркерів у дітей, хворих гострим ларинготрахеїтом та кишковими інфекціями, з метою удосконалення методів лікування та профілактики”, номер державної реєстрації 0193U020582 та кафедри патологічної анатомії “Патологічна анатомія медикаментозних пневмопатій, а також морфофункціональні зміни внутрішніх органів в умовах застосування лікарських засобів”, номер державної реєстрації 0196U004908.

Мета дослідження: на основі вивчення закономірностей патоморфогенезу сальмонельозної інфекції, особливостей клінічної маніфестації та визначення критеріїв прогнозу важкості її перебігу підвищити ефективність лікування цього захворювання у дітей.

Задачі дослідження:

1. Встановити особливості перебігу різних клінічних форм сальмонельозної інфекції у дітей, викликаних мультирезистентним штамом S. typhimurium.

Визначити поліморфізм антигенних систем крові і їх асоціацію з різними формами захворювання.

З’ясувати подібність антигенної структури деяких представників кишкової мікрофлори та групоспецифічних факторів крові системи АВ0 (Н).

На основі експериментальної моделі сальмонельозної інфекції та проведення патоморфологічних та бактеріологічних досліджень визначити органи-мішені та клітини, які вражаються сальмонелами, а також встановити терміни розвитку бактеріємії в організмі піддослідних тварин.

Визначити етіологічну структуру та динаміку чутливості збудників сальмонельозу до антибактеріальних препаратів в аспекті вибору раціональної терапії.

Встановити критерії ризику розвитку різних ступенів важкості сальмонельозної інфекції для призначення адекватної терапії.

Об’єкт дослідження: сальмонельозна інфекція у дітей.

Предмет дослідження: патоморфогенез, клініка, генетична схильність, лікування та прогноз перебігу сальмонельозної інфекції в дитячому організмі.

Методи дослідження: в роботі використано клінічні, бактеріологічні, імуногенетичні, морфологічні, ультраструктурні та експериментальні методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Ступінь новизни досліджень полягає в тому, що вперше в Україні на підставі вивчення закономірностей патоморфогенезу сальмонельозної інфекції, особливостей клінічної маніфестації та визначення критеріїв прогнозу важкості вирішена одна з актуальних проблем дитячої інфектології, а саме: прогноз та попередження розвитку тяжких гастроінтестинальних і септичних форм сальмонельозу у дітей та випадків летальності при даній патології, зокрема:

На моделі сальмонельозної інфекції в експерименті визначено тропність збудників інфекції та можливі шляхи їх транслокації до органів-мішеней. Вперше встановлено тропність сальмонел до головного мозку та його оболонок (Патент України за № 42493А від 26. 06. 01).

Поглиблено уявлення про механізм розповсюдження сальмонели до органів-мішеней. Це відбувається за рахунок міграції інфікованих сальмонелами макрофагів в органи, де представництво цих клітин найбільше (власна пластинка слизової оболонки, купферовські клітини, клітини селезінки, легеневі макрофаги та астроцити).

Вперше встановлено терміни розвитку бактеріємії в організмі піддослідних тварин. Через 6 годин культура S. typhimurium виділяється з печінки та селезінки, через 24 години – з головного мозку та його оболонок.

Вперше на ультраструктурному рівні описані ранні морфологічні зміни взаємодії сальмонели з клітинами органів-мішеней.

Проведено глибоке комплексне дослідження клінічного перебігу випадків сальмонельозної інфекції з летальним наслідком та співставлення їх з результатами аутопсій. При цьому виявлено морфологічні критерії діагностики різних клінічних форм сальмонельозу, а також встановлено чіткий зв’язок гістоморфологічних змін з формою захворювання, ступенем важкості, тривалістю хвороби та характером призначеної антибактеріальної терапії.

На основі комплексного вивчення перебігу септичної форми сальмонельозу вперше визначено органи-мішені, в яких виникнення позакишкових гнійних осередків інфекції є найбільш вірогідним (легені, мозок, внутрішнє вухо), з детальною характеристикою клінічної симптоматики цих проявів. Ушкодження ЦНС виражаються в розвитку менінгітів, менінгоенцефалітів, рідше – епендиматитів. Вперше охарактеризовано симптоматику сальмонельозного менінгіту з детальним висвітленням варіантів його перебігу.

З’ясовано особливості клінічної симптоматики гастроінтести-нальної форми сальмонельозу, спричиненої мультирезистентним штамом S. typhimurium в залежності від віку дітей та ступенів важкості хвороби.

Вперше виявлено асоціативний зв’язок еритроцитарних антигенів, сироваткових гаптоглобінів та імуноглобулінів крові з різними формами захворювання, що стало підставою для розробки критеріїв ризику розвитку різних ступенів важкості перебігу