Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення

Методологічні функції програми

1. Систематизація аналізу предмета дослідження.
2. Визначення понятійного апарату аналізу.
3. Формулювання критеріїв складання й оцінки запитань інструментарію.
4. Вибір статистичних методів аналізу і оцінка матеріальних витрат на обробку.
5. Формування структури і змісту звіту.

Розглянемо докладніше зміст і складові програми.

Різні ситуації, що ставить перед нами життя, як відзначалось вище, прийнято називати проблемою. При складанні програми, проблема може бути сформульована у вигляді питання чи групи питань, відповідь на які не може бути отримана на основі даних, що вже є. Наприклад, “Причини конфлікту між робітниками та адміністрацією підприємства і вироблення конкретних шляхів його розв’язання”. Тут міститься одночасно і певне знання (про те, що конфлікт існує, а також про те, що повинні бути конкретні шляхи вирішення проблеми) і незнання (оскільки ми ще не знаємо достеменно причин, які даний конфлікт викликали, а також тих заходів, за допомогою яких конфлікт можна буде розв’язати). Мета конкретно- соціологічного дослідження визначається відповіддю на запитання: “Для чого? ” (“Для чого проводиться емпіричне дослідження? ”). Якщо відповідь на це запитання розпочинається зі слів: “Щоб дізнатися …”, то це означає, що мета ще недостатньо конкретизована. Подальша конкретизація може бути подовжена відповіддю на запитання:Для чого дізнатися? ”

Конкретизація мети дослідження необхідна не лише для обґрунтування витрат на проведення емпіричного дослідження, скільки для обґрунтування критеріїв відбору чи відсіву показників та індикаторів, а також гіпотетичних факторів.

• встановлення причин, які викликали появу напруження, а згодом і конфлікт у стосунках між робітниками та керівним персоналом;
• визначення кола основних заходів, які дадуть змогу розв’язати конфлікт і запобігти його в майбутньому, допоможуть виробленню сприятливого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі підприємства. Завдання дослідження–формулювання конкретних питань, на які потрібно отримати відповідь для реалізації мети дослідження. Так, вивчаючи причини конфлікту між робітниками та адміністрацією підприємства і вироблення шляхів його розв’язання, професор Н. Черниш вважає, що доцільно запланувати такі завдання: [2. 19].
• з’ясування реального стану соціально-психологічного клімату трудового колективу та його основної складової–відносин робітників та адміністрації;
• виявлення ступеня конфліктного напруження у трудовому колективі (високий, середній, низький) та стадії або фази його розгортання (початкова, найвища, завершальна) ;
• встановлення характеру причин, які викликали виникнення конфлікту (на особистому рівні, у наслідок суперечностей щодо виконання виробничих завдань, пов’язаних з порушенням трудової дисципліни або на рівні соціально-економічних та організаційних складових виробничого процесу) ;
• вивчення взаємозв’язків між конфліктом та трудовою діяльністю робітників (чи впливає він, а якщо так, то наскільки – на кінцевий результат і якість праці).

Ці та інші можливі завдання, послідовність їх вирішення встановлюють члени дослідницької групи. Вони можуть коректувати їх або навіть змінювати, коли плин конфлікту змінюється.

Об’єкт дослідження–це сукупність людей з певними властивостями та якостями, що цікавлять замовника і дослідника. Наприклад, об’єктом дослідження можуть виступати певні соціально-демографічні групи населення (“молодь”, “жінки”, “пенсіонери”); соціально-професійні групи, якщо саме з ними пов’язана досліджувальна проблема (“підприємці”, “робітники”, “викладачі”, “журналісти” і т. ін.). Об’єкт дослідження може визначатися соціальними ролями і соціальним включенням–“солдатські матері”, “постраждалі від чорнобильської катастрофи”, “мафіозні структури” і т. ін. Об’єкт дослідження може бути визначений соціально-етнічними характеристиками–“українці”, “росіяни”, “євреї” і т. ін.

• просторові (місто, район);
• часові (період початку і закінчення дослідження);
• галузеві (вид діяльності);
• соціально-демографічні (стать, вік, освіта, сімейний стан тощо).

Предмет дослідження–окремі сторони соціальної реальності, що підлягають безпосередньому вивченню. Предмет дослідження формується на основі об’єкту дослідження, але не збігається з ним. Наприклад, об’єкт дослідження–трудовий колектив УДУВГП,. Предмет–стан соціально-психологічного клімату в трудовому колективі, зокрема взаємовідносин викладачів та адміністрації.

Характеризуючи вимоги до програми соціологічного дослідження, варто звернути увагу на інтерпретацію і операціоналізацію основних понять. Інтерпретація основних понять дає змогу уточнити співвідношення тих елементів і властивостей досліджуваного явища, аналіз яких може дати цілісне уявлення про його фактичний стан, правильно пояснити причини його виникнення та результати. Процедура інтерпретації понять, як зазначає В. Шаленко, – це певна послідовність пізнавальних і організаційних дій, необхідних для уточнення їх змісту, розробки операцій їх вимірювання [6. 121]. Інтерпретація понять забезпечує вимір і реєстрацію явищ, що їх вивчають, за допомогою кількісних показників та індикаторів. Пояснимо процес інтерпретації понять на прикладі виявлення причин конфлікту між робітниками та адміністрацією.

Причини конфлікту між робітниками та адміністрацією загалом можна поділити на дві групи:

• причини, пов’язані з тими чи іншими характеристиками особистості робітника;
• причини соціально-економічного та організаційного характеру. Ці дві групи причин утворюють першийрівень інтерпретації.

На другому рівні інтерпретації кожна з двох груп причин конфлікту отримує свою конкретизацію.

• фактори пов’язані з соціально-демографічними характеристиками робітників;
• фактори пов’язані з професійною підготовкою робітників;
• фактори, що розкривають ступінь соціальної активності або пасивності робітників;
• фактори, що розкривають рівень поінформованості робітників і т. ін.

Всі виявлені на стадії інтерпретації конкретизуючі поняття також потребують свого пояснення, “своєї інтерпретації”. Здійснюється вона