Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

95.Мировая культура. Средневековье. – М.: Алтейа, 1996.

Контамин Ф. Война в серние века. – СП (б): Ювента, 2001

 

Німеччина у ХІІ- ХV ст.

1.Система “територіальних князівств” та політичний устрій імперії. 

2.Фрідріх І Барбаросса ( 1152-1190). 

3.Становище Імперії наприкінці ХІІ ст. Генріха VI (1190- 1197). 

4.Союзи німецьких міст. 

5.Тевтонський Орден у ХІІІ-ХІV ст. 

6.Утворення Швейцарії. 

7.Перші кроки династії Люксембургів. 

Самостійна робота

1.Позначити на карті Союзи німецьких міст

2.Підготувати хронологічну таблицю «Утворення Швейцарії»

3.Виконати лабораторну роботу

Методичні рекомендації

До ХІІІ ст. Германська держава була однією з найбільш сильних у Західній Європі, а потім – роздробленість, політичний занепад, але не економічний.

В ХІІ – ХІІІ ст. йде внутрішня колонізація. Замість лісів і боліт – розорані землі і села. Застосовувались більш цінні культури – замість ячменю.

Раніше інших розвиваються міста в басейні Рейну (колишній район, куди сягала римська колонізація) – Кельн, Кобленц, Майнц, Вормс, Шнайдер, Страсбург, Бонн і по Дунаю – Ульм, Регенсбург, Донауерт. У ХІІ ст. – близько 50 міст, У ХІІІ ст. – 500, але більшість були дрібними. Зростає спеціалізація міст на певних ремеслах. Так, Кельн став центром металообробки і виробництва шовку. Вигідне і його розташування. Це перевалочний пункт для товарів з Північної Італії, котрі спрямовувались до Балтійського узбережжя. 

У ХІІ ст. в Німеччині починають споруджувати кам‘яні будинки. Розвиваються центри видобутку залізної руди – Фрейбург, Шварцвальде, олова – в Рудних горах, міді – Мансфельд, золота – Гольдбург в Силезії, срібла в Саксонії. Ускладнився і процес видобутку металу.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

96.Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. – М., 1983.

97.Господстующий класс феодальной Европы. – М., 1989.

98.Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ – ХV ст.). – М., 1984.

99.Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. – М., 1972.

100.Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. – М., 1984.

101.История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. – Т. І-ІІ. – М., 1985, 1986.

102.Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. – М., 1988.

103.Проблемы развития феодальной собственности на землю. – М., 1979.

104.Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М., 1976.

105.Феодальная рента и крестьянские движения в Западной Европе ХІІІ – ХV вв. – М., 1985.

106.История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 1.

107.История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 2.

108.Влась и политическая культура в средневековой Европе. – М., 1992.

109.Европейское дворянство ХVІ – ХVІІ вв.: границы сословия. – М., 1997.

110.Средневековая Европа глазами современников и историков: Книга для чтения в шести частях. – М., 1994. – Ч. ІV – V.

111.История средних веков. Европа. – Минск, 2000.

112.Кардини Ф. Истоки средневекового ріцарства. – М., 2000.

113.Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VІ – ХVІІ вв.). – Ленинград, 1990.

114.Мировая культура. Средневековье. – М.: Алтейа, 1996.

Контамин Ф. Война в серние века. – СП (б): Ювента, 2001

Італія у ХІІ - ХV ст.

1.Особливості внутрішнього розвитку. 

2.Королівство обох Сицилій. 

3.Неаполітанське королівство. 

4.Папська область. 

5.Дрібні сеньйорії. 

6.Герцогство Каструччо Кастракані. 

7.Веронська держава Скалігерів. 

8.Флоренція. Мілан. Генуя. Венеція. Савойя.

Самостійна робота

1.Позначити на карті розглянуті держави

2.Підготувати хронологічну таблицю «Неаполітанське королівство»

3.Виконати лабораторну роботу

Методичні рекомендації

Міста-держави в Італії

У середні віки Італія не була єдиною державою. Тут нараховувалась значна кількість міст — політичних центрів та багато феодальних володінь — герцогств, графств, маркізатів та єпископств. Починаючи з IX ст. міста вступають у боротьбу з сеньйорами, відбираючи в них політичні права.

З кінця XI ст. утворюються самоврядні міські комуни. Вони керувалися виборними радами, які відали питаннями війни та миру, оподаткуванням, торгівлею, ремеслами. Перехід економічних та політичних важелів у руки міста-держави призводить до його посилення.

Розміри середньовічних міст були незначними. Як правило, в них проживало 1-5 тис. жителів. Навіть у XIV—XV ст. великими вважалися міста з 20-30 тис. жителів. Лише 7 міст мали населення від 80 до 100 тис. З них три знаходилися в Італії (Мілан, Венеція, Флоренція). Багато міст Північної та Середньої Італії — Венеція, Генуя, Сієна, Флоренція Лукка, Равенна, Болонья в ХІ-ХІІ ст. стали містами-державами. Наприклад, Мілан спочатку належав графу, потім архієпископу. Протягом усього XI ст. жителі цього міста вели боротьбу з сеньйорами. Наприкінці XI ст. місто набуло статусу комуни. На чолі його стала рада консулів з привілейованих громадян — представників купецько-феодальних верств.

На території Італії (300 тис. км2) в XI ст., нараховувалося 278 міст, які були єпископськими центрами (тобто більш-менш значними). У ХІ-ХІІ ст.