Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Семінар-практикум для вихователів на тему: "Родинні традиції - джерело словесної творчості дошкільників"

Тип роботи: 
Педагогічний досвід
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема: «Родинні традиції – джерело словесної творчості дошкільників»
Мета: ознайомити вихователів з методами, прийомами і засобами розвитку словесної творчості дошкільників на засадах родинних традицій.
Завдання: ‒ активізувати вихователів, звернути їх увагу на важли-вість використання родинних традицій у вихованні;
‒ узагальнити поняття словесної творчості в контексті дошкільного виховання;
‒ показати вихователям важливість впливу родинних традицій на словниковий склад мовлення дошкільників;
‒ ознайомити вихователів з формами, методами і прийо-мами розвитку словесної творчості дошкільників на засадах родинних традицій;
‒ підсумувати ефективність впливу родинних традицій на розвиток словесної творчості дошкільників.
 
Хід практикуму
 
І. Вступне слово
 
Мовленнєве виховання дитини починається в ранньому віці. Навички правильної мови, як і всі хороші навички, набуваються в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини не забутнє для самої дитини. Розвиток мовлення дитини, що закладене у сім’ї, розвиток в ній художніх смаків, має велике значення для подальшого життя. Сім’я може і повинна допомагати дошкільному навчальному закладу, а потім і школі в справі виховання культури рідної мови.
Однак левова частка навантаження у розваитку мовленнєвої творчості дошкільників припадає, все ж таки, на вихователів, тому доцільно буде розглянути на нашому занятті проблему ролі родинних традицій як джерела розвитку словесної творчості дошкільників.
 
ІІ. Основна частина
 
1. Для початку визначимося з поняття словесної творчості дітей дошкільного віку та її особливостями.
Проблема розвитку словесної творчості завжди була однією з найбільш актуальних для дошкільної освіти. Хоча інтерес до словесної творчості у дітей виникає досить рано, але скласти повноцінну художню розповідь дитина старшого дошкільного віку затрудняється. Тому науковці наголошують на важливості самого творчого процесу як невід’ємної складової формування особистості дитини.
Словесна творчість – це організоване за законами логіки, граматики й композиції мовлення, що має тему, виконує комунікативні функції, наділене відносною самостійністю і завершеністю, може бути розчленованим на більш значущі структурні компоненти.
Умови, необхідні для словесної творчості дошкільнят:
Сформованість творчої уяви як центральне психічне новоутворення у дітей старшого дошкільного віку.
Наявність у дитини мовленнєво-творчих здібностей.
Достатній рівень розвитку мовлення та наявність знань про навколишній світ.
Інтерес дитини та зацікавленість педагога, його вміння керувати творчою діяльністю дітей.
Одним з найефективніших методів розвитку словесної творчості є творче розповідання як продуктивна діяльність, результатом якої є зв’язна, логічно послідовна розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, сюжетної розповіді з досвіду, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, а в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами таких розповідей мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому діти використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх, і саме тут визначальною стає роль родинних традицій – розповідання вдома казок, використання у повсякденній розмові приказов, прислів’їв тощо.
Великою мірою успіх роботи з навчання творчого розповідання залежить від особистості вихователя, його умілого керівництва, зацікавленістю дитячою творчістю, здатності брати в ній активну участь, дотримання відповідних принципів, а саме:
навчання дітей монологічного мовлення за зразком вихователя;
самостійність побудови тексту;
взаємозв’язок розвитку зв’язного мовлення з лексичним, граматичним аспектом навчання;
наступність у навчанні тем, багаторазові повторення типових конструкцій;
правильний підбір прийомів навчання.
Серед прийомів творчого розповідання виділяють такі:
основні (зразок, план, аналіз) ;
допоміжні (запитання, нагадування, вказівка, заохочення, підказка, мовленнєві ситуації) ;
специфічні (запис дитячих розповідей, створення альбомів та книжок з творчими розповідями дітей, придумування розповідей-мініатюр, об’єднаних однією дієвою особою, повторення розповіді товариша та ін.).
Використовуючи запитання причинного характеру, вихователь спрямовує активність дітей на пошуки причинно-наслідкових зв’язків, сприяє їхнім міркуванням, формує вміння обгрунтовувати свої думки. Особливі цінні ситуації «сумніву» – дитина відповідає правильно, але вихователь висловлює сумнів. Висловлений дорослим сумнів навчає дитину самостійно мислити та будувати зв’язне висловлювання.
 
2. Вплив родинних традицій на словниковий склад мовлення
 
Багатство та образність словника визначається вмінням людини влучно використовувати в розмові прислів'я, приказки, народні загадки. Вони відображають життя народу, його історію, мораль, мову, народну мудрість.
Прислів'я та приказки – своєрідний кодекс моральної поведінки, в них можна знайти пораду, осуд, підтримку без зайвого пояснення і без зайвих слів.
Скажімо, дитина виконує трудові доручення неохоче, нашвидкоруч, відмовляється. Внагоді стане прислів'я: «Без праці нічого не зробиш», «Поспішиш – людей насмішиш», «Ледачому все ніколи», «Що посієш, те й пожнеш».
У розвитку мови й збагаченні словника велику роль відіграють загадки – стислі поетико-алегоричні описи певного предмета чи явища. Загадувати дітям загадки слід у процесі певної діяльності, гри. Так, перед обідом доречні загадки про предмети харчування, їжу, овочі, фрукти, посуд. На прогулянці можна загадати загадки про явища природи. Безліч загадок можна загадати дітям про іграшки, транспорт.
 
3. Напрямки роботи з розвитку словесної творчості дошкільників засобами родинних традицій
 
Сім’я та родина, сімейні свята
Працюючи з дітьми, слід намагатися розширити їхнє знання про сім'ю: склад, взаємини, професії, виховувати свідоме
Фото Капча