Семінар-практикум для вихователів на тему: "Родинні традиції - джерело словесної творчості дошкільників"

- Будь.

- Я буду золотий колосок.

- Будь.

- Я буду голуба хустинка...

Коли фарби всі визначені, приходять «бог» і «чорт».

- Дзінь-дзінь!

- Хто прийшов?

- Бог.

- По що?

- По фарбу!

- По яку?

- По зелену.

- Вибирай собі.

- Оця!

- Бери.

Бере краску й одводить убік. Знову підходить.

- Дзінь-дзінь!

- Хто прийшов?

- Бог.

- По що?

- По фарбу!

- По яку?

- По червону.

- Вибирай собі.

- Оця!

- Ні. Не вгадав.

Тоді підходить «чорт».

- Бом-бом.

- Хто прийшов?

- Чорт з горбом.

- По що?

- По фарбу.

- По яку?

- По синю.

- Вибирай собі.

- Оця.

- Бери.

Забирає фарбу, підходить знову і так само питає білу фарбу, але такої немає.

Тоді знову підходить «бог»:

- Дзінь-дзінь!

Буває, що обирають такі фарби, що, яку не спитай: синю, зелену, червону, – її нема та й нема. «Бог» і «чорт» сперечаються, і тоді за згодою всіх «мамка» каже назви: глиняна, залізна, земляна, зелений горіх, жовтий горіх, чорна рожа, золотий черевичок, срібна рибка, червона хустина, біла зірка, солодка морква, дрібна рута... І вже тоді залишається вгадати, хто саме. Коли виберуть усі «фарби», беруть цурку – міцну палку, «бог» і «чорт» беруться за неї, а «фарби» – за ними, обнявши попереднього попід руки; «мамка» стає туди, де менше «фарб», і тягнуть; хто перетягне, той і переміг.

Народні ігри проводжу в ранкові години, на прогулянці, в другій половині дня. Вони також входять до складу занять, ними бажано закінчувати заняття для піднесення емоційного тонусу дитини.

Вивчаю з дітьми нові українські народні ігри (наприклад: «Гуси», «Горю-дубочок», «Вовк і Лисичка», «Віночок», «Женчик-бренчик», «А продай, бабусю, бичка», «Дідусь і кози», «Галя по садочку ходила», «Калина», «Ой у полі перепілки» та інші). Знайомлю дітей із цікавими авторськими іграми, викликаю бажання їх грати, використовуючи яскраві атрибути. Широко використовую лічилки під час вибору дітей на ведучі ролі. Знати 3-4 лічилки.

Розучую з дітьми нові потішки, забавлянки, колискові (для ігор з ляльками, малюнками), скоромовки, чистомовки, дражнилки, мирилки, жмурилки, інші зразки народної творчості та авторських творів для дітей. Спонукаю дітей використовувати в іграх, повсякденному житті фольклорні твори, почуті від старших: казки, оповідання, співаночки, легенди, повчання.

Намагаюсь, щоб діти знали:

4-5 колискових пісень (наприклад: «Ой, ти кіт, ти муркіт», «Ходить сонко по вулиці», «Котику сіренький», «Спи, дитино», «Ходить сон коло вікон», «Спало дитя, спати буде», «Ой ти, коте, не гуди», «Ой ти кіт, ти воркіт» та інші) ;

2-3 заклички (наприклад: «Виглянь, виглянь, сонечко», «Іди, іди, дощику», «Павлику-равлику» та інші) ;

2-3 колядки та щедрівки («Сію, вію, посіваю», «Коляд, коляд, колядниця», «Щедрик, бедрик», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Я маленький пастушок», «Я маленький хлопчик», «Бігла теличка», «Ой коляда, колядиця», «Сидить дядько на стільці» та інші) ;

2-3 дражнилки (наприклад: «Грицько-тицько», «Іван-барабан», «Антін-веретін», «Вітя, Вітя, віті-кар», «Антоне, Антоне» та інші) ;

2-3 мирилки (наприклад: «Мир-ми-ром», «Посварилися-помирилися», «Мирись, мирись» та інші).

Вчу дітей загадувати і відгадувати загадки. Залучаю їх до самостійного складання простих загадок (про овочі, фрукти, тварини, рослини, іграшки).

Побут та одяг

Поглиблюю та розширюю знання дітей про український національний одяг: жіночий (сорочка-вишиванка, спідниця, плахта, фартух, пояс, камізелька, вінок зі стрічками, намисто, хустка), чоловічий (штани-шаровари, сорочка, пояс (пасок), жупан, сюртук, шапка, бриль). Вчу дітей називати предмети одягу, впізнавати їх за описом, приміряти дитячий національний одяг, порівнювати сучасний одяг українців з колишнім (він яскравіший, пошитий з різних тканин (лляних, бавовняних, шовкових), розкішний, модний, його багато у кожної сучасної людини тощо).

Розширювати знання дітей про національні продукти харчування українців, страви, що побутують в Україні (борщ каша, вареники, галушки, пампушки, гречаники тощо). Вчу називати їх, вміти переповісти нескладні мамині та бабусині рецепти. Виховую шанобливе ставлення до хліба.

Народні обереги

Знайомлю дітей з віночком-оберегом. Вчу впізнавати і розпізнавати квіти у віночку (барвінок, незабудка, чорнобривці, мак та інші), описувати їх. Вчити плести віночок для ігор, забав, наспівуючи народні пісеньки «Плету, плету віночок», «Піду у садочок, там сплету віночок» та інші).

Знайомлю дітей з українським вишитим рушником-оберегом. Вчу порівнювати і розпізнавати рушники за вишивкою візерунків на них (рушник-грай-лик для хлопчиків, рушник – росяничка для дівчаток), знаходити у вишиванках кольори – символи, розповідати про них (червоний – колір калини, яку люблять і шанують на Україні, колір любові, квітів; чорний – колір землі-годувальниці, журби; голубий – колір чистого і безхмарного неба; зелений – колір трави, спокою; жовтий – колір колосся, сонця, достатку).

Закріплюю знання дітей про нашу Батьківщину, яка називається Україною, її народ – українців. Українці розмовляють українською мовою. Наша народна мудрість – пісні, приказки, прислів'я, казки, загадки тощо. Знайомлю дітей з українськими народними піснями, співати їх у супроводі дитячого шумового оркестру. За допомогою музичного керівника вчу виконувати веселі українські таночки («Козачок», «Гопачок», «Кривий танець», «Полька»). Широко використовую в повсякденному житті прислів’я, приказки (знати 5-6 віршів). Читаю дітям авторські вірші та пісеньки, доступні їхньому розумінню.

Намагаюсь навчати дітей мовного етикету. Спонукаю їх до вживання найпростіших форм вітання, звертання, прохання, прощання, подяки в повсякденному житті. Розмовляю українською мовою. Виховую гордість за свій народ, його мову, вміння надбання та багатства.

Діагностування

Для того щоб знати якого рівня сягають знання дітей, проводимо діагностику, на початку та кінці року. Користуючись розробленою таблицею виводимо підсумок:

Група на початок року:

1 ряд – володіння знаннями про сім’ю: склад, взаємини, професії.

2 ряд – називає сімейні свята.

3 ряд – знає інтер’єр сільської хати: називає предмети побуту.

4 ряд – вільно грає у народні ігри (знає правила та текст).

5 ряд – знає казки, забавлянки, заклички тощо українською мовою.

6 ряд – володіє знаннями про український національний одяг (жіночий, чоловічий).

7 ряд – знає державні символи України.

8 ряд – користується в повсякденні українською мовою: вітається, прощається та ін.

Діагностування проводимо такими методами, як бесіда та спостереження.

 

 

Представлені на занятті прийоми, форми та методи розвитку словесної твор-чості дітей дошкільного віку засобами родинних традицій дають змогу досягти ефективного комплексного виховного результату: сформувати у дітей навчики сло-весної творчості, познайомити їх з родинними правилами, святами, звичаями, обря-дами тощо, прищепити їм любов до рідних, батьківської хати, України загалом, тобто виконати практично всі завдання, які ставляться на сьогодні перед вихова-телями відповідно до основних нормативних документів про дошкільну освіту.

 

 

Вергазова Л. Г. Словесна творчість дошкільників – дороговказ виховання моральності / Вергазова Л. Г. // Наукові записки: Зб. наук. ст. – К. : НПУ, 2001. – Вип. 39. – С. 40-47.

Онищенко І. Розвиток креативного мовлення дітей дошкільного віку / І. Онищенко, // Сучасне дошкілля: реалії та перспективи: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 16 жовтня 2008 р. / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – С. 172-175

Аніщук А. Формування мовленнєвої особистості в дошкільному дитинстві / А. Аніщук // Імідж сучасного педагога: Науково-практичний освітньо-популярний журнал. – 2010. – № 6/7. – С. 93-96.

Котій Н. Розвиток українського мовлення дошкільників засобами народознавства / Н. Котій // Вихователь-методист дошкільного закладу: спеціаліз. журн. – 2010. – N 12. – С. 35-47.

Шкльода В. Розвиток мовлення малят засобами фольклору: Ранній вік / В. Шкльода // Дошкільне виховання: Щомісячний науково-методичний журнал для педагогів і батьків Міністерства освіти і науки України. – 2005. – №4. – С. 21-23.

Базовий компонент дошкільної освіти: Науковий керівник: А. М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук. ; Авт. кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М. А., Низковська О. В., Панасюк Т. В., Піроженко Т. О., Поніманська Т. І., Сідєльнікова О. Д., Шевчук А. С., Якименко Л. Ю. – К. : Видавництво, 2012. – 26 с.

Програма розвитку старшого дошкільного віку «Впевнений старт»: затв. наказом М-ва освіти і науки, молоді та спорту України від 21. 05. 2012 р. № 604 // Палітра педагога: Ефективні технології освіти дошкільнят і молодших школярів. – 2012. – № 3. – С. 4-39.