Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

це максимальна межа відповідальності перестраховика за наслідки одного стихійного лиха.

Наприклад, при ліміті перестраховика у 250 тис. грн. пріоритет (власна участь цедента в покритті збитків) становить 50 тис. грн.
Непропорційне перестрахування найчастіше використовується при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів за збитки, спричинені третім особам в результаті ДТП, а також у тих випадках страхування, де немає верхньої межі відповідальності страховика.
Системи перестрахування та розміри власного утримання залежать від галузі страхування. Перестрахування на основі ексцедента сум доцільне для страхування від пожежі і поєднується з покриттям на базі ексцедента збитку в тому разі, якщо пожежа збігається з подіями катастрофічного характеру. При страхуванні автомобілів та цивільної відповідальності перестрахування здійснюється на основі ексцедента збитку.
 
3. Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні
 
В Україні операції перестрахування здійснюють переважно страхові компанії. Наразі тільки дві перестрахувальні компанії, «Скіф Ре» (м. Київ) та «Українська перестрахувальна компанія» (м. Львів), виступають як професійні перестраховики. Така ситуація пояснюється тим, що чинне страхове законодавство нашої країни не відокремлює перестраховиків як суб'єктів страхового ринку від звичайних страховиків, хоча, як свідчить світовий досвід, вимоги, що пред'являються до компаній, які займаються власне перестраховою діяльністю, значно вищі, адже перестрахування пов'язане зі страховим захистом досить великих ризиків.
Якщо всі суми страхових премій, переданих пере-страховикам учасниками страхового ринку України, прийняти за 100 відсотків, то на початок 2002 р. тільки 0, 2% їх припадає на вітчизняних професійних страховиків, 47, 2% – на вітчизняних страховиків, що здійснюють перестрахування і 52, 6% – на іноземні страхові та перестрахувальні компанії.
Про розвиток перестрахувальних операцій в Україні свідчить динаміка частки премій, що передаються перестраховикам. Так, за період з 1996 по 2001 р.  частка премій, переданих перестраховикам зросла з 17, 5% до 49, 2%.
Аналізуючи структуру перестрахових операцій за формами і видами страхування, варто зазначити, що найбільша частка страхових премій, переданих у перестрахування, припадає на добровільне майнове страхування (57%), добровільне страхування відповідальності (51%) та страхування життя (44%). Зовсім відсутні перестрахові операції з державного обов'язкового страхування. За обов'язковим недержавним страхуванням частка перестрахування становить 23%.
У межах майнового перестрахування максимальна частка страхових премій, переданих у перестрахування, припадає на страхування виданих та прийнятих гарантій (81%), страхування фінансових ризиків (67%), страхування вантажів та багажу (63%), страхування повітряного транспорту (62%), страхування залізничного транспорту (58%) та страхування від вогню та стихійних лих (55%).
Стосовно частки перестраховиків-нерезидентів у обсягах страхових премій, сплачених вітчизняними страховиками, чітко проявляється тенденція її зростання. Про це свідчать такі факти. Частка сплаченої перестраховикам-нерезидентам премії у 2002 р. з добровільного особистого страхування склала 49, 4%, зі страхування життя – 99, 9%, з добровільного майнового страхування – 53, 3%, з добровільного страхування відповідальності – 36, 5%, з державного обов'язкового страхування – 65, 8. Всього із 100% страхових премій, відданих перестраховикам з усіх форм та видів страхування, на нерезидентів припадає 52, 6%.
Для того, щоб визначити ефективність здійснення перестрахових операцій, необхідно зіставити обсяги та частки страхових премій, що передаються у перестрахування, з обсягами та частками страхових виплат, що здійснюються перестраховиками. Так, динаміка частки перестраховиків у страхових виплатах України в 1997 р. становила 3%, у 1998 р. – 14, у 1999 р. – 37, у 2000 р. – 9, у 2001 р. – 10%.
За окремими галузями страхування частка пере-страховиків у виплатах у 2001 р. має такий вигляд:
з добровільного особистого страхування – 0, 7%;
страхування життя – 2%;
добровільного страхування майна – 20%;
добровільного страхування відповідальності – 9%;
недержавного обов'язкового страхування – 19%.
Стосовно розподілу відповідальності між перестраховиками-резидентами та перестраховиками-нерезидентами щодо відшкодування страхових сум і збитків, слід зазначити, що частка виплат страхових сум і страхових відшкодувань перестраховиками-резидентами становила в 2000 р. 36, 8%, а в 2001 р. – 17, 8%, а нерезидентами – відповідно 63, 2% та 82, 2%.
Той факт, що у 2000 р. перестраховики-нерезиденти компенсували вдвічі, а у 2001 р. вчетверо більше страхових виплат, ніж перестраховики-резиденти є, безумовно, позитивною ознакою для українського ринку перестрахування.
Водночас не можна не зважати на те, що перераховані за кордон страхові премії – це вилучені кошти з інвестиційного процесу в Україні. Саме тому уряду та парламенту слід дбати про створення умов як економічного, так і правового характеру для розвитку внутрішнього перестрахового ринку. Це збільшить ємність страхового ринку загалом. Однією з причин недостатнього розвитку перестрахування в Україні вважають низьку капіталізацію українських страхових компаній. I це дійсно так, адже незначний обсяг власного капіталу страхових компаній України (в середньому менше 500 тис. дол. США на страхову компанію) зумовлює необхідність цих страховиків передавати значну частку взятих на себе ризиків у перестрахування. Разом з тим слід зауважити, що хоч названий вище зв'язок справді існує, це зовсім не означає, що наявність перестрахування є ознакою фінансової слабкості страхової компанії.
Основний зміст інституту перестрахування полягає насамперед у забезпеченні найоптимальнішого використання капіталу.
В Україні ще немає закону про перестрахування. Регламентація діяльності з перестрахування здійснюється на основі Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року
Фото Капча