Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Семінар-практикум для вихователів на тему: "Родинні традиції - джерело словесної творчості дошкільників"

Тип роботи: 
Педагогічний досвід
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ставлення до обов'язків усіх членів сім'ї, сформувати у дітей поняття про те, що сім'я – це найближчі і найрідніші нам люди, серед яких ми живемо. Необхідно розвивати у них цікавість до символічного значення імені тата, мами, бабусі, дідуся, братика чи сестрички, свого власного.

Діти вивчають прислів'я про маму:
Без мами хата пуста.
Без матусі й мед гіркий.
Мати однією рукою б'є, а другою голубить.
Матері ані купити, ані заслужити.
Хто маму має, той горя не знає.
Материнська ласка краю не знає.
На заняттях та в повсякденному житті даю знання про сімейні свята (дні народження, святого Миколая, Новий рік, Різдво, Мамине свято, Великдень, веснянки, Івана Купала, Спаса та інші), до яких готуються всі члени сім'ї (прибирають у хаті, вивішують вишиті рушники, готують смачні страви, чекають гостей, готують подарунки, вітання, іменинний торт тощо). Виховую повагу до рідних, любов і ніжність, ввічливість, тактовність у спілкуванні з ними бажання допомогти, поспівчувати, коли з них хтось хворий, стомлений тощо.
Батьківський дім
Розширюю знання дітей про батьківський дім, у якому народилися і живуть усі члени сім'ї. Він завжди теплий, привітний. У ньому мешкають найрідніші тобі люди, які щоденно підтримують тут чистоту і порядок, дбають один про одного. У кожного члена сім'ї є свої речі у домі, кімната, ліжко.
У дитини теж є своє ліжечко, стільчик, полиця у шафі, улюблений ігровий куточок, у якому вона завжди дотримується чистоти і порядку.
Даю дітям уявлення про житло в Україні (хату, двір, літню кухню, ґанок, веранду), надвірні приміщення (хлів, клуню, причепу), криницю, тин (огорожу, пліт, паркан), садок, квітник, город біля хати. Розширюю знання дітей про інтер'єр сільської хати (піч, лави, стіл, стільці, мисник, ікони в рушниках, скриня, ліжко або лежанка, рушники, килими, рядна, глиняний посуд). Знайомлю дітей з мистецтвом вишивання, плетіння з лози, різьблення, випилювання, гончарства. Виховую бережне ставлення до результатів праці майстрів.
Вчу порівнювати сучасне житло українців з колишнім. Ознайомлюю дітей з сучасною міською квартирою (будинком), її облаштуванням, предметами побуту і вжитку (холодильник, міксер, м'ясорубка, кавоварка, кавомолка, телевізор, пральна машина, електропраска, магнітофон, комп'ютер, музичний центр, телефон, мобільний телефон, газова плита, електрочайник, посуд: чайний, столовий, до кави). Поглиблюю уявлення про старовинні предмети побуту та їхні назви, призначення: посуд (макітра, глечик, миска, дерев'яна ложка, горщик тощо), білизна (постільна, натільна), меблі (стіл, стілець, скриня, ліжко, лавка, мисник тощо), хідники, рядна, килими, вишиті подушки, рушники, скатерки, картини тощо.
Народні ігри, забавлянки, колискові
Виховую шанобливе ставлення до людей праці, любов до рідного краю, землі. Продовжую знайомити дітей з назвами національних іграшок (свищики, сопілки, лялька та іншими), з народними повір'ями, пов'язаними з образами калинової сопілки, ганчірної ляльки. Влаштовую виставки народної іграшки. Спонукаю дітей радіти кінцевому результату.
Велику увагу приділяю українській народній грі.
Народні ігри – неоціненний виховний скарб, який залишили нам наші прадіди. Вони є чудовим засобом усебічного виховання дошкільнят: сприяють розширенню уявлень дітей про навколишній світ, розвитку кмітливості, логічного мислення, психічних процесів, загартуванню волі, витримки і, зрештою, залученню дітлахів до вивчення історії свого народу. Граючи в народні ігри, діти знайомляться з традиціями свого народу, звичаями та обрядами, віруваннями, культурою, що є запорукою виховання національної самосвідомості.
З допомогою народних ігор діти опановують перші елементи грамотності, вивчаючи напам'ять вірші, скоромовки, лічилки. Окремі ігри розвивають і математичні здібності (класики, деркач, цурка, клітка та ін.).
Залучаю своїх вихованців до народних ігор, що дає змогу уточнити уявлення дітей про навколишній світ, розширити їхній кругозір. Виконуючи різні ролі, діти, імітують рухи тварин, птахів, малята практично застосовують здобуті знання про життя, поведінку, способи пересування цих істот.
У ході ігор розвивається мова дітей, збагачується їхній словник, закріплюється вміння граматично правильно будувати речення, адже більшість ігор супроводжується піснями, віршами. Народні ігри мають оздоровче, освітнє, виховне значення.
Промовляння лічилок, які передують чи не кожній рухливій грі, та й самі ігри сприяють формуванню елементарних математичних уявлень та вмінь: у дітей розвивається логічне мислення, кмітливість; вони вправляються в порядковій лічбі; закріплюють назви числівників; у них формуються елементарні часові орієнтири (діти усвідомлюють орієнтири ігрових дій: спочатку; потім, після того, як; перед тим, як; усі одночасно).
Також у своїй роботі з дітьми використовую дидактичні ігри – ігри розумової спрямованості, які потребують використання раніше набутих знань, кмітливості, активної розумової діяльності. Народні дидактичні ігри вчать дитину ненав'язливе, легко, захоплюють змістом так, що вона навіть не помічає того навчання. У скарбниці народної дидактики є дидактичні ігри для будь-якого віку.
Наприклад: «Кую-кую чобіток», «Гу-ту-ту, варю кашу круту», «Сорока – ворона», «Чорне та біле», «Фарба», «Дід Макар», «Фанти», «Бірка», «Кури» та ін.
Гу-ту-ту, гу-ту-ту,
Вари кашку круту,
Підливай молочка,
Погодуй козачка.
Народна гра «Фарби»
Мета: Закріплення знань дітей про кольори.
Хід гри: Грають 10-20 дітей. Вибирають «мамку», «бога» і «чорта». «Бог» і «чорт» ідуть геть, а «мамка» пошепки кожному визначає фарбу, щоб інші не чули.
- Ти будеш червона! Ти – синя. Ти – чорна. Ти – жовтогаряча. Ти – бурякова.
Фото Капча