Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

2.Господстующий класс феодальной Европы. – М., 1989.

3.Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ – ХV ст.). – М., 1984.

4.Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. – М., 1972.

5.Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. – М., 1984.

6.История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. – Т. І-ІІ. – М., 1985, 1986.

7.Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. – М., 1988.

8.Проблемы развития феодальной собственности на землю. – М., 1979.

9.Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М., 1976.

10.Феодальная рента и крестьянские движения в Западной Европе ХІІІ – ХV вв. – М., 1985.

11.История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 1.

12.История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 2.

13.Влась и политическая культура в средневековой Европе. – М., 1992.

14.Европейское дворянство ХVІ – ХVІІ вв.: границы сословия. – М., 1997.

15.Средневековая Европа глазами современников и историков: Книга для чтения в шести частях. – М., 1994. – Ч. ІV – V.

16.История средних веков. Европа. – Минск, 2000.

17.Кардини Ф. Истоки средневекового ріцарства. – М., 2000.

18.Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VІ – ХVІІ вв.). – Ленинград, 1990.

19.Мировая культура. Средневековье. – М.: Алтейа, 1996.

20.Контамин Ф. Война в серние века. – СП (б): Ювента, 2001.

Церква у ХІ- ХV ст.

1.Розкол християнської церкви. 

2.Реформи папи Григорія VII (1073-1085) і боротьба за їх реалізацію. 

3.Єретичні рухи. Чернечі ордени. 

4.Формування інквізиційних трибуналів. 

5."Авіньйонський полон" папства. 

6."Велика Схизма" і її наслідки. 

7.Флорентійська унія. 

 

Самостійна робота

1.Підготувати таблицю «Реформи Григорія VII»

2.Розкрити особливості одного з єретичних рухів Европи

3.Виконати лабораторну роботу

 

Методичні рекомендації

Наприкінці ХІ ст. папи вже користувалися таким впливом у суспільстві, що підняли цілу Європу на війну проти іновірців — мусульман. Ця війна отримала назву хрестових походів, адже відбувалася під гаслом боротьби за визволення Гробу Господнього і Святої Землі від «невірних». Основними причинами хрестових походів були: прагнення католицької церкви поширити свій вплив на Схід, звільнити Святу Землю від турків-сельджуків, збільшити прибутки церкви; королі й вища знать сподівалися знайти нові володіння та підданих; дрібні лицарі сподівалися здобути багатства і землеволодіння; селяни прагнули отримати свободу і землю; купецтво сподівалося на збагачення через встановлення нових торговельних зв’язків зі Сходом. Приводом хрестових походів став виступ папи Римського Урбана ІІ у Клермоні із закликом до визволення Святої Землі з-під влади невірних. Усього з 1096 р. до 1291 р. історики нараховують вісім великих хрестових походів, які забрали життя сотень тисяч людей та принесли колосальні збитки й руйнації, змінили міжнародну обстановку в Середземноморському басейні. Вони підвели до загибелі Візантію та посилили вплив Венеції і Франції.

У період середньовіччя виникли чернечі ордени бенедиктинців, бернардинців, францисканців, домініканців, у період хрестових походів — духовно-лицарські ордени: госпітальєрів, тамплієрів і тевтонців. Кожен орден мав свій устав — правила, за якими мали жити монахи. Керувати орденом мав великий магістр чи генерал, якого вибирало духовенство і затверджував папа. Діяльність орденів була різноманітною. Монахи ордену бенедиктинців заклали виноградники в Бургундії. Члени ордену францисканців боролися проти єретиків. Домініканці насаджували католицизм, працювали в університетах. Орден госпітальєрів заснував притулок для бідних і хворих. Тевтонський орден створив власну державу, яку назвали Пруссією.

Ченці привчили європейців до споживання персиків, яблук, слив та інших фруктів; познайомили з новими городніми культурами і лікарськими рослинами, винайшли пасічництво, шампанське вино, започаткували європейське шовківництво.

У ХІІ–ХІІІ ст. папство стає дуже могутнім і незалежним від світської влади. Саме папи були ініціаторами хрестових походів. Папа Інокентій ІІІ у ХІІІ ст. відлучив від церкви трьох королів: німецького, французького та англійського. Папи сприяли вигнанню арабів з Іспанії, підтримали наступ німецьких лицарів на слов’ян і прибалтів. Зусиллями пап розпалася на окремі князівства німецька держава — Священна Римська імперія. Папи і церква збагачувалися за рахунок особливого податку — десятини, який стягували з усього населення, а також із продажу грамот про прощення гріхів — індульгенцій — та церковних посад.

Церква в середні віки стала дуже багатою. Папа, кардинали, єпископи, абати та інші князі церкви купалися в розкоші, мирян же закликали жити в бідності. Ця невідповідність викликала в багатьох протест. Люди пропонували своє довільне тлумачення біблійних сюжетів, вимагали, щоб духовенство відмовилося від десятин, земельних володінь і багатств. Церква такі тлумачення вважала єретичними, тому засуджувала їх на церковних соборах. Прихильників таких ідей — єретиків — публічно спалювали на вогнищах, відлучали від церкви. У ХІІІ ст. був заснований особливий церковний суд, який розглядав справи єресі, — інквізиція. Проте полум’я єретичних рухів погасити церкві не вдалося.

У ХІV–ХV ст. королівська влада в європейських державах ставала необмеженою і перебирала від пап контроль над місцевою церквою.