Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Семантико-структурна та стильова характеристика фразеологізмів в українських пам’ятках ХVІ – ХVІІ ст.

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дал му поличок; еслибы тобе хто далъ поличокъ, настав ему и другий; в) сердца не мати // не мати сердца – „бути жорстоким, нещирим”: Она...счирого сердца ку мне не маетъ; Слыш шалєныи, который н- маєшъ срдца; г) пускати (попущати) страх – „залякувати (кого)”: тамъ же пусчаючы страх // подданым; И тот бо страх ляхов за безв-рие ваше на вас попущен...; 2) в офіційно-діловому та конфесійному стилях: а) до гроба (гробовъ) провадити (опровожати) – „ховати, хоронити когось”: Такъ тєжъ И мєртвыхъ т-лъ до гробовъ провадити…боронятъ; нн- члкь здоров... а на заутрн-йшныи днь до гроба опровожаютъ; б) лета мати // мати лета – „бути повнолітнім, дорослим”: ...пан Семашко ...взрост теж паннинъ оказовалъ, же вже лета мает; прото такъ мовили родитєлї // єго маєт л-та пытайтеся єго; 3) у конфесійному та публіцистичному стилях: а) быстрымъ окомъ – „уважно, пильно”: быстрымъ єстъ окомъ...; быстрым оком разсуждения прозр-ти...; б) кровъ выссати – „зневажити, виснажити (кого)”: всю кровъ єго выссєт;; кровъ силы и праци и подвига выссавши; в) нє мати гдє голову (главу) склонити (подклонити) – „не мати власного житла, господарства”: Лисы ямы маютъ…а снъ чловєчій нє маєтъ гдє бы голову склонити; ...нн- у вашєи зємли н- маєт гдє главу поклонити; 4) у художньому та публіцистичному стилях: стати передъ очима (у очій) – „з’явитися перед ким-небудь”: станут бо прєд очима твоима вс- твои слова, вс- учинки; Св-дки стали у очій...; 5) у художньому та конфесійному стилях: зровнати изъ землею // зъ землею зровнати – „зруйнувати щось дощенту”: зровналъ из зємлєю муры м-сцъкіє; адъ тємный вн-вєч силнє зґрухотавши, вс- моцныи фортєци з зємлєю зровнавши; 6) у художньому та офіційно-діловому стилях: а) не мати летъ // летъ не мати – „бути неповнолітнім”: Тежъ дєти нє маючи лєтъ будучи до права позвани... повинни отповєдати пєрвєи; Нєбожчикъ Янъ... опєкун Яна ...жоравницкого лєтъ нє маючого в далъшимъ поступъку справы тоє занєдбалъ; б) л-тъ дойти // дойти л-тъ – „бути повнолітнім”: Я кгды лєтъ своихъ // зуполныхъ дошодши хотячи оныє имєня по отцы моємъ… мєти; Дєти тєжъ мои… дошєдши л-тъ своихъ…служити вєчнє ихъ Милости нє занєхаютъ; 7) у публіцистичному та науковому стилях: гору брати / взяти (отримати) – „добиватися / добитися переваги (над ким)”: Бы ся весь св-тъ на правду гн-вати хот-лъ, гору она брати повинна; злоба же и лжа вс-х опанует и гору возмет; ...лацно над врагомъ гору отримаєшъ.

Це свідчить, що на функціонально-стилістичному рівні розгляду ФО можуть нести в собі різне психологічне навантаження, різний ступінь естетичного вираження і навіть різний значеннєвий відтінок, залежно від ситуативного положення.
У процесі дослідження виявлено низку фразеологізмів, активними компонентами яких є соматизми голова, око та дієслово выпущати (у конфесійному стилі): голову склонити, погубити голову; очій не спускати; вл-пити очи; не выпущати изъ устъ и зъ ума, зъ мысли сердца не выпущати. Низка ФО-евфемізмів – Богъ с того св-та взялъ; испоустити духа; душу положити; зступовати в гробъ; із св-та поити на позначення “помирати / померти” – властива офіційно-діловому, художньому та конфесійному стилям, у яких вона залучена з різною метою: для дотримання усталеної архітектоніки документальних текстів, для створення художніх образів та експресивного фону висловлювань.
 
 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
 
Фразеологізми в пам’ятках XVI – XVII ст. різноманітні за структурою і стилістичним функціонуванням. Це зумовлено, з одного боку, впливом образної системи живої мови, з іншого – впливом книжної літературної традиції, а також розвитком у цей період літературної мови зі своєрідними і численними жанровими різновидами. Багатство і різноманітність ФО дають змогу експресивно передати думку, відтворити й описати відповідні ситуації людського життя. 
Об’єктом дисертаційного дослідження слугували понад 500 ФО із пам’яток XVI – XVII ст. Розглянуто головним чином дієслівні фразеологізми як найчисельнішу групу, що виникли в результаті метонімічного, метафоричного чи гіперболічного переосмислення. Вони стали базою для формування чотирьох фразеосемантичних груп і 13 продуктивних семантичних рядів. Із розглянутих фразеосемантичних груп, у якій налічуємо шість продуктивних і десять непродуктивних семантичних рядів, найбагатшою на ФО виявилася фразеосемантична група „Людська поведінка”, оскільки поведінка людини є окремою категорією, пов’язаною із психічними процесами, станами та властивостями людини. З усіх численних семантичних рядів тільки два виражають позитивну оцінку, а сім – негативну. Решта ж рядів не виражають ні позитивних, ні негативних емоцій, проте в межах цих рядів більшість ФО має негативну оцінку. 
Проведений аналіз підтвердив, що дієслівні ФО мають виразне емоційне забарвлення і вживаються для позначення різноманітних дій, фізичного, психоемоційного станів осіб, яких вони стосуються. Більшість є найменуванням поведінки людини (16 семантичних рядів). 
Щодо структури ФО, то найуживанішими виступають бінарні моделі: 1) SaV//VSa (главу кланяти (скланяти); въ ложъ уплутатися; испоустити (спустити,выпустити, пустити) духа; замкнути губу); 2) SdV (Богу отдаватися; мечу предати (поддати); небу выставити); 3) SgV (до рукъ брати; з устъ выпускати); 4) SiV//VSi (кровю сплынути; чоломъ бити; розлучитися (ростатись) з св-томъ).
Найчастотнішими серед полікомпонентних моделей є тричленні конструкції, що мають структуру SSV//VSS, де іменники-компоненти стоять у непрямих відмінках, а саме: SaSaV (въ очи мглу пущати; на шротъ губу пустити); SgSaV (слєз токи выпущати); SaSgV (в
Фото Капча