Розробки алгоритму ідентифікації складних об’єктів моніторингу на основі нечітких алгоритмів кластерного аналізу

поверхні сидіння повинна регулюватись у межах 400 – 550 мм. Ширина та глибина його поверхні має бути не менше як 400 мм. Поверхня сидіння має бути плоскою, передні краї – закругленими. Сидіння та спинка крісла мають бути напівм'яким, такими, що не електризуються та з повітронепроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення. Зміна кута нахилу поверхні сидіння повинна бути в межах від 15° уперед та 5° назад. Опорна поверхня спинки крісла повинна мати висоту 280 – 300 мм, ширину – не менше як 380 мм та радіус кривизни горизонтальної площини – 400 мм. Кут нахилу спинки у вертикальній площині повинен регулюватися у межах (–30 °) – (+30 °) від вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю сидіння повинна регулюватися у межах 260 – 400 мм. Крісла повинні мати стаціонарні або підлокітники довжиною не менше як 250 мм, шириною у межах 50 – 70 мм, що можуть регулюватися по висоті над сидінням у межах 200 – 260 мм та регулюватися по параметру внутрішньої відстані між підлокітниками у межах 350 – 500 мм.

Робоче місце має бути обладнане стійкою підставкою для ніг, параметри якої просто регулюються. Підставка повинна мати ширину не менше як 300 мм, глибину не менше як 400 мм, з регулюванням, по висоті до 150 мм та по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20°. Поверхня підставки має бути рифленою, а по передньому краю мати бортик висотою 10 мм. Дані вимоги представлені на рис.4.3.

Рисунок 4.3 − Положення оператора за робочим місцем

Робоче місце оператора (користувача) має бути обладнане легко переміщуваним пюпітром для розташування на ньому документів, розміщеним на одному рівні з екраном та віддалений від очей оператора (користувача) приблизно на таку ж відстань (припустима розбіжність цих відстаней не більше як 100 мм).

Пюпітр не повинен вібрувати і має бути стійким.

Величина площини пюпітра має бути не меншою за розміри найбільшого з джерел інформації, що застосовується оператором (користувачем). При необхідності перегортання оригіналу обидві його сторони повинні розташовуватися на підставці. Рукопис повинен слабо прилипати до підставки або кріпитися за допомогою спеціальних зажимів. Поверхня пюпітра має бути матовою. Пюпітр повинен мати лінійку, що легко пересувається по рядках, прозору та зручну для використання.

Раціональна поза оператора (користувача): розташування тіла при якому ступні працівника розташовані на площині підлоги або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70° – 90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови – у межах 15° – 20°, а також виключені часті її повороти.

Для забезпечення оптимальної робочої пози оператора (користувача) необхідно:

- засоби праці, з якими оператор (користувач) має тривалий або найбільш частий зоровий контакт, повинні розташовуватися у центрі зони зорового спостереження та моторного поля;

- забезпечити відстань між найважливішими засобами праці, з якими оператор (користувач) працює найбільш часто близько до 500 мм;

- трудові завдання операторів (користувачів) розробляти з урахуванням мінімізації перепадів яскравості між найбільш важливими об'єктами зорового спостереження.

При розташуванні екрана ПЕОМ на технологічному обладнанні необхідно передбачити зручність зорового нагляду в вертикальній площині під кутом ±30° від нормальної лінії погляд оператора (користувача) ПЕОМ, відстань від екрана до ока працівника повинна складати 500 – 900 мм в залежності від розміру екрана.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на ПЕОМ, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Відстань від екрана до ока працівника повинна складати 500 – 900 мм в залежності від розмірів екрана. Крім даної інструкції оператор (користувач) повинен виконувати інструкцію по безпечній експлуатації ПЕОМ заводу – виробника.

Висновок до четвертого розділу

Таким чином розділ охорона праці є важливим елементом даної роботи, оскільки життя і здоров’я людини є головними чинниками у виконанні поставлених завдань та робіт.

ВИСНОВКИ

В ході виконання кваліфікаційної роботи обґрунтовано необхідність розробки алгоритму ідентифікації складних об’єктів моніторингу на основі нечітких алгоритмів кластерного аналізу.

У першому розділі було проведено обґрунтування необхідності розробки алгоритму ідентифікації складних об’єктів моніторингу на основі нечітких алгоритмів кластерного аналізу при веденні ІР та розглянуто основні завдання дослідження, які вирішуються в кваліфікаційній роботі. А також було здійснено перерахунок існуючих алгоритмів кластеризації та проведено їх аналіз.

Перерахунок існуючих метрик для визначення відстані між кластерами та окремими ДРВ було здійснено у другому розділі. А також було проведення перерахунку, аналізу та вибору найоптимальнішого алгоритму кластеризації ОМ.

В третьому розділі було представлено приклад програмного продукту, який підтверджує коректну роботу алгоритму та забезпечує розв’язання задачі ідентифікації складних ОМ за допомогою нечітких алгоритмів кластерного аналізу. Отже, за допомогою розробленого алгоритму можна в подальшому проводити ідентифікацію складних ОМ за допомогою даних, отриманих внаслідок роботи пеленгаторних постів РМ.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Айвазян С.А., Бухштабер В.М., Енюков И.С., Мешалкин Л.Д. / Прикладная статистика: классификация и снижение размерности,— М.: Финансы и статистика, 1989.

2. Бериков В. С., Лбов Г. С.