Соціальні аспекти розвитку рекреації і туризму як значущого сегменту світового господарства: теоретико-методологічні засади

 

 

У роботі розглянуто теоретико-методологічні засади реалізації соціальних функцій рекреації і туризму як значущого сегменту світового господарства, з’ясовано сутність рекреації і туризму, визначено особливості туристично-рекреаційної діяльності та її соціально-економічних результатів, узагальнено основні напрями впливу рекреації і туризму на суспільний розвиток, обгрунтовано пріоритети підвищення соціальної ефективності рекреації і туризму в Україні та світі.

Ключові слова: рекреація і туризм, соціально-економічні фактори розвитку рекреації і туризму, соціальна ефективність, світове господарство, національна економіка.

Вступ та постановка проблеми. Сучасна складна економічна ситуація у світі в цілому та в Україні зокрема зумовлює особливу актуальність дослідження проблем досягнення сталого соціально-економічного розвитку країни, в якості одного з реальних чинників якого в сучасному світі розглядається рекреація і туризм як сфери надзвичайно важливої соціально-економічної діяльності. Наслідками глобальної економічної кризи є спад виробництва, скорочення робочих місць, інфляція. У результаті бюджет держави недоотримує значні кошти, а рекреація і туризм не потребують значних інвестицій та порівняно з іншими галузями господарства досить швидко розвиваються, що дасть змогу за короткий термін створити нові робочі місця та суттєво наповнити бюджет. Рекреація і туризм стимулюють розвиток інших галузей, таких як харчова та легка промисловість, будівельна галузь, торгівля, транспорт і зв’язок та ін.

Важливим соціальним аспектом розвитку рекреації і туризму є потужний вплив туристично-рекреаційної діяльності на людський розвиток, забезпечення оздоровлення та відпочинку населення, проведення змістовного дозвілля. Україна має величезний потенціал для розвитку рекреації і туризму, представлений різноманітними туристично-рекреаційними ресурсами. Водночас актуальним виступає реалізація цього потенціалу, його використання задля розширення можливостей людського розвитку, вирішення соціальних проблем населення.

Отже, поглиблення теоретико-методологічних засад дослідження соціальних аспектів розвитку рекреації і туризму як значущого сегменту світового господарства, визначення заходів щодо удосконалення функціонування та перспектив розвитку туристично-рекреаційної індустрії, підвищення соціальної ефективності рекреації і туризму в Україні і світі є однією з найважливіших актуальних проблем сучасної економічної науки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Рекреація і туризм – найдинамічніші галузі у світі, чинники економічного та культурного розвитку, захисту навколишнього середовища та історико-культурної спадщини, міжнародного взаєморозуміння та миру. Сьогоднішнім завданням є збереження і примноження туристично-рекреаційного потенціалу нашої країни, нагромадженого століттями, поставити і заставити працювати на його користь нові організаційно-економічні механізми, що відкриваються в сучасному світі.

Проблеми рекреації і туризму знаходяться в центрі уваги економічної та економіко-географічної науки. Найбільш глибоко та системно розглядаються особливості територіальної локалізації рекреаційних ресурсів, рекреаційна місткість та природно-рекреаційний потенціал територій, розвиток туристично-рекреаційних комплексів, дослідження рекреації і туризму як сфери ринкових відносин, проблеми розвитку рекреації і туризму, зокрема як видів діяльності, забезпечення об’єктами туристично- рекреаційної інфраструктури, надання туристично-рекреаційних послуг населенню, питання розробки і реалізації державної та регіональної політики щодо розвитку рекреації і туризму, теоретичні аспекти функціонування міжнародного туризму в роботах цілого ряду вчених економ-географів та економістів, таких як Багров М. В., Веденін Ю. А., Гідбут О. В., Твердохлєбов І. Т., Долішній М. І., Нудельман М. С., Пістун М. Ф., Стеченко Д. М., Шаблій О. І., Руденко В. П., Крачило М. П., Генсірук С. А., Котляров Є. А. Квартальнов В. А., Євдокименко В. К., Жильцов Є. Н., Якобсон Л. І., Любіцева О. О., Куценко В. І., Новіков В. М., Мельник А. Ф., Паціорковський В. В., Кравців В. С., Пітюренко Ю. І., Герасимчук З. В., Фоменко Н. В., Мальська М. П., Худо В. В., Федорченко В. К. та ін. [1-14]. Проте дослідження соціальних аспектів розвитку рекреації і туризму як значущого сегменту світового господарства, визначення їх впливу на економіку країни і суспільний розвиток, підвищення соціальної ефективності рекреації і туризму в Україні та світі потребують більш повного наукового обґрунтування.

Метою даної роботи є поглиблення теоретико-мето- дологічних засад дослідження соціальних аспектів розвитку рекреації і туризму як значущого сегменту світового господарства. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: з’ясування сутності рекреації і туризму, визначення особливостей туристично-рекреаційної діяльності та її результатів, узагальнення основних напрямів впливу рекреації і туризму на суспільний розвиток, обгрунтування пріоритетів підвищення соціальної ефективності рекреації і туризму в Україні та світі.

Результати дослідження. Теоретико-методологічні та методичні основи дослідження рекреації і туризму, особливостей їх розвитку, розробка адекватних сучасним умовам підходів до їх регулювання та організаційно- економічного механізму розвитку базуються на розгляді рекреації і туризму у трьох аспектах:

• сутнісному (аналіз основних складових рекреації і туризму, рекреаційної і туристичної діяльності, рекреаційних і туристичних послуг) ;
• системно-функціональному (дослідження структури, взаємозв’язків складових елементів, впливу комплексу факторів на розвиток і цілісність рекреації і туризму) ;
• організаційно-управлінському (розгляд основних принципів і підходів до побудови організаційних структур і функціональних механізмів регулювання розвитку рекреації і туризму, а також ринків рекреаційних і туристичних послуг усіх рівнів).

Саме тому в першу чергу звертається увага на з’ясування сутності рекреації і туризму