Дослідження собівартості продукції борошномельної промисловості та розробка шляхів її зниження (на прикладі ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”)

Під час аналізу собівартості використовують наступні джерела інформації:

− „Звіт про основні показники діяльності підприємства”;

− „Звіт про фінансові результати” (Розділ ІІ. Елементи операційних витрат);

− планові і звітні калькуляції витрат на виробництво продукції;

− дані синтетичного й аналітичного обліку витрат по основних і допоміжних виробництвах і т.д. [23, c. 454]

„Звіт про основні показники діяльності підприємства” (форма №1 − підприємництво) є статистичною формою звітності. Цей звіт подають суб’єкти підприємницької діяльності – підприємства незалежно від виду економічної діяльності (за виключенням банківських установ) та форми власності органу державної статистики за місцезнаходженням.

Звіт складається за окремими видами економічної діяльності із урахуванням всіх його структурних підрозділів та в цілому за всіма видами економічної діяльності. 

Інформацію про операційні витрати поточного та попереднього року можна одержати з розділу ІІ „Звіт про фінансові результати”. Цей звіт є статистичною формою звітності, його подають суб’єкти підприємницької діяльності органу державної статистики за місцезнаходженням. „Звіт про фінансові результати” подають щоквартально, тобто за І квартал, за півріччя, за 9 місяців та за рік.

Планові і звітні калькуляції витрат на виробництво продукції відображають відповідно заплановані та фактичні витрати на виробництво за калькуляційними статтями. Калькуляції дають змогу проводити ретельний аналіз собівартості продукції.

Для аналізу відповідних витрат на виробництво залучаються форми державної звітності з праці, з використання сировини та матеріалів, основних засобів. Для проведення поглибленого внутрішнього аналізу використовуються планові і нормативні документи.

 

 

Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Це групування передбачає розкриття складу і структури витрат на виробництво безвідносно до того, у якому напрямку витрачені відповідні елементи, чи стосуються вони цехів і ділянок основного виробництва, чи витрачені у цехах допоміжного виробництва; чи це прямі витрати на конкретні вироби, чи це витрати, пов’язані з обслуговуванням виробничого процесу і управлінням ним. Саме таке групування витрат міститься у державній статистичній звітності про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).

Аналіз динаміки структури витрат і чинників їхньої зміни дає можливість вчасно реагувати на відхилення від об’єктивних параметрів виробничого процесу, вживати попереджувальних заходів з недопущення зайвих витрат і втрат, виявлення тенденції зміни витрат, розробляти заходи для їх зниження [42, с. 182].

Структура (тобто склад, виражений у відсотках або коефіцієнтах) собівартості залежить від характеру галузі, технології й організації виробництва на кожному підприємстві.

Аналіз структури витрат за елементами передбачає визначення питомої ваги окремих елементів витрат у загальній сумі витрат і оцінку їх зміни за звітний період. Для наочності використовується аналітична таблиця, у якій перераховуються елементи витрат і відображається їх абсолютна величина та питома вага. Ці дані наводяться окремо: базові (минулого, звітного періоду, прогнозні), фактичні та зміна цих показників за період, що аналізується [13, 530].

Проаналізуємо структуру операційних витрат підприємства за видами його діяльності у 2001 – 2004 роках. Ці данні відображаються у формі №1 − підприємництво „Звіт про основні показники діяльності підприємства” відповідного року. Отже, для цього аналізу потрібні звіти підприємства за 2001 – 2004 роки, які представлені в додатку 1 – 4. Для зручності необхідні дані зведемо у табл. 2.1.

З даних табл. 2.1 видно, що підприємство у „Звіті про основні показники діяльності” в залежності від року відображало обсяг реалізації продукції (послуг) та витрати на них за такими видами діяльності відповідно до  

 

Таблиця 2.1 

Витрати з реалізованої продукції за видами економічної діяльності ВАТ „ХКХП” у 2001 – 2004 роках

 

Державного класифікатора України „Класифікація видів економічної діяльності”:

-  ДА – харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів;

- 15.41 – виробництво неочищеної олії та жирів; 

- Н – готелі та ресторани;

- 51.2 – оптова торгівля непереробленими сільськогосподарськими продуктами;

- 63 – допоміжні транспортні послуги;

- N – охорона здоров’я та соціальна допомога;

- 64 – пошта і зв’язок.

Отже, з даних грн. 2.1 видно, що починаючи з 2002 року підприємство припинило реалізацію олії, а у 2004 році ГРН. „ХКХП” розпочало відображати доходи та витрати підрозділів „База відпочинку”, „АТС”, а також відокремило продаж зернових від основної діяльності підрозділу „Елеватор”. Ці підрозділи не є новими для підприємства, а їх відображення у звіті пов’язане з:

- для підрозділу „База відпочинку” – її переведенням на самоокупність починаючи з 2004року. До цього вона була призначена для робітників підприємства;

- для підрозділу „АТС” – нововведеннями у телефонному зв’язку (щосекундна тарифікація). У зв’язку з цим на підприємстві постало питання про реконструкцію АТС, яка слугує для потреб підприємства та