Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

у формі пошуку тих понять, котрі і характеризують складові основного поняття. Ця процедура, що іменується операціоналізацією деталізує інтерпретацію основних понять. Така деталізація полягає в розчленуванні складових основного поняття на елементи. Отримані при цьому простіші поняття прийнято називати операційними.

Здійснення інтерпретації основних понять дає змогу охопити всі можливі напрями дослідження, уникнути його неповноти. Саме інтерпретацію понять закладають в основу побудови питальників, бланків інтерв’ю, роботи експертних груп.
Важливе значення у ході підготовки програми дослідження належить формулюванню загальних і часткових гіпотез.
Гіпотези–обґрунтовані передбачення про причини і фактори, що визначають характер досліджуваного явища, які потребують емпіричного підтвердження чи спростування. У наведеному вище прикладі проф. Н. Черниш виділяє таку гіпотезу-підставу: основною причиною виникнення конфлікту між робітниками та адміністрацією є та, яка пов’язана з особистісними характеристиками робітників та невиправданими вимогами до них адміністрації, що має своїм наслідком незадоволення перших і зростання напруженості у трудовому колективі.
Формулюванням цієї основної гіпотези супроводжується висуненням гіпотез-наслідків:
  • можна припустити, що виникнення конфлікту між робітниками та адміністрацією зумовлене насамперед прагненнями останньої в умовах скорочення робочої сили позбутися насамперед молодих робітників, людей старшого віку, жінок;
  • можна припустити, що саме ці групи робітників передовсім підпадають під скорочення у наслідок їх низької продуктивності праці, частими невиходами на роботу, захворюваннями тощо;
  • можна припустити, що звільнення цих груп робітників у ситуації економічної кризи суспільства і падіння життєвого рівня призведе до стихійних страйків та інших форм соціального протесту цих категорій трудівників, та тих хто їх підтримує;
  • можна уявити, що основним способом розв’язання цього конфлікту виступатиме широка поінформованість робітників щодо обґрунтованості дій адміністрації. Якщо і це не погасить конфлікт, що бодай пом’якшить конфлікту ситуацію і спричинить переадресування вимог загрожуючих груп робітників від адміністрації до органів управління загалом.
Розробкою і формулюванням гіпотез завершується методологічна частина соціологічного дослідження.
 
12.3.Вибірка у соціологічному дослідженні
 
Велике значення у методичному розділі програми соціологічного дослідження має розрахунок і обґрунтування вибірки. Вибірковий підхід виник як альтернатива суцільному опитуванню, найтиповішими прикладами якого є перепис населення та референдум.
У практиці емпіричних соціологічних досліджень суцільні опитування проводяться дуже рідко, здебільшого у локальних дослідженнях, коли об’єкт дослідження репрезентований невеликою групою людей (одне підприємств тощо). Тай чи доцільно вдаватися до обстеження всіх людей, які є носіями певної соціальної проблеми? Як показує досвід – ні. Ось чому в соціології для вирішення завдань дослідження використовують, як правило, вибірковий метод.
Метод вибірки–науково обґрунтований підхід, що дає змогу робити висновки про об’єкт як ціле, спираючись на дані аналізу лише його окремих ознак.
Серед його ключових понять–об’єкт дослідження, генеральна сукупність, вибіркова сукупність, одиниця аналізу.
Нагадаємо, що під об’єктом дослідження розуміють сукупність людей з певними властивостями та якостями, що цікавлять замовника і дослідника.
Генеральна сукупність–це та частина об’єкта дослідження, на яку соціолог із визначеною мірою точності зможе поширювати висновки, одержані в результаті обстеження деякої її частини. Наприклад, треба вивчити ставлення молоді до проблеми злочинності. Об’єктом дослідження виступає молодь. Для визначення генеральної сукупності спочатку уточнюється регіональна локалізація населення, на яке поширюватимуться висновки одержані в результаті дослідження–йдеться про молодь країни в цілому, чи якогось певного регіону. Потім уточнюється, чи буде залучена до дослідження лише міська, чи сільська молодь, і якщо, припустимо міська, то чи молодь тільки великого міста, чи вся міська молодь. Потім (у межах соціально–демографічних уточнень) визначається верхня і нижня межа молоді такого віку (наприклад, від 18 до 30 р. чи від 14 до 25 рр.), і насамкінець, уточнюється галузевий контингент, – вивчатимуться думки всієї молоді яка мешкає у цьому регіоні, чи тільки учнівської або працюючої (якщо працюючої, то в усіх галузях чи в якихось певних) і т. д. Підсумком цієї роботи повинно бути чітке визначення генеральної сукупності, наприклад, “учнівська молодь у віці 18–30 років західного регіону України (Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська області) ”. Генеральні сукупності ділять на кінцеву і безкінцеву, конкретні і гіпотетичні, однорідні і неоднорідні.
Вибіркова сукупність–це певне число елементів генеральної сукупності, відібрані за суворо заданим правилом. Елементи вибіркової сукупності, які підпадають під добір та вивчення називаються одиницями відбору. У прикладі з екологічною проблемою міста це: окремі райони міста, а також конкретні ознаки досліджуваного об’єкта – загазованість, запилення, забрудненість та ін., що будуть розглядатись як вихідні одиниці аналізу.
Елементи вибіркової сукупності (респонденти або люди–носії певної соціальної проблеми), які підпадають під добір та вивчення, є одиницями аналізу.
Одним із найбільш важливих критеріїв оцінок якості вибірки є репрезентативність.
Репрезентативністю називається здатність вибіркової сукупності максимально точно відтворювати характеристику генеральної сукупності.
Види вибірок. В емпіричній соціології розвиваються два основних підходи, які визначають тип вибірки: імовірнісний та цілеспрямований.
Ймовірність–це відношення кількості подій, на які сподіваються, до кількості можливих.
До імовірнісних вибірок відносять власне – випадковий, серійну, гніздову, механічну вибірку.
При власне випадковому відборі елементи генеральної сукупності наносяться на картки, перемішуються, а потім відбираються у випадковому порядку. Скажімо загальна чисельність робітників цеху–1000 осіб; з них 200
-висококваліфіковані, 300–середньо-кваліфіковані,500–малокваліфіковані. Для опитувань необхідно відібрати 100 осіб, які репрезентують думку загалу. Що у цьому разі треба робити? Уявимо 1000 кульок, із яких 200–червоні,
Фото Капча