Організаційно-правові засади діяльності державної виконавчої служби в Україні

користується правами і виконує обов'язки, передбачені законом. У цьому випадку вказується на форми реалізації працівниками органів державної виконавчої служби суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, зокрема на те, що суб’єктивне право реалізується через використання, а обов’язок – через виконання. Крім того, важливим елементом є вказівка на нормативні джерела, якими визначаються права й обов’язки, а саме: закони. Через це положення практично реалізується принцип законності, сформульований у ч. 2 ст. 19 Конституції України [100].

РОЗДІЛ 3. ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ПРОЦЕСІ ВЧИНЕННЯ ВИКОНАВЧИХ ДІЙ

3.1 Права та обов’язки працівників державної виконавчої служби

Повноваження органів державної виконавчої служби та обов’язки і права працівників цих органів поділяються на дві групи. До першої входять ті, які притаманні державному виконавцю як державному службовцю, а до другої – ті, які притаманні йому як особі, що займає відповідну посаду безпосередньо в органі державної виконавчої служби.

До основних повноважень державного виконавця згідно із Законом України „Про виконавче провадження” слід відносити застосування необхідних заходів щодо своєчасного, повного та неупередженого виконання рішення суду та рішення іншого несудового органу, що зазначено у виконавчому документі, у спосіб і у порядку визначених цим виконавчим документом.

Своєчасність і повнота виконання рішення це засади діяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби, що зобов’язує державного виконавця сумлінно дотримуватись вимог виконавчого провадження. Від чіткості їх виконання залежить сенс існування самої служби. Ці загально – зобов’язуючі засади виконання рішення мають чіткі правові критерії, визначені виконавчим документом. У той же час неупередженість як засада здійснення обов’язку – це моральна категорія, що не має чітко окреслених правових критеріїв. Проте її важливість аж ніяк не менша, ніж інших. Обставини, пов’язані з неупередженістю, зумовлюють прагнення досягти оптимального варіанта виконання рішення суду або рішення іншого несудового органу. Саме тому законодавство про державну виконавчу службу та про виконавче провадження передбачає можливість і необхідність заявлення в установленому порядку самовідводу у разі, коли державний виконавець є близьким родичем сторін, їх представників або інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні. Наявність зазначених підстав для самовідводу піддається контролю, а от інші підстави, такі, наприклад, як зацікавленість у результатах виконання рішення, інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості державного виконавця, потребують сумлінності і, загалом, високої моральності посадової особи. Таким є державний виконавець.

Враховуючи те, що державний виконавець є державним службовцем, на нього розповсюджуються єдині для всіх державних службовців вимоги щодо їх діяльності, а це: а) додержання положень Конституції України та положень інших нормативно-правових актів України; б) забезпечення ефективної діяльності з виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; в) недопущення в процесі здійснення службової діяльності порушень прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина; г) безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; д) збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала відома у зв’язку і виконання обов’язків державного службовця, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню; е) постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; є) сумлінне виконання своїх службових обов’язків, ініціатива і творчість у роботі [101].

Під час здійснення конкретного виконавчого провадження на державного виконавця покладається обов’язок:

надати сторонам, що беруть участь у виконавчому провадженні, та їх представникам можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядати заяви та клопотання сторін та інших учасників виконавчого провадження;

здійснювати роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків, яке може надаватись як в усній, так і у письмовій формах [102].

Для реалізації наданих державній виконавчій службі повноважень, передбачених чинним законодавством, при їх здійсненні державний виконавець у процесі проведення виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію, у тому числі ту, що міститься на електронних носіях та в електронних базах даних, причому надання державному виконавцеві всіма державними та недержавними підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами цієї інформації має здійснюватись безкоштовно; провадити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи або в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності і які є боржниками за виконавчими документами.

При цьому державний виконавець має право здійснювати перевірку саме фінансово-господарської діяльності боржника з метою з’ясування наявності в останнього достатніх для сплачення боргу майнових активів, виявлення коштів, дебіторської заборгованості та уточнення шляхів спрямування боржником власних фінансових потоків. Оскільки державний виконавець може не володіти достатнім обсягом знань для проведення подібних перевірок, то для їх здійснення він може залучати відповідних спеціалістів (працівників податкової служби, пенсійного фонду, аудиторських працівників тощо). Крім того. Він може здійснювати контроль за виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників. Реалізуючи це право, державний виконавець фактично провадить лише перевірку діяльності бухгалтерії підприємства-боржника, на яку державним виконавцем покладено обов’язок утримувати частину заробітку боржника на підставі виконавчого документа.

Підвищенню ефективності подібних перевірок, пов’язаних із своєчасним утриманням і перерахуванням коштів за виконавчим документом, та недопущенню випадків невиплати заробітної плати підприємством-боржником мають сприяти спільні перевірки,