+3 8(066) 185-39-18
fвертикальними ламелями, що регулюються.
Розташовувати робоче місце обладнане ПЕОМ, необхідно таким чином, щоб в поле зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною. На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного розподілу світла.(рис 4.1)
Рисунок 4.1 − Напрямки освітлення робочого місця
Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин ПЕОМ у напрямку очей оператора не повинно бути. Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ПЕОМ з обох сторін. Для запобігання засліплення світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу чи скло молочного кольору. Захисний кут відбивача повинен бути не менше 40 градусів.
Не бажано, щоб одяг оператора був світлим і особливо блискучим. Для оздоблення приміщень з ПЕОМ повинні використовуватися дифузно-відзеркалюючі матеріали з коефіцієнтами відбиття: стелі – 0,7 – 0,8; стін – 0,4 – 0,5; підлоги – 0,2 – 0,3.
Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.
Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях з ПЕОМ не повинен перевищувати концентрацій вказаних у ГОСТ 12.1.005–88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны». Робочі місця з ПЕОМ повинні розташовуватись на відстані не менше як 1,5 м від стіни з віконними прорізами, від інших стін – на відстані 1м; між собою на відстані не менше як 1,5 м.
Основним обладнанням робочого місця оператора ПЕОМ є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним – пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та інше.
При розташуванні елементів робочого місця слід враховувати:
- робочу позу оператора;
- простір для розміщення оператора;
- можливість огляду елементів робочого місця;
- можливість огляду простору за межами робочого місця;
- можливість робити записи, розміщення документації і матеріалів, які використовує оператор (користувач).
Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно заважати виконанню всіх необхідних рухів та переміщень для експлуатації ПЕОМ; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).
При використанні допоміжних пристосувань під ПЕОМ, повинна бути передбачена можливість переміщення останнього відносно вертикальної осі в межах ± 30 градусів (вправо-вліво). Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації поверхню екрана ПЕОМ слід розташовувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії погляду оператора (користувача), який знаходиться в робочій позі. Допускається відхилення від цієї площини – не більше 45 градусів; допускається кут відхилення лінії погляду від нормального – не більше 30 градусів.
Розташовувати ПЕОМ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася на відстані 500 – 600 мм від очей оператора (користувача), в залежності від розміру екрана. Необхідно стало розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання або на окремому столі на відстані 100 – 300 мм від краю ближче до працюючого. Положення клавіатури та кут її нахилу повинен відповідати побажанням операторі (користувача) – кут нахилу в межах 5 – 15°.
Принтер треба розташовувати так, щоб доступ до нього оператора (користувача) та його колег був зручним; щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки (по висоті 900 – 1300 мм, по глибині 400 – 500 мм).
Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання (рис. 4.2), що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей (розмір ПЕОМ, клавіатури, принтера та інше) та характеру його роботи. Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися у межах 680 – 800 мм; у середньому вона повинна становити 725 мм. Ширина і глибина робочої поверхні повинні забезпечувати можливість виконання трудових операцій в межах моторного поля, межа якого визначається зоною в межах видимості приладів і досяжності органів керування. Перевагу слід віддавати модульним розмірам столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри; ширину слід вважати: 600, 800, 1000, 1200, 1400; глибину – 800, 1000 мм, при нерегульованій його висоті – 725 мм.
Рисунок 4.2 − Розміщення обладнання на робочому місці
Поверхня столу має бути матовою з малим відбиттям та теплоізолюючою. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше як 600 мм, шириною не менше як 500 мм, глибиною на рівні колін але не менше як 450 мм та на рівні витягнутої ноги – не менше як 650 мм.
Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимогам ГОСТ 22889–6 «Кресло человека-оператора» із змінами № 2 ИУС 7–28.
Крісло повинно забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. З метою попередження втоми крісло повинно забезпечувати зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової ділянки та спини. Тип робочого крісла повинен обиратися залежно від характеру та тривалості роботи. Воно має бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння. Регулювання кожного параметра має бути незалежним і мати надійну фіксацію. Усі важелі та ручки пристосування (для регулювання) мають бути зручними в управлінні. Висота