Лінгвостилістичний та семантико-когнітивний аспекти поетики Е.Дікінсон

дати уточнене визначення поняттю “поетика” з урахуванням мовних і концептуальних особливостей поетичних текстів Е. Дікінсон;

розробити комплексну методику дослідження поетики Е. Дікінсон на основі інтеграції теоретичних положень когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики та лінгвостилістики;

визначити домінуючі ознаки ідіостилю, ідіолекту і когнітивного стилю Е.Дікінсон та характер їх взаємодії;

з’ясувати способи концептуалізації світу авторки через аналіз концептуальних метафор у її текстах;

розкрити специфіку індивідуально-авторської граматики поетеси та встановити її закономірності.

Об’єктом дослідження є поетика віршованих текстів Е. Дікінсон.

Предметом вивчення виступають семантичні, когнітивні й лінгвостилістичні аспекти поетики Е.Дікінсон.

Матеріалом дослідження слугують близько 620 лексичних та 980 синтаксичних одиниць, відібраних методом суцільної вибірки з усього корпусу поезій Е.Дікінсон, що складається з 1775 віршів, які традиційно нумеруються через відсутність заголовків (770 сторінок), у виданні Т. Джонсона, та повне зібрання листів авторки.

Методи дослідження зумовлені метою та завданнями роботи і базуються на комплексному міждисциплінарному підході до вивчення поетики Е.Дікінсон. Інтерпретаційний аналіз був використаний для розкриття вербального і концептуального аспектів текстів, що дозволило прослідкувати взаємозалежність форми тексту та змісту словесно-поетичних образів. Для дослідження мовленнєвого матеріалу, зокрема вивчення ідіолекту авторки, було застосовано компонентний аналіз. За допомогою стилістичного аналізу розглядалися тропи і фігури та аналізувався зміст ключових словесно-поетичних образів у текстах Е.Дікінсон. Метод концептуального аналізу використовувався для дослідження метафор поетичних текстів авторки з метою встановлення особливостей її когнітивного стилю. Кількісний аналіз залучено для підтвердження типовості тих чи інших тенденцій у вербалізації образів у текстах Е.Дікінсон.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено дослідження поетики Е. Дікінсон на основі інтеграції лінгвостилістичного та когнітивного підходів до вивчення віршованих текстів. На матеріалі віршів Е. Дікінсон виявлено такі складники поетики, як ідіостиль, ідіолект і когнітивний стиль та особливості їх взаємодії, так само, як і важливість впливу позамовного контексту на поетику автора. Новим є аналіз авторської граматичної системи текстів Е. Дікінсон та пояснення механізмів функціонування вживаних нею граматичних структур.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що виявлення ключових ознак поетики Е.Дікінсон у межах когнітивної парадигми є внеском у розробку теоретичних положень когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики, зокрема дослідження специфіки ідіостилю, ідіолекту, когнітивного стилю автора та позамовного контексту. Результати дослідження також сприяють розвиткові теоретичних підвалин поетики і теорії образів завдяки розробленню нової методики вивчення поетики окремого автора шляхом інтеграції методів та методик лінгвостилістики, когнітивної лінгвістики й когнітивної поетики.

Практичне значення розробки комплексної методики дослідження поетики Е. Дікінсон полягає у можливості застосування її основних положень та висновків у теоретичних курсах з філологічних дисциплін, зокрема лексикології (розділи “Семантична структура слова”, “Семасіологія”), стилістики англійської мови (розділи “Поетичні тропи й фігури мовлення”, “Стилістика тексту”), у спецкурсах з когнітивної поетики, теорії та історії світової літератури (розділ “Американська поезія”), на практичних заняттях з інтерпретації художнього тексту та при написанні наукових робіт з англійської філології.

Апробація результатів дослідження була здійснена на чотирьох міжнародних конференціях та семінарах: “Актуальні проблеми американознавства” (Київ, 2004 р.); “Cultural Research: Challenges for the 3rd Millennium” (Київ, 2004 р.); “Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (Горлівка, 2005 р.); “Cultural Research: Challenges for the 3rd Millennium-2” (Київ, 2005 р.); на шести міжвузівських та науково-практичних конференціях: “Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003 р.), “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2004 р.); “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004 р.), “Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005 р.), “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики в контексті євроінтеграції” (Київ, 2006 р.), “60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє” (Київ, 2006 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у семи одноосібних статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України, та в тезах однієї наукової конференції. Загальний обсяг публікацій – 3,76 др. арк.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової і довідкової літератури та джерел ілюстративного матеріалу – 313 позицій, з яких 184 – іноземними мовами. Загальний обсяг праці разом із бібліографією становить 199 сторінок, з яких 168 сторінок – текст дисертації. Робота містить 3 таблиці та 5 рисунків.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблематики, з’ясовано мету та завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито новизну, теоретичне та практичне значення висновків, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі висвітлено основні теоретичні положення, на яких базується концептуальний апарат дослідження, розглянуто та систематизовано існуючі підходи до вивчення поетичних текстів Е.Дікінсон і сформульовано визначення терміну “поетика” у ракурсі когнітивної лінгвістики й когнітивної поетики. У розділі розроблено комплексну методику аналізу поетики автора на основі інтегрованого розгляду вербального й концептуального аспектів віршованих текстів і вияву специфіки взаємозв’язку форми та змісту творів.

У другому розділі досліджено основні закономірності організації поетичних текстів авторки на основі аналізу їх фонетико-графічного, лексичного і синтаксичного рівнів, виявлено системність взаємодії лексичних, семантичних та синтаксичних засобів, характерних для ідіостилю й ідіолекту Е.Дікінсон, визначено