Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Стальний каркас одноповерхової промислової будівлі

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">Відношення  ;

Величина  ,
де  .
За  таблицею 68[1] залежно від n=0,34 та 1=0,58 визначаємо 1=1,69.
Коефіцієнт  , приймаємо 2=2,9
Таким чином, 
l1x=1 l1=1,69×16,8=28,39м;
l2x=2 l2=2,9×5,2=15,08м.
Із площини рами
l2y=l2-hв =5,2-1,2=4м,
l1y=l1=16,8м.
 
4.2 Підбір перерізу верхньої частини колони
 
Приймаємо переріз верхньої частини колони у вигляді зварного двотавра висотою h2=500мм, Ry для сталі марки 15ХСНД (С345) при товщині листа t=до 20мм становить Ry=345Мпа, E=2,06105Мпа.
Необхідна площа перерізу
 ,
де   см.
Компонуємо переріз колони (рис.11).
 
Рис.11 До розрахунку верхньої частини колони
 
Приймаємо стінку tw×hw=10×460мм=4600мм2=46см2,
пояси з листів tf×hf=16×200мм=6000мм2=60см2,
A2=twhw+2 tfbf=1,0×46,0+2×1,6×20,0=110см2;
 ,
 ,
 ,  ,
 .
Визначаємо гнучкості стержня колони в площині та із площини рами
   
Умовна гнучкість
 
Відношення   ,
 
Місцева стійкість полиць забезпечена.
Перевіряємо стійкість верхньої частини колони в площині дії моменту за формулою:   для чого попередньо обчислюємо   і  :
 ;
 ;
 ,
де   – коефіцієнт впливу форми перерізу (Табл..73[1]), η=1,37 
при   і m=3,03.
За табл. 74[1] залежно від  =3,03 і mef=5,12 коефіцієнт φе=0,185.
 .
Перевірка стійкості верхньої частини колони із площини дії моменту виконується за формулою:
  для чого попередньо обчислюємо  
 , 
де   (обчислюється в перерізі 3-3 при тій самій комбінації зусиль, що і М2 в перерізі 4-4).
Ексцентриситет  .
Відносний ексцентриситет  .
Гнучкість  .
За табл.10[1] α=0,65+0,05mх =0,813 при mх =3,26 і   , оскільки λу =91  λс=76,73.
  
За табл.72[1] за значенням λу =91  коефіцієнт φу =0,503.
Обчислюємо напруження 
 .
Стійкість верхньої частини колони забезпечена.
Для перевірки місцевої стійкості стінки визначаємо коефіцієнт:
 .
 ;
 ;
 .
Оскільки α>1, то
 , 
де  ;
 .
 .
Перевіряємо стійкість перерізу верхньої частини колони на комбінацію  N2max і M2 відп.:
N2 max  =593,4 кН;
M2 відп. =-368,4 кНм;
M´2 відп. =-216,57 кНм.
 
 
  см.
 , де  .
=0,65+0,05mx=0,0,71; β=1,15;  ; φy=0,503; λy=48,89.
 МПа<Ry γc=345МПа.
 
4.3 Підбір перерізу нижньої частини колони
 
Приймаємо переріз нижньої частини колони наскрізним, складеним із двох віток, з’єднаних розкісною решіткою. Підкранову вітку колони приймаємо зі прокатного (або зварного) двотавра, а зовнішню – із двох кутиків, з’єднаних листом (рис.12). Висота перерізу колони h1=1250мм встановлена під час вибору схеми рами.
 
Рис.12 До розрахунку нижньої частини колони
 
Визначаємо орієнтовно зусилля у вітках колони:
а) у підкрановій вітці
 ;
б) у зовнішній вітці
 ,
де y1=у2=h1/2=1250/2=625мм=0,625м.
Знаходимо орієнтовно необхідні площі перерізів віток:
а)  ; 
б)  .
Ширина колони (1/20…1/30)l1=(1/20…1/30)16,8=0,84...0,56см.
Для підкранової вітки приймаємо переріз з прокатного двотавра №60. Переріз зовнішньої вітки приймаємо з двох кутиків 125×12, з’єднаних листом tл×hл=10×560мм. Характеристики кутика: А└=28,9см2; І└=422см4; z0=3,53см.
Геометричні характеристики перерізів віток колони:
а) підкранової вітки
А1= 84,7см2; І1=808см4; Іy=27696см4; і1= 3,09см; і2=18,1см;
б) зовнішньої вітки
 ;
 .
Визначаємо відстань від центра ваги перерізу зовнішньої вітки до краю зовнішнього листа:
 ;
 ;
 ;   .
Визначаємо положення центру ваги всього перерізу нижньої частини колони:
 ;
 ;
 .
Знаходимо дійсні розрахункові зусилля у вітках колони
 ;
 .
Перевіряємо стійкість віток колони. Відстань між вузлами решітки приймаємо  .
Підкранова вітка:
а) в площині рами  ;  .
 МПа <  МПа;
б) із площини рами  ;  .
 МПа <  МПа;
 
Зовнішня вітка:
а) в площині рами  ;  .
 МПа <  МПа;
б) із площини рами  ;  .
 МПа <  МПа.
 
4.4 Перевірка стійкості колони в цілому
Визначаємо геометричні характеристики всього перерізу нижньої частини колони:
 ;
 ;
 ;
 ;   ;
 ;  ;
 ;  .
Необхідно обчислити приведену гнучкість колони ef, яка залежить від перерізу розкосів, тому спочатку підбираємо переріз елементів решітки. Розкоси решітки розраховують на більшу з поперечних сил: фактичну Q1=87кН або умовну
 
Решітку розраховуємо на  .
Зусилля в розкосі решітки  ,
де   – кут нахилу розкосів до вітки.
 , =37; sin=0,549.
Необхідна площа роскосу
 , 
де =0,75 – коефіцієнт умов роботи для розкосів одиночних кутиків, які прикріплені однією палицею; =0,6 – орієнтовно;  МПа.
Приймаємо розкоси з кутиків 80×7 
 ;  ; =0,351;
Напруження в розкосі
 МПа < МПа.
Приведена гнучкість стержня колони
 ,
де  .
Перевіряємо стійкість колони в площині дії моменту.
 ,
 .
Фото Капча