Стан та перспективи розвитку перестрахування в Україні

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

№ 1290 «Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування». Це положення регламентує порядок укладання договорів перестрахування вітчизняних страховиків за межами України з перестраховиками-нерезидентами, але не врегульовує проблем взаємин страхових компаній всередині країни. I, незважаючи на те, що Положення має досить суттєве значення для страхування у галузі ядерної енергетики, космосу тощо, які насправді вимагають об'єднання міжнародних фінансових можливостей, це абсолютно не виправдовує байдужості національного законодавства щодо цедування прийнятих українськими страховиками ризиків, вартість яких не може бути покрита самотужки. Законодавче забезпечення перестрахування покликане, з одного боку, підняти довіру до інституту страхування, а з іншого – стимулювати наші капітали обслуговувати національну економіку.

Перестрахування життя

Останнім часом страхові компанії України звинувачують у відмиванні «брудних» грошей. Стверджується, що 2/3 страхового ринку нашої країни займається відмиванням «брудних» грошей і тільки 1/3 загального обсягу страхових премій у 2003 р. зібрані від класичної страхової діяльності. Інші – за рахунок ухилення від сплати податків та вивезення капіталу за кордон.

Водночас варто зазначити, що перестрахування – це не тільки переказ валюти перестрахувальникові, а й перекладання фінансової відповідальності, яка в десятки разів перевищує перестрахувальні премії.

Крім того, необхідно розмежувати операції з перестрахування життя та операції з перестрахування ризикових видів страхування. При перестрахуванні життя нагромаджувана частина перестрахувальної премії залишається у власності страхувальників – резидентів України і повертається з настанням страхового випадку чи при призупиненні дії договору.

При перестрахуванні життя гроші не змінюють власника, іноземний перестраховик залишається боржником нашого страховика. Тому вивезення перестрахувальних премій з страхування життя за кордон – це форма вивозу капіталу, а як відомо, вивіз капіталу – найбільш зріла і вигідна форма міжнародних економічних відносин, властива переважно високорозвинутим країнам і не доступна для слаборозвинутих країн. Вивіз капіталу дає змогу одержувати і вивозити прибуток з країн, до яких вивозяться грошові капітали, використовувати досвід управління фінансами в Європі, який набагато кращий за наш, і заощаджувати за рахунок збереження своїх природних ресурсів, торгівлю якими можна обмежити.

Іноземні інвестиційні фонди беруть за послуги 0, 5% у рік від вкладеної суми і дають прибуток впродовж багатьох років у розмірі 10-15% річних. Таким чином, вкладаючи гроші у західні фонди, ми отримуємо прибуток, який ще не скоро отримаємо у вітчизняній промисловості. Окрім того, слід врахувати, що кошти, які перетинають кордони України при здійсненні перестрахових операцій з страхування життя, є власністю не держави, а громадян, які підписали договори страхування за умови, що їхні гроші будуть перестраховані саме за кордоном. У протилежному випадку вони б відмовились від страхування життя зовсім.

Щоб організувати страхову компанію зі страхування життя в Україні, іноземні підприємці повинні інвестувати в статутний фонд 1 500 000 євро.

Якщо компанія працює з перестрахуванням у перестрахувальника-нерезидента, то для того, щоб перевести у вигляді перестрахувальних платежів суму, еквівалентну інвестованій у статутний фонд, необхідно застрахувати в Україні від 2 тис. до 5 тис. осіб, узявши на себе відповідальність, рівну 60 млн. євро. Тільки дуже впевнені в успіху страхування життя в Україні люди можуть зважитись на таку справу. I поки такі люди знаходяться, треба цією ситуацією користуватись, адже ця співпраця дає, окрім вищезазначених здобутків, можливість використання найновітніших технологій страхового бізнесу.

4. Сутність співстрахування

Співстрахування – це страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками. При цьому в договорі мають міститись умови, що визначають права й обов'язки кожного страховика. Одному зі співстраховиків за його згодою може бути доручено представництво всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, але залишено відповідальність перед останнім лише в розмірі відповідної частки. Співстрахування має свої переваги і недоліки. Позитивним є те, що компанії мають змогу об'єднати свої зусилля зі страхування великих ризиків, не поступаючись ні перед ким страховою премією. Недоліки співстрахування полягають в ускладненні процедури оформлення страхування і виплати відшкодування.

Різниця між співстрахуванням і перестрахуванням полягає в тому, що в першому випадку поділяється відповідальність за ризик між страховиками, а при перестрахуванні вся відповідальність перед страхувальником зберігається за страховиком-цедентом, який, у свою чергу, перестраховує частину цієї відповідальності в іншого страховика або професійного перестраховика. Страхувальник може й не знати про наявність договору на перестрахування.

За наявності відповідної угоди між співстраховиками та страхувальником один зі співстраховиків може представляти всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише в розмірі своєї частки.

На практиці страховик, який бере участь у страхуванні в меншій частці, підпорядковується умовам, узгодженим страховиком, що має більшу частку.

Інколи співстрахування розглядають як окремий випадок перестрахування, коли одночасно кілька страховиків за взаємним узгодженням приймають чи передають на страхування великі ризики.

Співстрахуванню і перестрахуванню належить велика роль у збалансуванні страхового портфеля, забезпеченні фінансової стабільності та рентабельності страхових операцій. Поділ відповідальності між страховиками і перестраховиками сприяє підвищенню ємності національного страхового ринку; через перестрахування здійснюється вихід на міжнародні страхові ринки.

Висновок

За своєю економічною сутністю перестрахування та співстрахування дуже схожі. В обох випадках здійснюється розподіл страхових внесків та страхових виплат, наявна співучасть у преміях та страхових ризиках. В обох випадках відповідно координуються страхові фонди різних