Соціально-психологічна адаптація п’ятикласників до навчання

Вікові особливості - можливості і обмеження - десятилітніх дітей, як правило, недостатньо добре знайомі вчителеві середньої школи і батькам. Особливо зацікавлені в одержанні психологічної інформації про дітей, як правило, батьки п'ятикласників, що очікують «підліткових метаморфоз».

Давати дорослим інформацію про вікові особливості дітей особливо корисно на адаптаційному етапі, оскільки зміни в цей час відбуваються досить швидко, і до кінця молодшого підліткового віку багато можливостей цього періоду можуть виявитися невикористаними.

Важливим напрямком роботи з педагогами під час адаптаційного періоду є обговорення з ними індивідуальних особливостей школярів. Для вирішення цієї проблеми корисна участь психолога при знайомстві вчителів середньої школи зі своїми майбутніми учнями. Для грамотного планування профілактичної роботи психолога необхідно спиратися на сильні сторони учня, представлені в основних психологічних новоутвореннях.

Такими новоутвореннями є:

1.Нова особистісна позиція по відношенню до навчальної діяльності. Передумовою успішної адаптації до навчання в середній школі є рішення головного завдання навчання школяра - стати суб'єктом власної навчальної діяльності: прийняти і зрозуміти сенс вчення для себе, навчитися усвідомлено здійснювати вольові навчальні зусилля, цілеспрямовано формувати і регулювати навчальні пріоритети, займатися самоосвітою. Провідним навчальним мотивом в цьому випадку стане для п'ятикласника мотив власне пізнавальний.

2.Нова особистісна позиція по відношенню до школи і педагогам - це перш за все відповідальна усвідомлена позиція школяра, позиція суб'єкта внутрішньо-шкільних відносин. Інше ставлення до педагогів полягає в переході від чисто рольових, конформних з боку дитини відносин до відносин міжособистісним. Школяреві доведеться зайняти самостійну, багато в чому рівноправну позицію і навчитися поєднувати її з повагою до думки старшого.

3.Нова особистісна позиція по відношенню до однолітків. Внутрішньо-групове  життя класу починає формуватися і розвиватися автономно від впливу дорослих. Від дитини потрібно певна соціальна зрілість, конструктивність у взаєминах для того, налагодити стійкі емоційні зв'язки з однолітками.

Формуванню цих позицій учнів сприяє психологічна робота з розвитку навичок спілкування, підвищення рівня соціальної зрілості у спеціально організованих тренінгах.

У цілому передумови готовності дитини до переходу до навчання в середній школі можна представити у психолого-педагогічному статус п'ятикласника. Для своєчасного планування і здійснення профілактики дезадаптації до нових умов навчання в середній школі діагностику готовності школярів до переходу в середню ланку краще проводити завчасно - в середині 4 класу. Виявивши передумови готовності, здійснивши необхідну профілактичну роботу, педагогічний колектив спільно з психологом створюють продуктивну освітню ситуацію на найближчі роки навчання. Діагностика готовності школярів до переходу в середню ланку здійснюється як педагогами, так і психологами .

Мета роботи педагога-психолога може бути визначена як створення умов для успішного навчання випускників початкової школи в середній ланці. Вона спрямована насамперед - на інтереси дитини і лише в другу чергу - на завдання навчального процесу. Головне не в тому, щоб пристосувати дитину до ситуації навчання в середній школі, а в тому, щоб забезпечити його подальший поступальний розвиток, його психологічне благополуччя. При необхідності - і за рахунок зниження планки освітніх завдань.

У роботі виділяються два взаємозалежних етапи:

  Перший етап - формування готовності до навчання в новій соціально-педагогічної ситуації - охоплює друге півріччя випускного класу.

 Другий етап - створення умов для успішної соціально-психологічної адаптації до нової соціальної ситуації - це перше півріччя п'ятого класу.

Етап формування готовності, по своїм завданням і за формами роботи з дітьми, переважно - педагогічний. Звичайно, він припускає різноманітну і значиму роботу психолога. І все ж головне - у створенні педагогічної наступності програм та організації навчального процесу в початковій і середній школі.

Етап соціально - психологічної адаптації. Головне - у створенні в рамках освітнього середовища психологічних умов успішної адаптації.

Реалізація пропонованої системи роботи можлива при виконанні ряду управлінських умов.

Перш за все, вже в середині року адміністрація школи повинна мати чіткі уявлення про те, яка команда педагогів «візьме» випускні класи початкової школи і поведе їх далі.

Друга умова - має бути налагоджено серйозне методичне співробітництво між педагогами середньої та початкової ланки. В іншому випадку, ніяка коректування програм неможлива.

Третя умова - у шкільній адміністрації повинно бути виразне розуміння того, що серйозна робота по організації наступності необхідна кожній школі, яка бажає зберегти себе в якості життєздатної освітнього середовища. І в це треба вкладати час і сили педагогів.

Таким чином, перехід дітей з початкового в середню ланку школи психологи і педагоги, останніми роками впевнено називають кризою. Спостерігається погіршення стану дітей, успішність у багатьох з них падає, інтерес до навчання знижується, відносини між дітьми стають більш напруженими, конфліктними, а вони самі - тривожними. У цих умовах метою роботи педагога-психолога є створення умов для успішного навчання випускників початкової школи в середній ланці, щоб забезпечити його подальший поступальний розвиток і психологічне благополуччя.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II. Дослідження соціально - психологічної адаптації  п’ятикласників до умов навчання в середній ланці загальноосвітньої школи.

2.1 Організація дослідження та обгрунтування методик.

База нашого дослідження – ЗОШ №